Конкурент Орбана набирає обертів, Польща припинить фінансувати українських чоловіків, а Фіцо звинуватили у стеженні – що було у сусідів минулого тижня
15 Вересня, 2024
Лицемірство Орбана, проросійські сили проти президентки Молдови на виборах, скарги глави Міноборони Словаччини на Україну та відкриття першої в Угорщині повноцінної угорсько-української школи.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 26 серпня по 1 вересня.
Президентка Єврокомісії дорікнула Орбану у лицемірстві в ставленні до війни Росії проти України
У своїй першій промові з моменту переобрання на посаду президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн розкритикувала політиків, які звинувачують у війні «не прагнення Путіна до влади, а жагу України до свободи». За її словами, «мир ніколи не може означати капітуляції, а суверенітет ніколи не може означати окупацію».
Урсула фон дер Ляєн закликала своїх колег-лідерів відкинути брехливі наративи, які розмивають межі, змінюють ролі та перекладають відповідальність у вторгненні, яке триває вже третій рік.
«Сьогодні деякі політики всередині нашого Союзу, і навіть у цій частині Європи, каламутять воду нашої розмови про Україну. Вони звинувачують у війні не окупанта, а окупованих; не прагнення Путіна до влади, а жагу України до свободи», – сказала вона на форумі GLOBSEC у Празі. – «Тож я хочу запитати їх: чи звинуватили б ви коли-небудь угорців у радянському вторгненні 1956 року? Чи звинуватили б ви коли-небудь чехів у радянських репресіях у 1968 році? І відповідь на це запитання дуже чітка: поведінка Кремля була незаконною та жорстокою. А поведінка Кремля сьогодні протизаконна і жорстока».
Хоча президентка Єврокомісії не назвала імена тих, до кого зверталась, одним з головних попереджуваних був, скоріш за все, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Він викликав хвилю обурення, коли після початку головування Угорщини у ЄС прилетів до Москви та зустрівся віч-на-віч з Путіним.
Росія тестує свої сили на президентських виборах у Молдові
За словами аналітиків, Росія, схоже, використовує жовтневі президентські вибори та референдум у Молдові, щоб перевірити кандидатів і передвиборчі послання перед парламентськими виборами, які відбудуться у 2025-му. На цих виборах чинна президентка Майя Санду зіштовхнеться не з одним чи двома претендентами на пост президента Молдови, а з 16-ма. І принаймні половину з них можна віднести до проросійських.
За даними свіжих соціологічних опитувань, якби найближчої неділі жителі Молдови обирали президента, то у другий тур голосування пройшли б Майя Санду (35,5%) та колишній генпрокурор Олександр Стояногло (9,9%), якого підтримує Партія соціалістів (ПСРМ).
Однак не всі проросійські кандидати зможуть взяти участь у виборах. Блок «Перемога», пов’язаний із політиком-втікачем Іланом Шором, не зможе брати участь у президентських виборах і референдумі. Вища судова палата визнала неприйнятною скаргу блоку на рішення Центральної виборчої комісії. Рішення ВСП оскарженню не підлягає.
Нагадаємо, блок «Перемога» створили у квітні 2024 року і до нього увійшли п’ять партій, підконтрольних засудженому в Молдові на 15 років Ілану Шору: неконституційна партія «Шор», «Шанс», «Відродження», «Альтернативна сила порятунку Молдови» (FASM) та Victoria.
З наближенням майбутніх президентських виборів у Молдові та референдуму щодо членства в ЄС зростає занепокоєння, що проросійські кандидати, використовуючи розчарування молдован через стрімке зростання цін і напругу кризи біженців, посилять пропагандистські зусилля та зображуватимуть Росію як гаранта економічного розвитку і стабільності.
Варто нагадати, що 20 жовтня молдавани голосуватимуть на референдумі про те, чи закріплювати амбіції країни щодо членства в Європейському Союзі в конституції. Близько 52% мешканців Молдови збираються проголосувати за вступ Молдови до Євросоюзу та закріплення цього зовнішньополітичного курсу до Конституції. Проти мають намір голосувати 29,6%.
В Будапешті відкрили першу угорсько-українську двомовну школу
Про відкриття школи Віктор Орбан і Володимир Зеленський домовилися ще в липні в Києві. Цю ідею запропонував український президент, і Орбан сказав, що радий цьому, бо «українці були в Угорщині і раніше, але зараз виникли додаткові вимоги, ми маємо подбати про цих людей».
За інформацією засновниці школи Олени Безкоровайної, до угорсько-української двомовної школи вже звернулися понад 400 дітей, однак їх кількість до кінця вступної кампанії зросте.
За словами Віктора Орбана, угорська держава фінансуватиме цю школу.
«Ми відкриємо стільки українських шкіл, скільки потрібно. Для нас важливо, щоб українці почувалися в Угорщині як вдома», – заявив він.
Міністр оборони Словаччини поскаржився на блокування Україною транзиту російського газу
Після неформальної зустрічі міністрів оборони ЄС у Брюсселі 30 серпня міністр оборони Словаччини Роберт Каліняк (Smer) заявив, що війна в Україні не має військового вирішення, перенесення зустрічі міністрів з Будапешту до Брюсселю вважає «дитячим і несправедливим покаранням» для Угорщини, а замість військової допомоги Україні Словаччина зосередиться на гуманітарній частині, розмінуванні та підготовці медичного персоналу.
Каліняк додав також, що відкрито обговорював інші проблеми та кроки української сторони, які в основному пов’язані з блокуванням поставок нафти чи деякими санкціями, які можуть вплинути на ЄС. За його словами, цьому необхідно запобігти.
«Якщо ми хочемо допомагати своїми ресурсами, їхні заходи не можуть заважати нашим економічним інтересам», — пояснив він.
Нагадаємо, що президент Володимир Зеленський на прес-конференції 27 серпня заявив, що Україна не буде продовжувати транзитний договір із Росією щодо газу, термін дії якого закінчується наприкінці 2024 року. Однак, за словами голови правління Нафтогазу Олексія Чернишова, НАК Нафтогаз України має намір і надалі транспортуватиме природний газ до Словаччини.
Румунія збирається придбати молдовський порт на Дунаї для відбудови України
Уряд Румунії минулого тижня обговорив купівлю Міжнародного вільного порту Джурджулешти на Дунаї в Молдові, який наразі належить Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Прем’єр-міністр Марчел Чолаку з минулого року обговорює купівлю порту у Молдови з метою створення хабу для відновлення України.
Зараз Міжнародний вільний порт управляється компанією Danube Logistics SRL, яка, у свою чергу, належить ЄБРР. Задуманий у 1995 році, він був розроблений як ворота для морських суден і обладнаний терміналом для зберігання та перевалки нафтопродуктів. Стратегічно розташований біля впадіння річки Прут у Дунай, порт є єдиним непрямим виходом Молдови до Чорного моря, що підкреслює його вирішальну роль у регіональній торгівлі та розвитку.
У перші два роки після російського вторгнення в Україну чотирикутник, утворений портами Рені в Україні, Джурджулешти в Молдові та Галац і Констанца в Румунії, допомагав Україні експортувати зерно за кордон. Цей стратегічний альянс портів відіграв вирішальну роль у підтримці економіки України в складний період.
В уряді Молдови ж заявили, що в порту діють два інфраструктурні об’єкти: міжнародний вільний порт Джурджулешти (МСПД), що власне і належить ЄБРР, та державний порт, що знаходиться у власності Молдови. Державний порт Джурджулешти молдовський уряд продавати не планує.
