Аналітика 02 Листопада 18:30

Електронне голосування на виборах: чи готова Україна використати досвід Естонії

У Естонії 17 жовтня  відбувся фінальний день місцевих виборів. Недільне голосування завершило тиждень попереднього голосування, під час якого свій голос можна було віддати достроково безпосередньо на виборчих дільницях у центрах міст і волостей, а також електронним шляхом.

Право голосу на цих виборах мали всі жителі країни, незалежно від їхнього громадянства та яким на момент виборів виповнилося шістнадцять років. Голосувати могли й ті, хто має довгостроковий дозвіл на проживання в Естонії.

Стати кандидатами могли громадяни Естонії чи іншої держави-члена Європейського Союзу, котрі досягли на момент висування повних 18 років.

 

“Фестиваль демократії” або е-голосування по-естонськи

Електронне голосування в Естонії розпочинається за шість днів до офіційного дня виборів і закінчується за день до виборів. Безпосередньо в день виборів проголосувати за допомогою електронної системи неможливо. На відміну від більшості країн світу, де електронне голосування полягає в голосуванні на виборчій дільниці за допомогою спеціального електронного кіоску, в Естонії електронні вибори здійснюються з комп’ютерів самих жителів країни.

Для електронного голосування потрібні комп’ютер з безпечним доступом до інтернету та ID-картка зі зчитувачем, або mobil-ID.

E Gov Est 1

У разі потреби протягом тижня виборів можна змінити зроблений вибір, проголосувавши повторно. Якщо виборець проголосував і електронно, і за допомогою паперового бюлетеня, зараховується лише вибір на дільниці. З 2021 року виборець може і в день голосування, в неділю, змінити свій голос, який віддав на електронному голосуванні, проголосувавши на виборчій дільниці за допомогою виборчого бюлетеня.

Явка на виборах склала 54,7%, при цьому 46,6% виборців, які взяли участь у голосуванні, зробили це за допомогою електронної системи. 

Пересічні жителі Таллінна про електронну систему голосування відгукуються схвально, хоча значна частина співрозмовників все ж віддають перевагу традиційному голосуванню на дільниці. Вони цього разу були облаштовані не тільки у більш менш традиційних місцях, як бюджетні установи, а й у торговельних центрах та тимчасових наметах посеред міста. Свої вибори талліннці називають “фестивалем демократії”.

Члени виборчої комісії та розробники електронної системи впевнені у її надійності та захищеності. За словами представників держслужби з організації виборів, за весь час її існування з 2005 року, спроби її зламати не мали серйозних наслідків.

 

Чи готова Україна діджиталізувати свої вибори

Україна стрімко рухається в процесі діджиталізації державних послуг. У квітні 2020 року президент України Володимир Зеленський заявив, що на наступних президентських виборах українці мусять мати можливість електронного голосування. Та чи готова країна технічно і морально до інновацій у процесі волевиявлення, InfoPost вирішив дізнатись у людей, які якщо не дотичні до впровадження електронного урядування, то тісно пов’язані з IT чи громадською діяльністю.

 

Що кажуть у Мінцифри?

Головним драйвером діджиталізації в країні виступає створене у вересні 2019 року Міністерство цифрової трансформації. Портал надання державних послуг в електронному вигляді, застосунок “Дія”, кваліфікований електронний підпис “Дія.Підпис” – основні здобутки міністерства за останні роки.

Власне остання розробка являє собою електронні дані, які забезпечують цілісність документів та ідентифікують особу. За її допомогою можна підписувати електронні документи, користуватися електронними послугами, реєструватися на державних порталах тощо. А документи з цим підписом мають таку саму юридичну силу, як і документи, підписані власноруч.

Станом на 22 жовтня 2021 року Дія.Підпис створили близько 2,2 мільйони українців. Значна частина – щоб отримати електронний COVID-сертифікат у застосунку Дія.

Mstislav Banik

Та чи достатньо ідентифікації особи за допомогою Дія.Підпис, щоб гарантувати її голос на виборах, ми спитали у керівника з розвитку електронних послуг у Міністерстві цифрової трансформації Мстислава Баніка.

– Питанням електронних виборів керує Центральна виборча комісія. Що стосується Мінцифри, у нас вже працюють сервіси електронної демократії, як наприклад місцеві петиції та конкурси. Однак що стосується будь–яких виборів, ми поступово наближуємося до цієї задачі, але ця тема чутлива. Для цього потрібне буде підтвердження безпеки. Тому ми згаряча не кидаємось у цей процес, можливо з часом це зміниться.

