Угорщина зіштовхується із внутрішніми кризами та опором з боку ЄС через свої дії, Словаччина потерпає від проросійської дезінформації  та ризикує стати «другою Угорщиною» для Європи, влада Польщі намагається очиститись від російського впливу екстраординарними методами, а європейські фермери чекають відшкодувань за збитки через імпорт українського зерна.

Infopost.media зібрав важливі події та меседжі щодо сусідніх країн, які матимуть вплив на майбутнє Європи та України.

Європарламент проти головування Угорщини у Раді ЄС наступного року

У Європейському парламенті заявили, що Угорщина може не «надійно виконувати» завдання, пов’язані з головуванням у Раді Європейського Союзу, через «навмисні та систематичні зусилля» угорського уряду підірвати фундаментальні цінності блоку.

Шестимісячне головування в Раді ЄС має перейти від Іспанії та Бельгії до Угорщини у другій половині 2024 року. За нормами головуюча країна може встановлювати порядок денний, проводити зустрічі, керувати переговорами, складати компромісні тексти та організовувати голосування щодо законодавчих документів.

Однак у резолюції, прийнятій Європарламентом на початку червня більшістю голосів, йдеться про сумнів у здатності Угорщини якісно головувати, зважаючи на невідповідність законодавству ЄС і цінностям, закріпленим договорах Євросоюзу. Слід також додати, що така резолюція не має правових наслідків для Угорщини і є радше політичною заявою країн-членів. Всього у претензії до Угорщини 24 пункти — від неправильного управління коштами ЄС до продовження використання надзвичайних методів управління після пандемії COVID-19.

На резолюцію у Facebook відреагувала міністерка юстиції Угорщини Юдіт Варга, заявивши, що депутати Європарламенту постійно атакують вільні вибори в Угорщині та, як наслідок обрання уряду Орбана, однак Угорщина не піддасться на тиск. Крім того, вона наголосила на тому, що резолюція не маю юридичної сили, що вказує на неповагу Європарламенту до верховенства права.

В Угорщині продовжується відтік лікарів

Близько 8500 угорських медиків виїхали працювати до інших європейських країн за останні 10 років. Це призвело до зростання навантаження за кількістю жителів на одного лікаря у порівнянні з іншими країнами ЄС — в Угорщині воно одне з найвищих.

Так, наразі на 9,7 мільйона населення Угорщини є трохи більше ніж 33 000 лікарів, або приблизно 3,5 лікаря на 1000 жителів, що нижче, ніж середній показник для ЄС – 3,9.

За офіційними даними, минулого року понад 800 угорських лікарів звернулись за сертифікатом для практики за межами країни, в результаті чого загальна кількість виданих за останнє десятиліття сертифікатів досягла 8500. 

Найпоширенішими напрямками трудової міграції угорських лікарів у 2010-2019 роках були Німеччина, Австрія, Великобританія та Швеція. Така ситуація склалась через те, що за кордоном, зокрема в сусідній Австрії, краща оплата та прийнятніші умови праці. Це призводить нестачі персоналу та збільшення терміну очікування на візит до лікаря в Угорщині. Так, за даними медичного страхування, у березні 2023 року близько 40 000 людей стояли в черзі на хірургічні втручання, а час очікування досяг рекордного рівня.

В уряді попри намагання стримати відтік лікарів, особливої проблеми в цьому не бачать. За повідомленням Національної генеральної дирекції лікарень (OKFŐ), яка охоплює 102 медичні заклади, країна не бачить «системної еміграції» своїх медичних працівників.

«Згідно з виданими сертифікатами, на нашу думку, угорській охороні здоров’я зовсім не загрожує працевлаштування медичних працівників за кордоном», – зазначають у OKFŐ. 

У дирекції додають, що з 2010 року кількість лікарів зросла на 10%.

Однак витрати на охорону здоров’я свідчать про інше. Так, у 2020 році уряд витратив на охорону здоров’я лише 7,3% ВВП порівняно з 10,9% у середньому по ЄС. У лютому 2023 року держава підвищила зарплату медичним працівникам на 11%, тобто лікарі, які закінчили університет, тепер отримують зарплату 1800 євро на місяць. При цьому середня заробітна плата в Угорщині складає майже 1440 євро.

