У понеділок, 16 травня, міністри закордонних справ ЄС намагалися публічно тиснути на Угорщину, щоб вона зняла своє вето на запропоноване нафтове ембарго проти Росії. При цьому представники Литви заявили, що блок перебуває в заручниках однієї країни-члена.
Ембарго, запропоноване Європейською комісією на початку травня, має стати найсуворішою санкцією після вторгнення Москви в Україну 24 лютого. Воно включає вихід країн ЄС із залежності від російської нафти, пише Euractiv.
Німеччина, як основний імпортер російських енергоносіїв, заявила, що хоче укласти угоду про санкціонування нафтового ембарго, яке, за її словами, може тривати роками.
“Я впевнена, що найближчими днями ми знайдемо домовленість”, – сказала міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок. – “Ми повинні підготувати її (угоду) надзвичайно добре, тому що вона має бути стійкою”.
Але Угорщина, заявила, що хоче отримати сотні мільйонів євро від ЄС, щоб пом’якшити втрати внаслідок відмови від російської нафти. Для ЄС потрібно, щоб усі 27 держав погодились на ембарго, аби воно набуло чинності.
“Весь союз перебуває в заручниках однієї країни-члена… ми повинні погодитися, ми не можемо бути заручниками”, – заявив міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсбергіс.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто на своїй сторінці у Facebook 11 травня заявив, що рішення щодо ембарго “не видно”.
За його словами, уряду прем’єр-міністра Віктора Орбана потрібні “сотні мільйонів доларів” для угорських нафтопереробних заводів, збільшення потужності хорватського трубопроводу та компенсації для угорської економіки.
Однак міністри ЄС від Австрії до Естонії заявили, що нафтове ембарго все одно буде, навіть якщо для досягнення угоди знадобиться більше часу.
“Цей пакет (санкцій) буде прийнято, і нафту буде включено (у список ембарго)”, – заявила провідний дипломат Естонії Ева-Марія Лійметс.
Цю позицію повторюють інші, включаючи Люксембург і Румунію. Іспанія також підтримала пропозицію Єврокомісії.
Нафтове ембарго, вже введене Сполученими Штатами та Великобританією і яке відбудеться після п’яти раундів попередніх санкцій ЄС, розглядається як найкращий спосіб зменшити дохід Росії від війни в Україні.
Минулого тижня верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики Жозеп Боррелль повідомив, що зустріч у понеділок може стати моментом для прориву. У понеділок він заявив, що робить все можливе, щоб розблокувати ситуацію.
Деякі дипломати зараз вказують на саміт 30-31 травня як момент для домовленості про поетапну заборону російської нафти. Ймовірно це розтягнеться на шість місяців, з довшим перехідним періодом для Угорщини, Словаччини та Чехії.
На початку травня президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про шостий пакет санкцій ЄС проти Росії. Він включає повну заборону імпорту російської нафти на шість місяців, а прийняття санкцій вимагає одностайної підтримки 27 країн ЄС. Однак незабаром уряди Угорщини та Словаччини заявили, що не підтримують цю форму санкцій. Навіть якщо вони отримають звільнення від нафтового ембарго до кінця 2023 року.
Фото: Waltraud Grubitsch / AFP
Що таке Infopost.Media?
Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.