Раніше ми обговорювали гіпотезу, що якщо ми запустимо опитування через Дію, чи можна це вважати базою, на яку накладатиметься виборчий процес? Але ні. Після консультацій з багатьма компаніями ми прийшли до висновку, що технологію опитувань та петицій не можна покласти у основу виборчого процесу, оскільки вона не є настільки безпечною, це різні системи.

Опитування в Дії будуть, звісно, працюємо над ними. Якщо це електронне голосування запускатиметься в Україні, то спочатку це запускатиметься на окремих електронних дільницях, з окремою до них увагою.

Щодо запуску електронного голосування – будемо діяти досить обережно, бо це досить відповідально. Можливо будуть пілотні формати, які практикують за кордоном.

 

Електронна демократія в дії

Скептично щодо безпеки електронного голосування налаштований Володимир Фльонц – голова ГО “Електронна демократія”, яка за допомогою волонтерів оцифровувала протоколи з виборчих дільниць починаючи з президентських виборів у 2014 році. Так намагались завадити можливим фальшуванням результатів впідрахунку голосів.

Volodymyr Flonts

– Перше, що потрібно зрозуміти – це різницю між голосуванням і виборами, – вона величезна. Голосування це інструмент, вибори це величезний демократичний процесс, які працюють в комплексі, і навіть трішки схибивши на будь-якому з етапів виборів можна перетворити їх на суцільний фейк.

Електронне голосування – заїжджений термін, який в різних країнах означає геть різне. В Індії 20+ років голосують на електронних машинках, де поряд з іменами кандидата намальоване яблучко або зайчик, бо виборці не вміють читати. У нас частіше за все під електронним голосуванням мають на увазі дистанційне інтернет-голосування в смартфоні. 

Так от, використання дистанційного електронного голосування через інтернет на політичних загальнодержавних чи місцевих чи інших офіційних виборах з таємним голосуванням технічно неможливо, а організаційно – небезпечно. І може знищити самі підвали демократичних виборів.

За словами Володимира Фльонца, експерименти з е-голосуваннями в Швейцарії, Німеччині та низці інших країн зі значно стабільнішими демократичними інституціями довели їх недосконалість. Однак не на виборах, а на інших відкритих голосуваннях використання дистанційних можливостей цілком можливо і доречно. 

– До прикладу, ми в ГО “Електронна Демократія” допомагали провести 16 інтернет-голосувань за громадські ради і навіть наглядову раду Українського Культурного Фонду. Ми також тестували таємне електронне голосування з перевіркою та підрахунком в КНУ ім Шевченка і отримали чудові результати. Проте це не інтернет-голосування. І цю різницю важливо розуміти.

Фльонц схвально відгукується про електрону систему голосування в Естонії. Проте, на його думку, перенести його в Україну в сучасних умовах – це все-одно, що їздити на Tesla в глухому селі під Жмеринкою.

– У Естонії високий рівень довіри до їх ЦВК, у нас – не дуже. І тому там майже немає спостерігачів.  У Естонії ніхто не віддасть свій паспорт у тиждень голосування. а в нас студенти готові віддати свій електронний ключ за поповнення телефону. У нас різні стартові умови і простим копіюванням технології тут не допоможеш. Вибори – це не тільки гарантія, що ви зможете проголосувати зі смартфону. Це і гарантії для мене, що я зможу вести спостереження за всім процесом без шкоди для таємниці голосування.

Як приклад маніпулювання результатами електронного голосування Фльонц наводить електронне дистанційне голосування в Москві під час виборів до Держдуми РФ у вересні 2021 року. Там результати онлайн-голосування не оприлюднювали до останнього моменту. Після їх публікації результати виборів повністю змінились, що спричинило хвилю критики.

– Залишається тільки вірити що адміністратори ЦВК не брешуть. Кейс із підписом Джо Байдена – не розслідуваний. Кейс з ЕЦП Рябошапки – не розслідуваний. Чудовий приклад того, як це буде в нас реалізовано  – “Дія”. Це досі закрите рішення із засекреченою документацією. Воно якось працює, але допущені до цього тільки окремі утаємничені особи. Якщо рішення для голосування буде таким же закритим, то не знаю, чого варто боятись більше – хакерів з ОРДЛО чи адміністраторів з ЦВК, – зазначив Володимир Фльонц.

Kira Rudyk

Зовнішнє втручання в результати електронного голосування вважає однією з важливих загроз перша заступниця голови комітету ВРУ з питань цифрової трансформації Кіра Рудик. За її словами, Україна наразі обмежена в можливостях розвинути свою кібербезпеку до належного рівня, щоб захистити результати е-голосувань.

– Дійсно електронне голосування існує, є приклад тієї ж Естонії. Однак всі підходи до волевиявлення повинні базуватися на абсолютній впевненості в тому, що засоби кібербезпеки, які були застосовані, дійсно працюють. Наразі ми не просто велика країна, у якої є обмежені ресурси, які ми можемо виділити на засоби кібербезпеки. Ми є країною у стані війни з великим і достатньо агресивним ворогом, який абсолютно точно буде зацікавлений у нападах на нашу систему.

Скептично вона ставиться і до політичної волі влади запровадити таку систему на виборах навіть за умови гарантування її захищеності.

– Тільки з точки зору влади, яка хотітиме мати це як важіль. Я буду опонувати, тому що гарантування цілісності системи нема. Це люди, які звинувачують Росію в тому,  що українці не вакцинуються. Вони скажуть потім – це все російські хакери проголосували за умовного Януковича.

 

Довіра до електронної системи важливіша за її зручність

Довіру як основний фактор, який спонукатиме брати участь у електронному виборчому процесі, називає і власник маркетингового агентства Promodo та автор Youtube-каналу “Большая рыба” про ІТ-підприємництво Олександр Колб.

Alex Kolb

– Як громадянин я розумію, що це зручно для мене. Але не можу сказати з впевненістю, що це зручно пенсіонерам чи мешканцям селищ, де немає інтернету. Потрібно розуміти, що 17 млн. населення у нас живуть у селах. Якщо взяти кількість смартфонів на душу населення, то це ще дуже невелика кількість. Взявши всі факти до уваги, я б сказав, що ми швидше не готові, ніж готові.

І найголовніший фактор для мене – довіра до цієї системи. Поки-що особисто у мене довіри немає.

 

Yanika Merilo

ІТ фахівець, радниця віце-прем’єр-міністра – міністра цифрової трансформації естонка Яніка Мерило вважає, що Україні немає сенсу поспішати з діджиталізацією виборчого процесу. Основними маркерами довіри громадян до електронних голосувань мають бути повна прозорість у процесах, відповідне законодавство та розуміння, що голоси не продати і не передати.

– Спочатку треба побудувати сильний фундамент та довіру, оскільки вибори – одна з основ держави та її діяльності. Ми бачимо і на прикладі Естонії, що, на жаль, точно будуть недоброзичливці, які намагатимуться і зламати систему, і дискредитувати. А ми не можемо дозволити жодної вразливості.

Для створення всього електронного вже є політична підтримка, але нею потрібно користуватись розумно і всьому свій час. Краще максимально підготуватись, а потім зробити все правильно.

На її думку, паралельно можна проводити опитування та голосування з різних питань не в рамках виборів.

 

Замість епілогу

За словами Маргуса Ноормаа – генерального директора Управління інформаційної системи Естонії (RIA), яке відповідає за Е–вибори, – чесність електронних виборів – не питання віри. Ноормаа порівнює рівень безпеки електронних виборів з інформацією про відстань між Землею та Місяцем.

“Вчені підрахували цю відстань, але перевірити її безпосередньо не може ніхто, тож ми просто повинні довіряти вченим. Та сама історія і з електронними виборами. Хтось довіряє професіоналам, а хтось ні”.

Однак, на відміну від України, державна система Естонії, побудована після відмови від всього радянського, заснована на максимальній прозорості і відкритості. Крім того, Естонія – маленька країна, де “всі всіх знають” і в тому її перевага.

