Як Польща планує зростати в умовах війни в Європі: кадри, екологічна енергетика і потужна армія

Світовий банк опублікував звіт під назвою «Потенціал економічного розвитку в умовах потрясінь», у якому проаналізував становище зокрема Польщі та можливості росту її економіки. 

Звіт показує, що амбітні реформи ринку праці, інвестиції в підвищення продуктивності та екологічну трансформацію можуть забезпечити Польщі додаткових 4% зростання.

За словами директорки Світового банку Галліни Вінчелетт, війна в Україні та санкції проти Росії, а насправді інфляція, зростання цін на енергоносії та сировину, невизначеність та уповільнення економіки ключових країн ЄС, сповільнять і польську економіку в найближчі 2 роки. 

Таке уповільнення є черговою хвилею спаду після пандемії Covid-19 та зростання польської економіки на 5,9 % у 2021 році:

«Два послідовних потрясіння, що відбуваються один за одним, ризикують призупинити відновлення в країнах ЄС, у тому числі в Польщі», – каже Вінселетт.

Однак труднощі можуть стати поштовхом для наступного зростання. 

Світовий банк у своєму звіті навів кілька варіантів реформ для розвитку Польщі в нинішніх кризових умовах:

• протидія наслідкам старіння населення, 
• посилення інклюзії, 
• зміцнення інституцій
• сприяння переходу до «зелених» і цифрових технологій.

Польський уряд же будує амбітні плани відновлення польської економіки у новій Стратегії продуктивності до 2030 року.

Зростання зайнятості та якісні кадри

Зростання зайнятості у Польщі порівняно з 2019 роком є ​​одним із найвищих у ЄС. Рівень безробіття тут нижчий, ніж до пандемії, та й взагалі рекордно низький – востаннє такі показники спостерігалися понад 30 років тому, у 1990 році.  Так у червні цього року рівень безробіття впав до 4,9% та може знизитися ще більше. 

Однак загальна тенденція маскує значну неоднорідність між групами. Зайнятість серед молоді, менш кваліфікованих, самозайнятих і тих, хто має тимчасові контракти, все ще нижче допандемічного рівня, що тягне за собою поширення бідності та нерівності. 

Одним з факторів зайнятості у Польщі є, зокрема, старіння населення. Так, за звітом Головного управління статистики Польщі у 2050 році пенсіонери у віці 65+ становитимуть вже 32,7 відсотка польського населення. Це означатиме збільшення на 5,4 мільйона пенсіонерів порівняно з базовим 2013 роком, коли цей відсоток становив ще 14,7%. Найкатастрофічнішою ситуація є, наприклад, у Опольському воєводстві на південному заході країни, де у 2020 році на сто осіб працездатного віку припадало 38 осіб непрацездатного віку. За прогнозами демографів, у 2030 році вона становитиме 50 осіб при прогнозованому середньому по країні 45.

Крім того вичерпуються можливості подальшого збільшення зайнятості, особливо у високо урбанізованих регіонах Польщі, зокрема Сілезькому воєводстві (тут частка міського населення становить 76,5%), Мазовецькому (Варшава), Лодзькому (Лодзь) і Поморське (агломерація Тримісто).

Пропозицій роботи стає все менше, а опитування підприємців свідчить про те, що вони все менше думають про додаткове працевлаштування, відчуваючи на своїх плечах тягар найближчих місяців. Так, за даними Центрального статистичного управління (GUS), кількість поданих пропозицій роботи у червні цього року становила 96,2 тис., тоді як у червні 2021 року – майже 118 тисяч.

За спостереженням Світового банку, нещодавній великий приплив переміщених осіб з України може допомогти вирішити проблему обмеженості ринку праці.

З початку війни в Україні до Польщі прибуло понад 3,6 мільйона українців-переселенців. Уряд швидко відреагував, надавши їм право на тимчасове проживання та доступ до основних державних послуг (охорона здоров’я, освіта), соціальної допомоги та житла. Дані Світового банку свідчать, що 49 відсотків зареєстрованих – діти, 44 відсотки – жінки у віці 18–65 років, 3 відсотки – старше 65 років і 3 відсотки чоловіків у віці 18–65 років.

