Аналітичний центр Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) провів дослідження настроїв європейців щодо ставлення до військової загрози в Україні. Аналітики за допомогою опитування намагались визначити, на які ризики готові жителі семи європейських країн, щоб допомогти українцям.
Опитування, проведене наприкінці січня у семи європейських країнах, охопило жителів Фінляндії, Франції, Німеччини, Італії, Польщі, Румунії та Швеції, пише чеське видання idnes.cz.
Загалом у опитування взяли участь 5529 респондентів, які представляють погляди старих і великих країн ЄС і найбільших держав Східної Європи.
За результатами опитування, європейці вже звиклися з думкою, що війна у Європі можлива. У кожній країні, крім Фінляндії, більшість людей вірять, що Росія цього року здійснить нове вторгнення в Україну.
У Польщі так навіть вважають 73% респондентів. В інших країнах існує різниця поколінь: у Швеції та Франції літні люди більше впевнені у ймовірності майбутньої агресії, в Румунії, Італії, Німеччині та Фінляндії це в основному покоління, народжене після закінчення холодної війни.
Серед європейців також відбулося певне “геополітичне пробудження”. Якщо анексію Криму та агресію на Донбасі в 2014 році вважали переважно російсько-українською проблемою, то сьогодні поведінку Росії вважають загрозою безпеці всієї Європи. Насамперед, європейці стурбовані енергетичною залежністю Росії. Крім того побоюються військових дій, кібератак, економічних наслідків і хвилі біженців.
Чи мають НАТО і ЄС захищати Україну?
На думку авторів опитування, європейці вважають, що Україну потрібно захищати в разі нової російської агресії. Майже дві третини опитаних вважають, що НАТО має заступитися за сорокамільйонну країну. У свою чергу поляки бачать у ролі захисника України Європейський Союз.
“Загроза російського вторгнення підірвала поширене уявлення про те, що східні європейці не звертають уваги на Європейський Союз з точки зору безпеки і вважають США єдиним надійним партнером. Справа в тому, що в більшості опитаних країн, крім Німеччини, більшість людей вважають, що і НАТО, і ЄС повинні реагувати на російську агресію”, – коментують автори дослідження.
Понад 60% поляків, румунів та італійців довіряють ЄС захистити інтереси громадян ЄС, якщо Росія вторгнеться в Україну. Так само більшість шведів і фінів довіряють НАТО на цьому фронті, а не лише ЄС.
Однак, коли мова заходить про те, чи варто їхнім країнам приєднатися до оборони України, європейці не дуже реагують. У всіх семи опитаних країнах в середньому 43% респондентів відповіли ствердно. Найменше у Фінляндії (21%) та Німеччині (37%).
Натомість, 65% поляків виступають за те, щоб польська армія брала участь у обороні свого східного сусіда. Ця рішучість відображає як історичний досвід, так і жорстке ставлення Варшави до Росії. На початку лютого прем’єр-міністр Матеуш Моравецький пообіцяв Києву артилерійські боєприпаси, переносні зенітні ракети, легкі міномети та оглядові безпілотники.
Чого бояться європейці?
Ситуація у Фінляндії специфічна. Це нейтральна країна, яка здобула повагу Москви під час холодної війни. І хоча дебати щодо вступу до НАТО час від часу у Гельсінкі оживають, більшість фінів проти цього. Обережне ставлення німців формується ставленням до нацистського минулого та міцними економічними контактами з Росією. Тому останніми тижнями Берлін піддавався критиці за відмову постачати Україні зброю та за те, що він не пожертвував газопроводом “Північний потік-2”.
Це підтверджує опитування ECFR: німці, фіни, румуни та італійці бояться, що росіяни затягнуть газові крани у разі агресії. Поляків хвилює, в основному, проблема хвилі біженців, а французів і шведів – можливість кібератак. Але якщо поляки, шведи та румуни готові піти на всі можливі ризики, щоб захистити Україну, німці та французи ні.
Нагадаємо, раніше Infopost.media презентував результати всеукраїнське дослідження Інституту Центральноєвропейської Стратегії спільно з Фондом “Демократичні ініціативи” імені І.Кучеріва про ставлення українців до країн Центральної Європи, але в її переосмислених обрисах.
Згідно з отриманими даними, українці загалом добре ставляться і сприймають усі охоплені дослідженням країни, при чому як на політичному, так і на побутовому рівні (подорожі, споживання товарів, робота). Особливо вирізняються в позитиві — Польща, Чехія, Німеччина та Австрія. Натомість Угорщина дещо “вибивається” з цієї позитивної однозначності.
Титульне фото, інфографіка: ECFR
Що таке Infopost.Media?
Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.