 

Віталій Дячук для InfoPost.Media

Фото спікерів – з їх сторінок в соцмережі Facebook


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі
Теги
Aldi Andrej Babiš ANO Baltic Pipe Bees Airline Cernăuți Charmsove Deti China-CEE Institute COVID COVID-19 Csillag D1 DC Comics DIO Ecaterina Teodoroiu Ed Sheeran eHranica Facebook fake fake news Fidesz Free Svydovets Gaz-System GLOBSEC GoCamp GoGlobal GPS GRUBB Henley Hofer Igor Matovič Infopost Ivan Korčok Juraj Jánošík Karpaty KMKSZ KÜRTŐSKALÁCS Latvia Lidl Liget Liget Budapest Ľudovít Štúr Luzhanka Malenykij robot MÁV media Milan Rastislav Štefánik Mistrál Nagyberegi National Geographic OLO Omega Omicron Panic Button Pentaxim PET Kupá Petr Fiala Pfizer Piráti+STAN Podzemne Hnutie Pretty Loud QR Rail Baltica Re:Open Zakarpattia RegioJet Rolling Stones Romania Ryanair SaS Scorpions Sinopharm SIS Skoda Škoda Auto SkyUp SPD SPOLU Sputnik Tatra Ice Dome Tetraxim Tid(y)Up Timothy Snyder Tokaj UCEF Unicum Urban Balkan Beats Verorab Via Carpatia VUC WIND ROSE windrose wizz air ZEVO аварія авіакомпанія авіалінії авіарейс авіасполучення авіація австрія авто автобан автобус автомагістраль автомобіль автострада агресія агрохолдинг адвент аеропорт аеропорт Ужгород АЕС азартні ігри Азов айкідо активіст актор акція Албанія Александр Колб алкоголь алфавіт Альберт Газда Альянс Анатолій Ткачук Ангелус англіцизми Андреа Бочкор Андреа дель Верроккйо Андрей Бабіш Андрій Любка Андрій Макаревич Андрухович аномалія анонім античність армія архітектура асоціація асоційоване тріо АТБ атомна енергія Бабель Бабіш Бабкіна Баганич Базанов Байден Байстрюк сатани Балкани Банік банк банкнота батяр Бая Маре безвіз безпековий форум безробіття Безславні кріпаки Бела Ковач Белград Берегово Берлін Бернадетт Сель Бетмен бетяр бібліобус бібліотека бідність біженці бізнес білборд Білецький білінгвальність Білорусь Блінкен блокування Богдан Хмельницький богослужіння бограч Бодрог Болгарія Большая рыба Борша борщ Боснія Боснія і Герцеговина ботанік ботсад Бразилія Братислава Брензович Брюссель Будапеш Будапешр Будапешт будинок будівлі будівництво Бузарест Буковель Буковина Бундестаг Бураш Бурштинська ТЕС Бухарест В'єтнам в'язниця в'язні ваакцина Вадаш Вадул-Сірет вакансії вакцина вакцинація вакцинація Угорщина валюта вантаж вартість Варшава Василь Брензович Василь Вишиваний Ватикан Вашингтон Велика Добронь Великі Береги Великобританія велосипед велосипедист Венера Верховина Ветеранська миля взуття вибори виборчий туризм видавництво Комора викладання Винничук Виноградів виплада виробництво виселення Високі Татри вистава виш Вишеградська четвірка Вишиваний Вишиваний. Король України Вишне Немецке Вишнє Нємецке Відень відкрите небо відкрити бізнес відкрити бізнес у Словаччині відпочинок Відродження відходи віза візит війна війська військо вікенд Віктор Орбан Вікторія Нуланд Вільгельм фон Габсбурґ вільна торгівля Віола фон Крамон Віталій Портников ВНЗ вода водій вокзал Володимир Зеленський Ворожбит вплив Вроцлав ВУЗ вчитель Габсбург Габсбурґа газ газопровід газосховище Газпром галичани Галичина Ганг гастрономія Геґер Гей гектар Гельсінкі генконсульство генсек генсек НАТО геотермали Герцеговина ГЕС гірлянди гірськолижний курорт Гобітхіл Гогольфест Гойс Головко голодомор Голокост голосування гонведи госпіталізація ГРА гральні заклади грант Греція громадянство Грузія Гуйяш гумор Гуморина гунгарікум гурт дамба Данілов Данніган Данте Аліг'єрі ДахаБраха Дебрецен дезінформація Делі Дельта демографія демократія демонтаж депортація депутат дерева держава Держдеп держдума Держмитслужба дефіцит децентралізація Дещиця джинси дзьодо диверсант диверсія диктант диплом дипломат дипломна робота дипустанова дисидент