Словаччина ризикує стати «другою Угорщиною» через російський вплив

Президентка Словацької Республіки Зузана Чапутова у нещодавньому інтерв’ю висловила стурбованість, що Словаччина може слідом за Угорщиною стати проблемною країною для ЄС. За її словами, вплив проросійської дезінформації та майбутні парламентські вибори можуть послабити підтримку Словаччиною України. 

Після перемоги опозиційних популістських партій політика країни може перетворитись на «зовнішню політику типу Віктора Орбана».

За словами Чапутової, Словаччина стикається з активною проросійською кампанією дезінформації — і будучи «молодшою ​​демократією, є більш вразливою». Ключову роль у поширенні дезінформації, на її думку, відіграють окремі політики. 

Стурбованість президентки не є даремною, адже за дослідженням Globsec лише 40% словаків вважають, що Росія несе головну відповідальність за війну в Україні (до прикладу, у сусідній Польщі Росію агресором вважають 85%).

У партії Smer експрем’єра Роберта Фіцо, на яку натякала Чапутова, відкинули звинувачення. Депутатка Європарламенту від Smer Катаріна Рот Неведялова у своїй публікації зазначила, що «звинувачувати опонентів у поширенні дезінформації — це дуже брудна політична практика». 

Варто навести ще кілька показників дослідження Globsec суспільних настроїв у Словаччині. Так, близько 50% словаків вважають, що США є загрозою безпеці для їхньої країни, 66% впевнені, що США навмисне затягують Словаччину у війну з Росією і тільки 58% опитаних обрали б залишитись у НАТО на відповідному референдумі.

Приблизно такі ж результати власного дослідження НАТО, яке виявило, що лише 51% словаків проголосували б за збереження членства в НАТО, порівняно з 70% в цілому по альянсу. 

Причина успішності російських наративів у Словаччині, на думку Чапутової в «позитивному ставленні до спільного слов’янського коріння», певному погляду на історію, впливі дезінформації та «можливо, помилок у спілкуванні демократичних політичних лідерів». 

Польща бореться проти «російського впливу» у владі

Президент Польщі Анджей Дуда підписав закон про створення комісії з вивчення російського впливу в Польщі, однак під тиском суспільства та Єврокомісії одразу ж вніс пом’якшуючі поправки до нього.

Відповідно до законодавства, орган із дев’яти членів має право перевіряти осіб, які, як вважається, діяли «під російським впливом на шкоду інтересам Республіки Польща» в період з 2007 по 2022 роки. Потенційні обмеження включають заборону на отримання допуску на посаду, пов’язану з управлінням державними коштами, або, наприклад, отримання ліцензії на зброю. Такі обмеження можуть накладатись терміном до 10 років.

Закон отримав назву «Lex Tusk», оскільки, ймовірно, може бути спрямований на експрем’єра Дональда Туска, котрий зараз очолює Громадянську платформу (PO), найбільшу опозиційну партію Польщі. Стурбованість викликало те, що ця комісія створюється безпосередньо перед виборами.

У Європейській комісії та Держдепартаменті США висловили стурбованість, що новий польський закон може позбавити людей права балотуватися на державні посади. Тому Анджей Дуда запропонував внести поправки до закону, за якими обмеження не накладатимуться, а комісія формуватиметься з позапартійних експертів та тільки видаватиме заяви щодо громадян про їх роботу під «російським впливом», які можуть далі бути оскарженими.

Європейські фермери продовжили протестувати проти імпорту українського зерна

23 травня у Брюсселі фермери Центральної та Східної Європи вийшли на вулиці з вимогами до єврокомісара з питань сільського господарства Януша Войцеховського.

Фермери вимагають, щоб ЄС вжив довгострокових рішучих заходів щодо імпорту зернових з України, який викликає напругу в регіоні.

Нагадаємо, що минулого року ЄС скасував імпортні мита на українську сільськогосподарську продукцію, але замість транзиту до країн Африки дешеве зерно опинилось на європейських ринках і змусило багатьох місцевих фермерів вийти з галузі.

Наприкінці квітня ЄС уклав угоду з п’ятьма країнами-членами, що дозволяє їм припинити продаж і зберігання українського зерна на своїй території, а також виділив їм фінансову підтримку в розмірі 100 мільйонів євро. Однак термін дії угоди закінчується 5 червня, тож фермери вимагають додаткових коштів.

У Єврокомісії зазначили, що перш ніж робити будь-які подальші кроки, вони очікують, що всі країни-члени виконають попередні угоди та скасують односторонню заборону на імпорт, чого поки що не зробила Угорщина.

Infopost.Media