Аналітика 22 Березня 16:01

Європейські країни отримали хвилю російської дезінформації: список основних фейків березня

На початку березня в країнах Європи спостерігались численні порушення в інформаційному просторі. В основному вони були пов’язані з війною, що триває в Україні. Вторгнення Росії “наелектризувало” цифрове середовище в регіоні, а кількість проросійської пропаганди, дезінформації та фейкових новин різко зросла. 

На першому місці за кількістю випадків таких порушень залишаються Угорщина та Хорватія, пише Вalkaninsight.

Screenshot 2

Однобічні наративи війни, дезінформація та фейкові новини

Війна в Україні продовжує провокувати хвилю дезінформації та фейкових новин по всьому регіону. І, швидше за все, військові дії ще деякий час будуть мати величезний вплив на онлайн-середовище. Проросійська пропаганда, партизанські маніпулятивні епізоди та масові кампанії дезінформації зараз на високому рівні в кількох країнах після початку війни.

Наприклад, через швидке збільшення випадків фейкових новин, дезінформації та проросійської пропаганди, пов’язаної з війною, Румунія почала впроваджувати деякі технологічні контрзаходи.

Одним з них є розробка ІТ-платформи для виявлення проросійських пропагандистських наративів у соціальних мережах. Платформу запустять у результаті співпраці кількох неурядових організацій та Департаменту надзвичайних ситуацій.

Проте ініціатива також викликала критику. Це пов’язано з тим, що румунський уряд запропонував ряд ключових термінів щодо корупції та некомпетентності, вжитих по відношенню до прем’єр-міністра чи президента, прирівнювати до проросійської дезінформації.

В Угорщині 5 березня проросійська сторінка Facebook Orosz Hírek (“Російські новини”) опублікувала відео з угорськими субтитрами, яке переглянули понад 587 000 разів.

На кадрах народний депутат України та колишній лідер Соціалістичної партії і ОПЗЖ Ілля Кива заявив, що президент України Володимир Зеленський втік з країни. Однак новина була неправдивою – президент Зеленський не покинув ні країну, ні столицю.

У Північній Македонії 2 березня зафіксували зростання паніки в соцмережах після публікації одного з користувачів Twitter про нібито вербування урядом солдатів для війни в Україні.

Фейкові новини, дезінформація та дезінформація про війну також широко поширювалися в Хорватії. 1 березня, набула розголосу в соцмережах історія про українського льотчика-винищувача, який збив шість російських літаків над Києвом. Тоді користувачі соцмереж поширювали як доказ фото із сербського фільму, яке помилково співвіднесли з війною в Україні.

У Боснії і Герцеговині 8 березня повідомили про випадок експлуатації українського конфлікту в політичних цілях.

Коментуючи війну, лідер правого руху “Dveri” та депутат парламенту Сербії Бошко Обрадович сказав белградському телебаченню, що “сербській армії було б виправдано увійти” до Боснії, “щоб захистити сербів у Боснії”, якщо проти них почнеться агресія».

Він сказав, що це сербське військове втручання буде “обов’язком, як моральним, так і історичним, і будь-яким іншим”. Відео стало вірусним, і багато ЗМІ опублікували його на своїх сторінках.

Паніка в Північній Македонії та Румунії через енергетику

Війна в Україні також викликала енергетичну паніку в багатьох країнах, які значною мірою залежать від газу та сировини з Росії. До прикладу Північна Македонія, яка отримує газ з Росії по трубопроводу “Турецький потік” через Болгарію, імпортує 100% національного газу з Росії. Це призвело до епізодів масової істерії та паніки.

3 березня фейкові новини в соцмережах про дефіцит палива спонукали тисячі жителів Північної Македонії стояти в чергах на заправках. Чутки були спростовані владою, яка заявила, що кризи в поставках нафти та нафтопродуктів не було.

У Румунії фото людей, які стоять у черзі за бензином і купують величезну кількість олії, також викликали паніку через ймовірний дефіцит. Спочатку румуни почали панікувати через купівлю олії, а згодом утворили масові черги біля АЗС.

У Міністерстві сільського господарства та розвитку сільських районів Румунії заспокоїли населення, заявивши, що на складах достатньо олії і дефіциту немає. Крім того в міністерстві зазначили, що “в країні є багато нафтових заводів, і Румунія не залежна від імпорту”.

Кіберзлочини та онлайн-шахрайство

Шахрайство в Інтернеті, викрадення даних і кіберзлочинність продовжують часто траплятися в багатьох країнах. Угорщина та Хорватія залишаються на першому місці в списку країн, де подібні порушення трапляються найчастіше.

Випадки фішингу зафіксували і в Сербії, де популярний приватний банк попередив своїх клієнтів і громадян про шахрайство. У темі одного з шахрайських листів було написано “Платіж з Росії”.

8 березня Національний інститут кібербезпеки Угорщини попередив, що кілька організацій отримали електронні запити, імітовані під листи Європейської комісії. У темі листів значилось щодо “Ситуації на кордонах ЄС з Україною”, однак вони містили шкідливі посилання та вкладені файли із зловмисним програмним забезпеченням.

Нагадаємо, раніше ми розповідали історію про те, як працюють українські журналісти в умовах інформаційної війни. Редакції у бомбосховищах, перелаштування журналістських команд на роботу зі спростування фейків та інші особливості – у матеріалі Бомбосховища і фейки: як працюють українські журналісти в умовах інформаційної війни.

 

InfoPost.Media

Фото з відкритих джерел


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі