Україна та Польща запроваджують зміни до експорту української агропродукції, особливо зерна, через Польщу. З 6 березня на кожен зерновоз, який їхатиме з України через Польщу, мають ставитися офіційні митні пломби. Ці пломби перевірятимуть, але не зніматимуть на прикордонних переходах, забезпечуючи коротший час очікування та менше заторів. 

Про те, як ці та інші зміни можуть вплинути на рівень експорту української агропродукції, Infopost досліджував у профільних ЗМІ та експертів.

Які зміни відбулись у 2023 році

За повідомленням Всеукраїнської аграрної ради, з 27 лютого був призупинений експорт зерна з України до Польщі через залізничний прикордонний пункт Ізов-Грубешів. Цей прикордонний пункт був одним із найбільш використовуваних для переправлення українського зерна через Польщу з початку війни. Крім того, ветеринарний прикордонний контроль на всіх пунктах пропуску між двома країнами значно посилився, що спричинило значні затримки та черги на кордонах.

Фото: Shutterstock

З 28 лютого зернові вантажі, які прямують через Ізов-Грубешів, Укрзалізниця почала умовно розділяти на три категорії за цілями використання: «зерно для кормових цілей», «харчових цілей» і «технічних цілей». Зернові вантажі для харчових або технічних цілей, які не потребують ветеринарного контролю, на цьому пункті пропуску приймаються без обмежень. А от навантаження зерна для кормових цілей у напрямку прикордонного переходу Ізов-Грубешів наразі під конвенційною забороною через значні черги.

З 16 лютого 2023 року також змінено порядок «вибіркового контролю фуражного зерна в поїздах і вантажівках». Наприклад, з 17 лютого посилено ветеринарний контроль на пункті пропуску Ягодин-Дорогуськ. За новими правилами кожен вагон рухомого складу поїздів має бути перевірений. У BAP нарікають, що згідно з новою політикою поїзди залишаються на станції в Дорогуську на три-чотири дні для перевірки. Раніше час очікування на цій станції був лише один день.

Попередня схема контролю, запроваджена на початку 2022 року, передбачала можливість здійснення ветеринарного прикордонного контролю всередині країни. Це допомогло трохи послабити навантаження на пункти пропуску. Однак Польща вирішила не продовжувати цю ініціативу, через що транзит зернових вантажів скоротився вдвічі та утворилися великі черги на прикордонному переході Ягодин-Дорогуськ.

Чому Польща ускладнює правила експорту зернових?

За словами міністра сільського господарства і розвитку села Польщі Генрика Ковальчика, у Польщі траплялись випадки затримання вантажів через виявлення в них порушень. Він наголосив, що як польська, так і українська сторони зацікавлені в тому, щоб гарантувати харчову безпеку та високу якість експортованих агропродовольчих товарів.

Крім того, проти експорту українського зерна до Польщі виступили польські фермери з групи AgroUnia. Вони заявили, що це обвалює ціни на їхню продукцію. Після цього перевірки українського зерна посилились, багато його партій відкликали, а експорт скоротився.

Фото: Business Insider

Що зміниться з 8 березня

3 березня, у Варшаві міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський і представники міністерства провели зустріч із Міністром сільського господарства і розвитку села Польщі Генриком Ковальчиком. У результаті з’явилась спільна заява узгодженими правилами транзиту українських зернових та олійних культур через територію Польщі.

За новими правилами з 8 березня 2023 року офіційні пломби (митні пломби) будуть в обов’язковому порядку накладатися на автомобільні транспортні засоби на митних пунктах, розташованих на польсько-українських прикордонних переходах.

За словами провідного експерта Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ірини Коссе, ці домовленості є одночасно і поверненням до старих умов, і містять нові положення.

«Основна офіційна причина — поляки хочуть бути впевненими, що українське зерно належної якості. Тому вимагають контролю і перевірок. Але якщо перевіряти все зерно, то потужностей не вистачить з огляду на ті обсяги, які зараз проходять через Польщу. Будуть великі черги, як в кінці лютого. Тому Україна запропонувала пропускати те зерно, яке не вимагає перевірок. Це зерно, яке їде в треті країни (не в ЄС) транзитом через Польщу. А щоб швидко його відділити, придумали застосовувати спеціальні пломби. Пломби — це якраз те нове, що з’явилось в домовленостях. Раніше призначення перевезень визначали суто по документах. Але польська сторона побоювалась, що товар, заявлений як такий, що прямує транзитом в порт, насправді буде вивантажений десь в Польщі й вони ніяк не зможуть це проконтролювати».