Території із сильними соціальними зв’язками з Україною, де спостерігався найбільший приплив переміщеного населення. Інфографіка: Jones, Nicholas, Takahiro Yabe, and Samuel Heroy. Ed. Chris Oates. “Cities on the move: How analysis of human movement patterns can inform resilient, inclusive and sustainable cities. A technical guidance note.” (2022)

Одним з шляхів вирішення питання безробіття може стати підвищення пенсійного віку. Нинішній вік виходу на пенсію у Польщі складає 65 років для чоловіків і 60 років для жінок (в Україні цей вік становить 60, 63 і 65 років залежно від трудового стажу людини). Тут планують також запровадити систему податкових стимулів для продовження трудового життя. 

Що стосується якісних кадрів, то уряд передбачив інвестиції в 1,4 млрд євро у сферу цифрової інфраструктури та обладнання для загальноосвітніх і професійно-технічних шкіл, цифрових навичок вчителів. Це дасть змогу прискорити розвиток цифрових та інформаційних навичок у польському суспільстві. Крім того до 2030 року 1,5 млрд євро в рамках Плану відновлення та стійкості Польщі (RRP) планується залучити на підтримку інновацій, що сприятиме покращенню бізнес-середовища та інвестиційного клімату в Польщі. 

При цьому загальна сума фінансування плану складає 58,1 млрд євро, з яких 23,9 млрд. євро будуть надані Польщі Євросоюзом як безповоротні.

«Зелені» технології

Значна частина плану присвячена екологічній трансформації, на ці програми передбачено 42,7% фінансових ресурсів. Сюди входить розвиток галузей, спрямованих на зменшення залежності від російських енергоресурсів, зокрема будівництво вітрових електростанцій (польський уряд у травні вже схвалив лібералізацію закону про вітряки), розвиток водневих технологій.

Польща є другою в ЄС економікою з найбільш інтенсивним викидом парникових газів, і потрібні значні зусилля, щоб досягти прогресу в “зеленому переході”, який допоможе країні зменшити викиди, а також підтримає енергетичну безпеку. Вклавши понад 7,5 мільярда євро у екологічну та розумну мобільність тут до 2026 року планують подвоїти кількість автомобілів з нульовим і низьким рівнем викидів – до 20 000 авто. Також передбачається фінансування придбання понад 1700 автобусів з нульовим/низьким рівнем викидів.

Ратують польські законодавці і за атомну енергетику. Так, відповідно до польської ядерної енергетичної програми, тут планують побудувати перевірені великі реактори типу PWR. Польська енергетична політика до 2040 року передбачає, що у 2033 році буде введено в експлуатацію перший блок польської атомної електростанції потужністю приблизно 1-1,6 ГВт. Наступні планується запускати кожні два-три роки. 

За словами польського президента Анджея Дуди, ядерна енергетика стала ключем як для захисту клімату, так і енергетичної безпеки в Європі. На його переконання план з побудови першого модульного реактора може бути виконаний вже у 2029 році.

При цьому як для Польщі, так і для решти країн регіону тенденцією став пошук можливостей розвитку атомної енергетики без залежності від російських технологій та палива. З початку війни Росії проти України це стало викликом для Угорщини, Словаччини, і свого часу навіть для України.

До кінця року польський уряд має обрати одну з трьох пропозицій – від французької компанії EDF, американської Westinghouse та корейської KHNP. Ще один корейський виробник ядерного палива Kepco Nuclear Fuel (NF) також пропонує Польщі поставки для майбутньої АЕС, однак  тільки за умови виграшу в тендері на будівництво АЕС корейськими компаніями.

Крім того минулого тижня у польському парламенті розглядали проект оренди у Німеччини її атомних електростанцій, які незабаром мають закритися. Німеччина дотримується плану 2000 року щодо повного закриття ядерної галузі. Однак пропозицію лівих партій-ініціаторів (зокрема Lewica Razem) різко сприйняти в опозиційних партіях.