дискаунтер дистанція дифтерія діаспора Діброва діджиталізація діти Діти Хармса Дія Дмитро Кулеба Дмитро Тужанський Дні України Дніпропетровщина додаток Долежал Донбас донор донорство допомога дорога дослідження ДПСУ дрон Друга світова війна ДТП Дубровник Дуда Дулеба Дунай Дюрчань Дяківці е-вибори е-демократія Еган Еде Ед Ширан Еде Еган Едуард Гегер Едуард Хегер екологія експерт експорт експрес електрика електроенергія електронна комерція емігранти еміграція Емінеску енергетика епідемія Ерош Пішта Естонія Євангеліє євро євроасоціація євроінтеграція Єврокомісія Європа Європарламент Європейський Союз Євросоюз ЄП ЄС Жиліна житло життя жінка жінки жовтень Жолт Немет журналісти Забруднення Забужко завод Загайкевич Загонь Закарпатська область Закарпаття закон закон про освіту Закрапаття залізниця замки замок заробітна плата заробітчани зарплата Захонь заява збірка згуртованість Зеленський Земан землетрус земля зірки зловмисник злочин ЗМІ змова знижки Ryanair знижки на квитки ЗНО Золтан Бабяк Золтан Мігай Нодь Золтан Мігаль Нодь Золтан Нодь зона Зоя Казанжи Зріні зростання іайдо ігри ігроманія ідентичність Ізмаїл Ізраїль Ілдіко Орос ілюмінація імміграція імпорт Індія іноземці інспекція інститут інтеграція інтернат Інтерсіті інформація інфраструктура іпотека Ірак історія Італія Іштван Ійдярто Іштван Сабо Йоббік Кабмін кава кадри Казанжи казки Калуська ТЕЦ Канада канал карантин картка Катерина Бабкіна католики Каунас квартира у Будапешті квитки квитки на літак квитки потяг КГБ Кенія кепм Кетрін Винник Київ Київська Русь Китай кібербезпека кіно кінорежисер кінофестиваль Кіра Рудик Кішварда класик клімат кліматолог Клуж КМЄС КМКС КМУ книга книги КНР коаліція ковід козаки колорит Колумб Комаром компанії композитор комунізм комуністи Конгрес США конкуренція Конституція консульство контрабанда конфесії конфлікт концерт кордон Королівське Євангеліє коронавірус коронаірус Корчок Косино коснпірологія Косово коференція Кошице Кошицький край КПП Краків Красноїльськ кредит Кривий Ріг криза Крим кримські татари Кубраков Кулеба культура купити житло купівля курорт курси курси словацької кухар кухня Кюртешколач Лаборець лазні Ласло Зубанич Ласло Палкович Ласнамяє Латвія латиниця ЛГБТ ЛГБТК Легинь Ленінград летовище лижі Литва лід лікар лікарі лікарня Лілія Гриневич літак література літка логістика логогтип локдаун Лорінц Ночо лоукост лоукостер Луганськ Лукашенко Лунык Львів Львівщина Любка Людовит Велислав Штур Ляшко магістраль Маккартні Макрон маніпуляція Марго-2021 Маріуполь-Рахів Маркі-Зай Марсель Онисько марш маршрут маска Матович медик медики медицина медична сестра медіафорум медперсонал медсестра медсестри Мей Маск меморандум меншина меншини мер Меркель МЗС Мирослав Жбірка митниця мито Мишка Япончик мігранти міграція Мідянка Мікеланджело Мілан Растіслав Штефаник Міллер Мілош Земан Мінінфраструктури міністр Мінрегіон Мінськ Мінфін Мінцифри місіонери міст місто місцеві вибори Міхай Емінеску Мішкольц мова МОЗ МОК Молдова молодь Москва музей музика музичний гурт Мукачево мультикультуралізм муніципалітет навчання надзвичайний стан наративи народжуваність населення НАТО Нафтогаз національні меншини нація нацменшина нацменшини Недитячі казки нелегали нерухомість Нижнє Селище Нижня Апша Нідерланди Ніжна революція Ніїредьгаза Німеччина Нова Зеландія Новий рік новини Новоросія Нолан НУШ обгін область обмеження обсерваторія обшуки ОДА Одеса озера окупація Олександра Саєнко олімпійські ігри Ольга Кобилянська Омікрон Онисько онлайн ООС опади опалення опера опитування опозиція Орбан освіта освітній закон Офіс президента Охрид палац палінка пандемія Папа Римський паприка ПАР Пардубіце парк парламент партизан партія паспорт паспортизація