30 відомих українців подякували словацькому народу за боєприпаси для ЗСУ (Відкритий лист)
23 Квітня, 2024
На початку березня в країнах Європи спостерігались численні порушення в інформаційному просторі. В основному вони були пов’язані з війною, що триває в Україні. Вторгнення Росії “наелектризувало” цифрове середовище в регіоні, а кількість проросійської пропаганди, дезінформації та фейкових новин різко зросла.
На першому місці за кількістю випадків таких порушень залишаються Угорщина та Хорватія, пише Вalkaninsight.
Однобічні наративи війни, дезінформація та фейкові новини
Війна в Україні продовжує провокувати хвилю дезінформації та фейкових новин по всьому регіону. І, швидше за все, військові дії ще деякий час будуть мати величезний вплив на онлайн-середовище. Проросійська пропаганда, партизанські маніпулятивні епізоди та масові кампанії дезінформації зараз на високому рівні в кількох країнах після початку війни.
Наприклад, через швидке збільшення випадків фейкових новин, дезінформації та проросійської пропаганди, пов’язаної з війною, Румунія почала впроваджувати деякі технологічні контрзаходи.
Одним з них є розробка ІТ-платформи для виявлення проросійських пропагандистських наративів у соціальних мережах. Платформу запустять у результаті співпраці кількох неурядових організацій та Департаменту надзвичайних ситуацій.
Проте ініціатива також викликала критику. Це пов’язано з тим, що румунський уряд запропонував ряд ключових термінів щодо корупції та некомпетентності, вжитих по відношенню до прем’єр-міністра чи президента, прирівнювати до проросійської дезінформації.
В Угорщині 5 березня проросійська сторінка Facebook Orosz Hírek (“Російські новини”) опублікувала відео з угорськими субтитрами, яке переглянули понад 587 000 разів.
На кадрах народний депутат України та колишній лідер Соціалістичної партії і ОПЗЖ Ілля Кива заявив, що президент України Володимир Зеленський втік з країни. Однак новина була неправдивою – президент Зеленський не покинув ні країну, ні столицю.
У Північній Македонії 2 березня зафіксували зростання паніки в соцмережах після публікації одного з користувачів Twitter про нібито вербування урядом солдатів для війни в Україні.
Фейкові новини, дезінформація та дезінформація про війну також широко поширювалися в Хорватії. 1 березня, набула розголосу в соцмережах історія про українського льотчика-винищувача, який збив шість російських літаків над Києвом. Тоді користувачі соцмереж поширювали як доказ фото із сербського фільму, яке помилково співвіднесли з війною в Україні.
У Боснії і Герцеговині 8 березня повідомили про випадок експлуатації українського конфлікту в політичних цілях.
Коментуючи війну, лідер правого руху “Dveri” та депутат парламенту Сербії Бошко Обрадович сказав белградському телебаченню, що “сербській армії було б виправдано увійти” до Боснії, “щоб захистити сербів у Боснії”, якщо проти них почнеться агресія».
Він сказав, що це сербське військове втручання буде “обов’язком, як моральним, так і історичним, і будь-яким іншим”. Відео стало вірусним, і багато ЗМІ опублікували його на своїх сторінках.
Паніка в Північній Македонії та Румунії через енергетику
Війна в Україні також викликала енергетичну паніку в багатьох країнах, які значною мірою залежать від газу та сировини з Росії. До прикладу Північна Македонія, яка отримує газ з Росії по трубопроводу “Турецький потік” через Болгарію, імпортує 100% національного газу з Росії. Це призвело до епізодів масової істерії та паніки.
3 березня фейкові новини в соцмережах про дефіцит палива спонукали тисячі жителів Північної Македонії стояти в чергах на заправках. Чутки були спростовані владою, яка заявила, що кризи в поставках нафти та нафтопродуктів не було.
У Румунії фото людей, які стоять у черзі за бензином і купують величезну кількість олії, також викликали паніку через ймовірний дефіцит. Спочатку румуни почали панікувати через купівлю олії, а згодом утворили масові черги біля АЗС.
У Міністерстві сільського господарства та розвитку сільських районів Румунії заспокоїли населення, заявивши, що на складах достатньо олії і дефіциту немає. Крім того в міністерстві зазначили, що “в країні є багато нафтових заводів, і Румунія не залежна від імпорту”.
Кіберзлочини та онлайн-шахрайство
Шахрайство в Інтернеті, викрадення даних і кіберзлочинність продовжують часто траплятися в багатьох країнах. Угорщина та Хорватія залишаються на першому місці в списку країн, де подібні порушення трапляються найчастіше.
Випадки фішингу зафіксували і в Сербії, де популярний приватний банк попередив своїх клієнтів і громадян про шахрайство. У темі одного з шахрайських листів було написано “Платіж з Росії”.
8 березня Національний інститут кібербезпеки Угорщини попередив, що кілька організацій отримали електронні запити, імітовані під листи Європейської комісії. У темі листів значилось щодо “Ситуації на кордонах ЄС з Україною”, однак вони містили шкідливі посилання та вкладені файли із зловмисним програмним забезпеченням.
Нагадаємо, раніше ми розповідали історію про те, як працюють українські журналісти в умовах інформаційної війни. Редакції у бомбосховищах, перелаштування журналістських команд на роботу зі спростування фейків та інші особливості – у матеріалі Бомбосховища і фейки: як працюють українські журналісти в умовах інформаційної війни.
Фото з відкритих джерел
Що таке Infopost.Media?
Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.