Найсильніша армія у  Європі

Для запобігання навіть теоретичним проявам військових конфліктів Польща має намір створити найсильніші сухопутні війська серед європейських країн НАТО. Про це заявив міністр національної оборони Польщі Маріуш Блащак.

«Польське військо має бути настільки численним і таким сильним, щоб саме його існування відлякувало агресора. Кремлівські можновладці сильних не атакують – вони нападають, коли бачать слабкість. І з точки зору артилерії, і з точки зору бронетанкових сил сильнішої країни в Європі зрештою не буде. У нас будуть найсильніші сухопутні війська серед європейських країн НАТО», – зазначив міністр.

Загалом польська армія очікує в найближчі роки надходження наступного обладнання і техніки:

• танки M1A2 Abrams (250 шт.),
• вертольоти AW101 (4 шт.),
• вертольоти AW149 (32 шт.),
• Безпілотники Bayraktar TB2 (24 шт.),
• Зенітні ракети CAMM (для системи Narew),
• літак F-35 (32 шт.),
• Безпілотники Gladius (замовлені в Польщі),
• Ракетні установки HIMARS (18 шт. замовлено, 500 шт. заявлено),
• Фрегати Miecznik (3 шт.),
• Зенітні комплекси «Patriot» (6 батарей за програмою «Вісла»),
• Безпілотники MQ-9 Reaper (невідома кількість).

За словами Маріуша Блащака, уже в цьому році Польща отримає перші зенітні установки Patriot, які вона замовила в 2018 році, а до 2028 році матиме загалом вісім батарей. Вартість угод, які будуть укладені в найближчі місяці з урядом США, становитиме 30-40 мільярдів злотих (6,4-8,5 млрд євро). При цьому деякі з нових батарей Patriot будуть вироблятися в Польщі компаніями Polish Armaments Group

«Також буде батарея, ідентична британській системі ближньої дії Sky Sabre [британський зенітний ракетний комплекс протиповітряної оборони]. Ми маємо і свої переносні зенітні ракетні комплекси «Перун» (Piorun), які зарекомендували себе в Україні», – додав Блащак.

Ведуться переговори з Німеччиною щодо танків, які мали б допомогти Польщі заповнити прогалину через передачу техніки в Україну. Так, Польща направила Україні значну партію танків PT-91 Twardy, які є модернізацією радянських танків Т-72, оснащених польськими двигунами та тепловізійними прицілами.

Також Польща активно нарощує військові закупівлі у Південній Кореї. Там планують закупити 48 винищувачів FA-50 і не менше 180 танків K2.

Станом на 2022 рік чисельність польської армії, озброєння та витрати на її утримання роблять її 24-ю військовою силою у світі (згідно з рейтингом Global Firepower). Попереду Польщі у рейтингу йдуть Україна та Канада, за нею йдуть Швеція та ПАР.  Чисельність Війська Польського наразі становить 112,5 тис. професійних військових і 32 тис. бійців територіальної оборони.

Розмір польської армії, однак, зростатиме разом із її фінансуванням. Уже відомо, що наступного року на армію виділять 2,3% ВВП у порівнянні з 2,2% на 2022 рік. Очікується також досягнення 2,5-3% ВВП в наступні роки. 

Загалом План технічної модернізації, прийнятий та продовжений до 2035 року, передбачає дуже серйозне посилення польської армії. Виділені на це кошти – 524 мільярди злотих (111 млрд. євро) – вражають, як і перелік програм модернізації та обладнання, яке постачається або має бути передано польським солдатам.

У поєднанні з деклараціями про збільшення чисельності польської армії до 350-400 тисяч це створює образ потужної військової сили.

Віталій Дячук, аналітик Інституту Центральноєвропейської Стратегії

за матеріалами gov.pl, The World Bank, Global Firepower та польських ЗМІ

Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.