Пекін пендлер пенсійна система пенсія Первый балтийский канал перевезення переклад перекриття Перемишль перепис переробка Перечин персонал Петер Саган Петер Фіала петиція Петро Мідянка Пийтерфолво письменник письменниця Північна Македонія Північний потік Північний потік - 2 підготовка Підкарпатська Русь підпал підприємці підробка підтримка пісня пістолет плагіат пластик ПЛР повітря повстання податок події подорож подорожі поезія пожежа пожертви поїзд покупки Полачек поліомієліт політик політика політики політінформація поліція пологи польори Польща поляки понтифік Портников послуги посол посольство посуха Потапі потяг поштовх правила Прага працевлаштування працевлаштування в Польщі праця президент прем'єр прем'єр-міністр премія прикордонники проби продукти проект пропаганда протест протидія дезінформації професійно-технічна освіта Прудентополіс Пряшів пункт пропуску Путін Радек Матула радіо радіодиктант Радянський Союз Ракоці ранов-над-Топльоу Растіслав Трнка ратифікація Рахів революція регіон рейс рейс Київ Ужгород рейс Ужгород Київ рейтинг реклама рекрутинг релігія реліквія ремонт ресторан Реткозі реформа Рига ріелтор Різдво різдвяні знижки річки рішення РНБО робота робота в Польщі роботи робоча сила Роза Вітрів розвиток ром роман роми ромська школа Росвигово російська мова Росія румуни Румунія русини Русь РФ С14 Сабо Сабольчверешмарт салямі саміт самоізоляція Самош САП Сату Маре Саудівська Аравія СБУ Свидівець Свидовець свято сейсмологи секретар село Сенат США Сенцов сепаратизм Сербія Сергій Жадан Сергій Квіт сертифікат сигарети Сібіу Сійярто Сікура сіль сім'я Сіярто сказ сканер скульптор скульптура скульптури слова словаки словацька культура Словаччина слоган смаколики смертність сміттєзвалище сміття собор Соваччина соколи! Солотвино сортувальна лінія сортування соціалізація соціологія соцопитування Союз спецслужба спиртне Спліт Спутник СРСР ССС СССР ставлення Стамбульська конвенція Станіца стартап статистика стереотип стерилізація стічні води столиця Столтенберг страви студенти супермаркет супкультура Сучава Схід Опера Східне партнерство США табір табори Тайвань Таллін Таллінн тариф тарифи Тарту Татри театр Теб та НС телебачення телеграм теорія тепло теракт Теребле-Ріцька ГЕС термінал Тернопіль тероризм терористичний акт ТЕС тестування Тиса Тімішоара Тімоті Снайдер ткацтво товари товарообіг ТОП торгівля традиції трамвай транзит Трансильванія трансляція трансплантація транспорт тренер тривалість трилер Триль Трнава трубопровід трудова міграція трудові мігранти Тужанський ТУКЗ – КМКС тунель Турда Турецький потік Туреччина туризм Туро Руді Тячів УГКЦ угода угорська угорська мова Угорське королівство угорці Угорщина Ужгород Ужгород-Одеса УжНУ Україна українська мова українці Укренерго Укрзалізниця університет УПА Урсула фон дер Ляєн уряд фабрика фактчекінг фарцовщики Федерація футболу Білорусі Федір Корятович фейк Фенешлітке Ференц ІІ Ракоці Ференц Лість фестиваль Фіала Фідес фільм фінансування Фінляндія Фльонц фольклор фонд фортеця форум фото фотограф Франциск Франція футбол хакери Харі Крішнан Харків Хегер Херсонський хоббіти Хоббітон Хорватія художник Хунгарія Це дитя Центральна Європа церква цигарки цифровізація ціна ціни ЦПТО Чапутова Чебі-Погань червона зона черга черги Чернівці Чеська республіка четвірня Чехія Чехословаччина Чоп Чорногорія Чубай Чубаров Шандор Петефі Шанта Шарль Мішень шахта Шаштин шваби Швейцарія Швеція швидкість Шеремета Шкода школа школярі Шкураков Шмигаль Шовковий шлях Шон Пенн шосе шпигунство штам штраф штрудель штучний інтелект щеплення Юморина ЮНЕСКО Юрай Яношик юрист Юрій Андрухович Юрій Винничук Ялта Яніка Мерило Янош Адер Янош Кобор ярмарка ярмарки ярмарок Ярослав Грицак