У разі залізничних перевезень перевізник буде зобов’язаний самостійно поставити пломби на кожен вагон. На польсько-українському кордоні ці пломби перевірятиме Польська національна податкова адміністрація (KAS). Проте пломби знімуть посадові особи KAS лише після того, як вантаж досягне польських портів Гданська, Гдині чи Свіноуйсьце. 

Якщо українське зерно має йти транзитом до Польщі, щоб дістатися до інших країн-членів ЄС, пломби знімуть, коли вантаж прибуде до країни призначення. Це означає, що польські органи влади не здійснюватимуть ветеринарний прикордонний контроль за умови накладення офіційних печаток.

Коли вантаж досягне місця, призначеного для зняття пломб, запис буде доступний через нову комп’ютеризовану транзитну систему (NCTS). NCTS – це система електронного декларування, яка замінює паперову процедуру обміну електронними повідомленнями. У разі виявлення розбіжностей між заявленим і фактичним місцем розвантаження Україна відсторонить відповідальних експедиторів від подальших транспортних операцій.

Зерно, пунктом призначення якого є Польща, як і раніше, підлягатиме суворому контролю з боку відповідних служб. 

Як працюватиме нова система і чи зникнуть черги зерновозів — покаже час. За словами Ірини Коссе, тільки практика покаже наявність «вузьких» місць у новій схемі митного оформлення зернових.

«Завжди є загроза, що польський інспектор на кордоні все одно захоче перевіряти вантаж попри всі пломби. І це призведе до затримок на кордоні», – зазначає експертка. – «Але польські політики мають показати своєму електорату, що вони реагують на невдоволення фермерів і щось роблять. Тим більше, що в Польщі скоро вибори».

ОНОВЛЕНО 09.03.2023:

За повідомленням Укрзалізниці, наразі не йдеться про якесь додаткове пломбування вагонів-зерновозів, що прямують з України транзитом через територію Польщі. Однак питання додаткового пломбування можуть виникнути при перевантаженні вантажів на території Польщі або при транспортуванні зернових у піввагонах. Проте наразі щодо таких аспектів перевезень немає остаточних домовленостей.

Що стосується автомобільних перевезень, то, за даними Укртрансбезпеки, спрощена процедура діятиме у всіх пунктах пропуску на українсько-польському кордоні, які працюють на пропуск вантажного транспорту за наступним алгоритмом:

• у пункті пропуску з українського боку усі перевізники, що везуть агропродукцію, мають пред’являти інспекторам митниці CMR (транспортний документ міжнародного зразка);
• представник Держмитслужби України проставлятиме в CMR печатку. Без цієї позначки в документі польська митниця розвертатиме автівки та направлятиме назад в Україну. Водію доведеться знову стати в чергу і повторно очікувати перетину кордону;
• на польській стороні вантажівки з транзитним товаром після прикордонного і митного контролю будуть опломбовуватись.

Чому Польща важлива для українського експорту і навпаки?

У листопаді 2022 року Польща експортувала до України більше, ніж до Словаччини та США. У рейтингу імпорту до Польщі Україна випередила Японію, Данію, Норвегію та Саудівську Аравію.

За даними Business Insider, за обсягом експортно-імпортних операцій наразі Україна наразі є дев’ятим за величиною торговим партнером Польщі і змогла збільшити свій експорт до Польщі на 55%. 

Що стосується зернових, то обсяги транспортування українських зернових до Польщі зросли у 27 разів. За словами міністра інфраструктури Польщі Анджея Адамчика, поштовхом стали зміни логістичних маршрутів через повномасштабне вторгнення РФ на територію України 24 лютого 2022 року.

Також значним успіхом розвитку експортно-імпортних та транзитних відносин України і Польщі стало включення коридору трьох морів до мережі доріг TEN-T.

Віталій Дячук для InfoPost.Media

*** Цей матеріал підготовлений у рамках ініціативи Re:Open Ukraine, яка реалізується Інститутом Центральноєвропейської Стратегії

Re:Open Ukraine – це проєкт Інституту Центральноєвропейської Стратегії, метою якого є перевідкрити та пояснити нову Україну як для неї самої, так і для її безпосередніх західних сусідів. Проєкт має 3 фокусні регіони України, а саме Закарпаття, Буковина та Одещина, та 5 фокусних країн ЄС і НАТО, а саме Польщу, Румунію, Угорщину, Словаччину та Чехію.

Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.