fbpx
09 Вересня, 2021

З Будапешта до Праги за 3,5 години: на порядку денному – “Вишеградська швидкісна залізниця”

З Будапешта до Праги за 3,5 години: на порядку денному – “Вишеградська швидкісна залізниця”

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан 29 вересня здійснить одноденний офіційний візит до Чехії. Про це заявив його прес-секретар Берталан Гаваші у середу.

Як стало відомо, під час візиту міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто також обговорить з Карелом Гавлічеком, міністром промисловості, торгівлі та транспорту Чехії, можливості інвестування та високошвидкісне залізничне сполучення.

Довгоочікуваний “Вишеградський високошвидкісний поїзд”, що з’єднує міста Будапешт, Прагу та Варшаву – масштабний міжнародний проєкт, про який давно говорять політики країн посткомуністичного табору.

Bullet Train High Speed Railway

Нагадаємо, що у 2018 році міністри транспорту країн Вишеградської четвірки (Чехії, Словаччини, Польщі та Угорщини) погодилися розпочати переговори про можливість запровадити швидкісні поїзди у Центральній Європі, що з’єднає міста Будапешт та Варшаву.

“Це буде типовий Вишеградський проект, у якому всі чотири країни беруть участь у переговорах про фінансування”, – сказав тоді міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.

Запланована швидкісна залізниця має з’єднати угорську та польську столиці – потягом до Варшави з Будапешта можна буде дістатися менш ніж за п’ять годин (нині подорож займає більш ніж 10 годин). Зупинки будуть у містах Дьйор, Братислава, Брно, Острава та Катовіце.

Коли маршрут з потягами, що мчать зі швидкістю від 250 до до 300 км/год стане реальністю, пасажири зможуть також діставатися з Будапешта до Відня та Братислави менш ніж за дві години, а до Праги – за три з половиною години.

Уперше в Чеській Республіці цей проєкт розглядають як справу національного значення. За висновками міністерства транспорту Чехії, лінія має також обслуговувати не лише швидкісні потяги (High-speed HS), а також більш повільніші поїзди “Інтерсіті” IC (наприклад, Railjet) зі швидкістю 200-230 км/год.

Мова йде про обслуговування майже 500 000 пасажирів на рік, з подальшим підключенням швидкісної залізниці до західних мереж, включаючи Німеччину, Італію чи Австрію.

Коли збудеться мрія для любителів подорожей по Центральній та Східній Європі?

Фактично саме будівництво залізничної магістралі розпочнеться не раніше, ніж через 10 років.

Угорська влада, відповідальна за проект, випустила короткометражний анімаційний фільм про те, як може виглядатиме залізниця після початку будівництва лише … у 2030 році.

Зважаючи на те, що проєкт спрямований також на зменшення шкідливих викидів у атмосферу згідно з нормативами ЄС, він мав би розпочатися значно раніше.

Саме на цьому наполягає Угорська асоціація міського та приміського транспорту (VEKE), яка попередила, що будівництво заплановане занадто пізно, щоб допомогти Угорщині та іншим сусіднім країнам досягти мети ЄС щодо скорочення викидів.

Отже, цілком, можливо на офіційній зустрічі у Празі буде розглянуто пропозицію прискорити темпи будівництва проекту “Вишеградська швидкісна залізниця”.

Нагадаємо, наразі в країнах-сусідах України анонсовано чимало інфраструктурних проектів, які так чи інакше сприятимуть відкриттю додаткових каналів зв’язку із Європою. Так, наприклад, Румунія анонсувала будівництво автобану до кордону з Україною. Вже у червні 2022 року в експлуатацію повинні ввести біля 120 кілометрів автостради, яка стане продовженням автобану А7 та матиме сполучення з іншою автострадою А3 аж до Бухаресту.

Крім того, у словацькому Пряшеві добудовують ділянку автомагістралі D1, що вестиме до України. Однак, з огляду на нинішні наміри завершення будівництва автостради по всій протяжності маршруту не слід очікувати раніше 2040 року.

Infopost.Media


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі