Орбан та Фіцо втратили лідерство, Польща хоче готувати військових з українських біженців, Facebook блокує проросійських політиків у Молдові – що було у сусідів минулого тижня
10 Червня, 2024
Замах на словацького прем’єра Фіцо та конспірологія від його міністрів, що наші сусіди знають про батальйон Азов і оборону Азовсталі, як Молдова бореться проти російських щупальців місцевих олігархів і чому Угорщині бояться продавати активи у Європі.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 13 по 19 травня.
У Словаччині стріляли в прем’єра Роберта Фіцо. Нападника затримали
У Словаччині 15 травня в місті Гандлова після засідання уряду було здійснено замах на прем’єр-міністра країни Роберта Фіцо. Пораненого прем’єра гелікоптером доставили до лікарні Рузвельта в Банській Бистриці. Інформацію про замах на вбивство прем’єр-міністра підтвердив речник міністерства внутрішніх справ Матей Нойман (Matej Neumann). Фіцо з місця події транспортували авіарятувальники. Стрільця затримали.
👉 Читай детальніше:
У Словаччині стріляли в прем’єра Роберта Фіцо. Нападника затримали
Дезінформація щодо замаху на Фіцо: українські спецслужби, словацька опозиція та проросійська позиція
Після замаху на прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо в середу, 15 травня, у соціальних мережах почали дезінформаційні кампанії щодо цього інциденту, відображаючи розколотий інформаційний ландшафт країни та світу.
За словами директорки Центру демократії та стійкості аналітичного центру GLOBSEC у Братиславі Домініки Гайду, здебільшого дезінформаційні повідомлення пов’язані з внутрішньою політикою Словаччини. Дезінформаційна машина працювала над тим, щоб пов’язати стрілка з опозицією Фіцо і, зокрема, з партією Прогресивна Словаччина.
Спочатку будапештський журналіст Саболч Паньї опублікував на X фото, з якого нібито очевидно, що нападник був членом проросійського воєнізованого угруповання Slovenskí Branci. Це повідомлення намагались пов’язати із начебто українською дезінформаційною кампанією. Пов’язували стрільця також із «лівими» політичними силами, громадянством України (він нібито має дідуся українця), активною участю в діяльності «Прогресивної Словаччини». Поширювались також змонтовані фото стрільця начебто на українських військових знімках або на демонстраціях, організованих політичною опозицією Словаччини.
Іншою теорією змови, яка поширилась у англомовному середовищі, була помста Фіцо за позицію щодо Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) і COVID-19. Адже замах відбувся «лише через кілька днів після того, як Фіцо офіційно та публічно відхилив Глобальну угоду ВООЗ щодо пандемії».
Неонацизм, героїчна оборона та російський полон: що знають про «Азов» жителі сусідніх країн
Два роки у російському полоні перебуває частина азовців, які в травні 2022 року вийшли з «Азовсталі». Після відповідного наказу вони здались в полон під гарантії безпеки та звільнення за кілька місяців.
Тоді із підземель меткомбінату «Азовсталь» вийшло 2 349 українських військових. Азовців звідти відвезли до Оленівської колонії № 120 в Донецькій області. Саме тут в ніч на 29 липня 2022 сталися вибухи й пожежа в бараку з полоненими бійцями «Азову», у якій загинуло щонайменше 54 військових та виявилось понад 100 постраждали.
Проте якщо для українців вина окупаційних російських військ є очевидною в цій трагедії, то населення сусідніх країн не так однозначно сприймає інформацію. Передусім на ставлення словаків, угорців та поляків до «Азову» впливає засилля російської пропаганди в інформаційному просторі їхніх країн.
Ми поспілкувались із кількома жителями Словаччини, Угорщини та Польщі, щоб зрозуміти їх уявлення про один із найвідоміших підрозділів Сил оборони України. Окремо спитали їх про те, що їм відомо про теракт у колонії військовополонених.
👉 Читай детальніше:
Неонацизм, героїчна оборона та російський полон: що знають про «Азов» жителі сусідніх країн
«Мігрантська» політика ЄС: Польща та Угорщина проти, Словаччина утрималась
Європейський Союз завершив реформу своєї міграційної політики та політики надання притулку, прийняття якої гальмувалось протягом десяти років. Головною новизною нового пакту стала система «обов’язкової солідарності», яка дасть урядам три варіанти щодо мігрантів: приняти певну кількість, заплатити 20 000 євро за кожного, кому країна відмовила, або фінансувати оперативну підтримку.
Початкова «планка» для країн ЄС — приймати до 30 000 мігрантів на рік.
Як і очікувалося, проти всього пакету законів проголосували найбільш затяті критики – Польща та Угорщина. З моменту представлення реформи в 2020 році ці дві країни постійно чинили опір системі «обов’язкової солідарності», стверджуючи, що вона змусить їх приймати мігрантів проти їхньої волі. Чехія та Словаччина вирішили утриматися від голосування у більшості документів.
У Молдові планують позбавити громадянства проросійських олігархів-втікачів
Законодавці Молдови розглядають можливість розширення підстав, за якими президент може позбавити громадянства людини. Очевидною ціллю законопроєкту є проросійський олігарх-утікач Ілан Шор.
Згідно з чинним законодавством Молдови, президент може позбавити громадянства з міркувань національної безпеки. Зараз же пропонується, щоб закон стосувався осіб, які перебувають під міжнародними санкціями, а Служба розвідки та безпеки Молдови (SIS) могла ініціювати такий крок.
Деякі опоненти проєвропейського молдовського уряду кажуть, що подані до парламенту проекти поправок явно спрямовані проти Шора та його колеги – втікача-олігарха Владіміра Плахотнюка, які звинувачуються владою у співпраці з Кремлем для дестабілізації Кишинева.
Європейці остерігаються продажу активів угорським компаніям
Литва висловила стурбованість можливою експансією угорських компаній у країни Балтії. За словами спікерки литовського парламенту Вікторії Чміліте-Нільсен, позиція Угорщини щодо України та Путіна дуже відрізняється від консенсусу, який існує в ЄС.
Вона закликала проявляти особливу обережність щодо угорських компаній при продажі пакетів акцій стратегічних компаній. Так, наприклад, видання Bloomberg повідомило, що найбільший комерційний банк Угорщини OTP, придивляється до балтійського банку Luminor. Литовське видання Delfi.lt повідомило, що головний акціонер найбільшого в Литві виробника добрив Achema продає свій контрольний пакет акцій угорській енергетичній групі MET.
👉 Читай також:
Угорщина продовжує купувати історичні будівлі у центрі словацького міста Кошице
Це не перший раз, коли проросійська позиція Орбана стає перешкодою для ділових операцій та економічних інтересів Угорщини. Так само заплановане поглинання іспанської вагонобудівної компанії Talgo угорською Ganzmavag також викликало занепокоєння в Мадриді та розслідується урядом.
