Аналітика 03 Червня 09:13

Компроміс заради “Дружби”: чому нафтопровід через Україну такий важливий для Європи

Європейський Союз, зважаючи на тривалість військового вторгнення Росії на територію України, прийшов до рішення ввести шостий пакет санкцій проти країни-окупанта. 27 країн-членів погодилися поступово відмовитися як від сирої російської нафти, так і від нафтопродуктів до кінця року.

Прорив щодо узгодження нафтового ембарго стався після майже чотирьох тижнів важких переговорів. Вони завершились важливим самітом у Брюсселі, де лідери ЄС пішли на поступки Угорщині Чехії та Словаччині, звільнивши від ембарго поставки нафти через трубопроводи. Про це йдеться у аналітиці від Euronews.

 

285356260 563723195125283 3754127063533273880 N

Відповідно, заборона в ЄС буде спрямована на морський імпорт, який становить понад дві третини щоденних закупівель російської нафти.

Початковий варіант компромісу щодо трубопровідної нафти передбачав, що Угорщині разом з іншими країнами, які не мають виходу до моря, буде надано два додаткові роки на відмову від російських енергоносіїв. Тобто повне ембарго мало б вступити в силу до грудня 2024 року.

У нинішньому вигляді звільнення трубопровідної нафти від ембарго, яке подається як “тимчасове”, буде діяти невизначений період часу.

Так угода ознаменувала політичну перемогу прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який наполегливо стояв на своєму і блокував цей крок, доки всі його вимоги не були задоволені.

“Угорські сім’ї можуть спокійно спати сьогодні вночі”, – заявив Орбан наприкінці зустрічі. – “Пропозиція Брюсселя була б схожа на атомну бомбу, але нам вдалося її уникнути”.

Вічна радянська спадщина

У центрі протистояння є нафтопровід “Дружба” — масивна труба, яка бере свій початок ще з радянських часів. Наразі російський відрізок нафтопроводу експлуатує компанія “Транснефть”, словацький — компанія Transpetrol, український — ПАТ “Укртранснафта”, польський — компанія PERN.

Будівництво “Дружби” почалось  на початку 1960-х років. Сьогодні протяжність труби сягає 5500 кілометрів, по ній нафта марки Urals передається безпосередньо на нафтопереробні заводи в Польщі, Німеччині, Угорщині, Словаччині та Чехії.

“Дружба” щодня перекачує від 750 тис. до 800 тис. барелів нафти і має потужність до 1,4 мільйона барелів на добу. Потім компанії ЄС переробляють паливо на дизельне паливо, нафту, бензин, мастильні матеріали та інші товари, які продаються всередині блоку та за його межами.

808x454 Cmsv2 Daad119d 2d5d 5adf 87c0 Afd19caedc1d 6680300

Ці величезні та постійні обсяги перетворили трубопровід у центральну частину енергетичного сектору Центральної Європи, створивши цілу екосистему. Вона підтримує тисячі прямих і непрямих робочих місць, але в той же час створює високий ступінь залежності від Росії.

Як тільки президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала припинити імпорт нафти як морським, так і трубопровідним способом, почали проявлятися тріщини.

Угорщина, Чехія та Словаччина – три країни, які не мають доступу до моря і сильно залежать від російської нафти. Вони швидко висловили занепокоєння та попросили встановити індивідуальні терміни, від двох до чотирьох додаткових років, для оновлення своїх енергетичних систем.

Словацький уряд стверджував, що єдиний нафтопереробний завод країни, “Словнафт”, працює виключно з важким типом російської нафти. Перепрофілювання технології на більш легку нафту займе п’ять років і потребуватиме 250 мільйонів євро інвестицій.

Використовуючи подібні аргументи, Будапешт висунув вимогу на 550 мільйонів євро для адаптації своїх нафтопереробних заводів, тоді як Прага заявила, що їй потрібно до червня 2024 року розширити пропускну здатність Трансальпійського нафтопроводу, який дозволяє транспортувати неросійську нафту з морського терміналу у італійському Трієсті.

