Словацькі політики напередодні візиту прем’єр-міністра країни Роберта Фіцо в Україну, та і сам прем’єр, продовжують підігрівати суспільство антиукраїнськими заявами, румунські та польські перевізники припинили блокувати пункти пропуску з Україною, а Молдова готується до ще більшого тиску Росії на тлі своєї євроінтеграції.

Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 15 по 21 січня.

Головне у Словаччині: антиукраїнські заяви Фіцо, скасування заборони на співпрацю з РФ та Білоруссю і критика попередників міністра оборони за поганий стан військової авіації

Словацький прем’єр Роберт Фіцо у середу, 24 січня, планує відвідати Україну та провести зустріч із главою уряду Денисом Шмигалем. Напередодні візиту Фіцо заявив, що хоче представити Шмигалю список гуманітарної допомоги, яку передала Україні Братислава. Також Фіцо планує нагадати, що Словаччина більше не надасть Україні військову допомогу та блокуватиме вступ України в НАТО.

Також Фіцо назвав Україну державою, яка перебуває під “абсолютним впливом США”. На його думку, їй доведеться віддати частину своєї території Росії.

Нагадаємо, прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо зустрінеться з главою українського уряду Денисом Шмигалем у середу, 24 січня, в Ужгороді.

Долучився до обговорення військової теми і міністр оборони Словаччини Роберт Каліняк. Він заявив, що через попередню владу Словаччина досі не отримала жодного цента від ЄС за зняття з експлуатації МіГів і їх дарування Україні. Також не готовими для прийому придбаних у США літаків F-16 виявились словацькі аеродроми, зокрема у Слячі.

Крім того, за словами Каліняка, країна може залишитись без протиповітряної оборони, оскільки комплекси С-300 передали Україні, американські Patriot вивели із експлуатації у Словаччині, а термін перебування італійської протиракетної системи SAMP/T спливає цього року.

На фоні заяв Фіцо та Каліняка, 15 січня набув чинності указ міністерки культури Словаччини, який скасовує заборону будь-якої комунікації чи співпраці з Росією та Білоруссю, прийняту в 2022 році. За словами Мартіни Шимковічової, “у світі відбуваються десятки військових конфліктів, і, […] митці та культура не повинні розплачуватись за це.

Вже не 150, а 80-90 тисяч: президентка Угорщини в Давосі озвучила застарілі дані щодо угорців Закарпаття

Президентка Угорщини на Всесвітньому економічному форумі в Давосі скористалась наративом уряду Віктора Орбана про 150-тисячну угорську меншину, яка проживає в українському Закарпатті.

«Угорщина є прямим сусідом України за своїм географічним розташуванням. Не варто забувати, що на території України проживає 150-тисячна угорська меншина. Тож війна в Україні впливає на нас не лише опосередковано, а й безпосередньо. Ми втрачаємо угорські життя”, – заявила Каталін Новак в інтерв’ю CNBC.

Однак, за оцінкою угорських фахівців, насправді етнічних угорців на території Закарпаття могло залишитись ще менше. Після російського нападу в лютому 2022 року на Закарпатті зараз можуть проживати лише 80-90 тисяч угорців, а процес еміграції триває й надалі.

Румунські фермери та перевізники перекривали кордон з Україною через податки та акцизи

Понад тиждень румунські автоперевізники та фермери протестували у більш ніж половині повітів країни. Колони із сотень вантажівок і тягачів сповільнювали або навіть блокували рух на національних дорогах, об’їзних дорогах біля великих міст, прикордонних переходах і в порту Констанца, куди перекрили кілька в’їздів, у тому числі для зерна з України.

Основними претензіями протестувальників були підвищення акцизу на дизельне пальне, що є загальноєвропейською тенденцією, підвищення податків, на які уряд пішов, щоб виконати свої обіцянки щодо підвищення пенсій і зарплат державним службовцям у рік виборів та зростання вартості полісів страхування цивільно-правової відповідальності автотранспортних засобів.

Протести активно підтримувались ультраправими румунськими партіями AUR та SOS. А попри те, що вимоги протестувальників не пов’язані з Україною, вони обрали форму протесту за прикладом поляків — в тому числі блокуванням роботи пунктів пропуску з Україною. Так, протягом тижня періодично перекритими виявлялись пункти пропуску “Дякове – Халмеу“, “Порубне – Сірет” та “Вікову-де-Сус – Красноїльськ“.

Польські перевізники розблокували кордон з Україною до березня

Польські далекобійники, які протягом останніх двох місяців протестували на трьох пунктах пропуску на кордоні з Україною, домовилися з урядом і призупинили свій протест до 1 березня.

Перевізники були обурені заявами про те, що їхні українські колеги “забирають бізнес” після підписання угоди між Україною та ЄС у 2022 році, яка скасувала обмеження для українських транспортних компаній, які працюють в ЄС.

Угода, підписана польськими перевізниками з новим урядом, включає заходи щодо прискорення повернення додому порожніх польських вантажівок з України, зобов’язання польського уряду вести переговори з Комісією ЄС щодо зміни аспектів початкової угоди з Україною, а також посилення перевірки українських вантажівок, які в’їжджають до ЄС, щоб переконатися, що вони не ведуть бізнес, що виходить за рамки договору з ЄС.

Крім того, Польща невдовзі подасть свої пропозиції для змін угоди про лібералізацію перевезень між ЄС та Україною.

Молдова очікує нових спроб дестабілізації з боку Росії вже навесні

14 січня, перебуваючи з візитом у Румунії, президентка Молдови Мая Санду заявила, що навесні цього року Росія спробує знову дестабілізувати ситуацію в Молдові. Перші етапи підготовки Служба інформації та безпеки Молдови (СІБ) викрила нещодавно.

Так, у СІБ  повідомили, що про нове угруповання, яке планує дестабілізувати ситуацію в Молдові та поставити під загрозу регіональну безпеку. Її головна мета – скомпрометувати дипломатичні відносини Молдови та України та підірвати довіру між державними структурами двох країн. Серед учасників групи, за інформацією СІБ, опинилися колишні співробітники спецслужби, які втратили посади через корупцію та зловживання владою.

У СІБ також попередили, що у 2024-2025 роках чекають сплеску дезінформаційних кампаній, спрямованих на дестабілізацію ситуації в країні, вплив на виборчі процеси та особливо на переговори щодо вступу до ЄС.

InfoPost.Media

Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.