Компроміс, щоб показати єдність

Закулісні дискусії активізувалися, щоб залучити всі 27 країн-членів ЄС. Переговори включали складні технічні питання – як знайти альтернативних постачальників і торгові шляхи, економічні страхи перед неминучою рецесією та політичні занепокоєння щодо впливу на повсякденне життя електорату.

Загалом ця дилема ненадовго загрожувала зірвати міцну єдність ЄС протягом найтяжчої кризи на континенті в 21 столітті.

Зрештою, лідери ЄС, остерігаючись нескінченного глухого кута та побоюючись завдати шкоди репутації, вирішили піти на компроміс і відсунули шостий пакет санкцій за фінішну пряму.

285669222 563723131791956 2096828335426732107 N

Хоча остаточного результату не було досягнуто, масштаби нафтового ембарго є вражаючими для блоку, який потребує енергії. ЄС є першим клієнтом Росії по об’єму імпорту нафти. Довоєнний товарообіг складав у 2021 році близько 3,5 мільйонів барелів на один день, вартістю 74 мільярди євро.

“Ембарго все ще є надзвичайно позитивним кроком для Європи і показує, що ЄС серйозно ставиться до санкцій щодо Путіна через звірства, які скоюються в Україні”, – сказала Анна Країнська, координатор нафтової кампанії Transport & Environment.

Рівноправні гравці

Угорські, словацькі та чеські офіційні особи відкрито відзначили угоду, висловивши своє задоволення тим, як їх позицію було враховано.

Тим часом Польща та Німеччина, які пов’язані з північною гілкою “Дружби”, зобов’язалися вийти за межі юридичних зобов’язань і поступово припинити імпорт трубопроводом на додаток до морських поставок.

Якщо вони виконають свої (необов’язкові) обіцянки, ЄС завершить 2022 рік без 90% російської нафти, яку він зараз купує. Принаймні такі оцінки Єврокомісії.

Але доля тих країн, що імпортують решту 10%  південною гілкою “Дружби”, все ще висить у повітрі.

285797810 563723365125266 4945476941801114494 N

Прем’єр-міністри Нідерландів і Бельгії визнали складне становище Угорщини, але запропонували переглянути звільнення трубопровідної нафти від ембарго в найближчі місяці, щоб скоротити термін його дії.

Виключення нафтопроводу з-під санкцій вже породило привид недобросовісної конкуренції. На практиці невелика група держав зможе отримувати надійні поставки нафти, тоді як більшість бореться за отримання барелів від інших постачальників.

“Країни матимуть конкурентну перевагу, і це ризик, який слід враховувати для цілісності єдиного ринку”, – сказав аналітик Бен МакВільямс. – “Поки не зрозуміло, наскільки Угорщина та інші зможуть переробляти російську сиру нафту та продавати її на вторинні ринки, але це має бути обмежено та під контролем.

Спільні висновки саміту ЄС включають нечітко сформульовану клятву забезпечити “рівні умови гри” між державами-членами. Але Брюссель не зможе побачити повну картину, поки ембарго не буде завершено в кінці грудня.

Той факт, що Росія пропонує нафту марки Urals з привабливою знижкою в 35 доларів, нижчою від марки Brent, може зробити ситуацію більш незручною для блоку. Особливо якщо неросійські постачальники використають ембарго для підвищення цін і отримання більших прибутків.

В іншій помітній перемозі Орбан забезпечив собі гарантії, що “у разі раптових перерв у постачанні будуть введені надзвичайні заходи для забезпечення безпеки поставок”. Ця вимога з’явилась після того, як радниця міністра енергетики Олена Зеркаль під час онлайн-дискусії Київського безпекового форуму сказала, що “з угорською гілкою “Дружби” може щось статися”.

Варто додати, що в Угорщини несподівано для багатьох з’явилася ще одна причина для блокування нового шостого пакету санкцій ЄС проти Росії. Офіційний Будапешт наполягає на виключенні з санкційного переліку очільника Російської православної церкви патріарха Кіріла – одного з соратників Владіміра Путіна, який публічно підтримує російське вторгнення в Україну.

 

 

InfoPost.Media за матеріалами Euronews

Фото: Orbán Viktor  / Facebook, Euronews


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі