Аналітика 28 Червня 19:54

Від Польщі до Словаччини: чи готові сусіди України оборонятись від військової агресії

Війна Росії в Україні змусила громадян сусідніх країн переглянути своє ставлення до бойових дій, власного патріотизму та безпеки країни. Різні аналітичні компанії взялись оцінювати готовність європейців ризикувати власним добробутом чи навіть життям заради захисту своєї країни, як це роблять українці.

Власне, що стосується самих українців, то їх бажання відстоювати територіальну цілісність держави також змінювалось протягом останніх років. Так, у 2020-му році зброю до рук були готові взяти  59% українців. У 2019-му році таких було 56%, 2017 – 54%, 2012 – 33%. Тобто кількість готових до спротиву збільшувалась зі зростанням військової загрози з боку Росії. 

За даними Київського міжнародного інституту соціології, наприкінці 2021 року готових чинити опір (і зі зброєю, і без) агресії Росії на заході України були готові 60,5% опитаних українців. На сході таких було 37,2%. Загалом 33,3% відповіли, що готові зі зброєю в руках захищати країну у разі прямого вторгнення.

Однак картина змінилась після того, як країна-агресор почала обстрілювати мирні населені пункти в Україні. Опитування соціологічної групи «Рейтинг», проведене 1 березня, засвідчило, що 80% українців захищатимуть Україну зі зброєю. Найвищий рівень готовності спостерігається на заході та у центрі країни, дещо нижчий рівень готовності – на півдні та сході. 

При цьому високий рівень готовності корелює зі зростанням чисельності Збройних сил України та чергами до військових комісаріатів та загонів територіальної оборони після повномасштабного вторгнення Росії. Так, при чисельності 250 тисяч та плановому збільшенні на 100 тисяч наступного року, чисельність ЗСУ станом на травень цього року склала 700 тисяч осіб.

Готових захищатись поляків більше за Сухопутні війська РФ

Приблизно 3,8 мільйона дорослих поляків у віці 18-65 років готові взятися за зброю. Про це свідчать результати опитування, проведеного у лютому-березні для Warsaw Enterprise Institute компанією Maison & Partners.

Так, за підсумками, 66% дорослих поляків приєднаються до захисту країни у випадку війни. З них 17% сказали, що братимуть активну участь у військових операціях, а 49% допомагатимуть без активної участі у бойових діях.

«Це в 10 разів більше, ніж чисельність сухопутних військ Росії, тому вони не мають жодних шансів на будь-яке завоювання чи окупацію – але є одна умова: ці люди повинні пройти навчання та вчасно отримати зброю, що пов’язано з негайним виконанням Універсальної оборонної концепції», – заявив Пьотр Малецький, президент Defence24 і віце-голова наглядової ради Варшавського інституту підприємництва.

Лише кожен третій повнолітній поляк вважає за краще не долучатися до оборони країни і залишити це на підготовлених військових. Таке ставлення більш поширене серед жінок (43%), ніж у чоловіків (25%) та більше серед жителів великих міст (42%), ніж малих (24%).

555

Відрізняється готовність до оборони і серед поляків різного віку. Так, найбільше активно налаштованих людей серед поляків віком від 18 до 24 років (24%) та серед 45-54-річних (22%). Поляки від 25 до 44 років, очевидно, менш охоче б прагнули брати участь у військових діях. Соціологи пов’язують це із сімейним станом та наявністю маленьких дітей. Найстарші люди (55+) готові долучитися до оборони країни, але обирають допомогу без активного залучення до бойових дій (59%).

Чи готові угорці воювати за свою країну?

Лідер угорського уряду та найбільшої провладної партії Фідес Віктор Орбан у своїй передвиборчій кампанії обрав стратегію миру. На кожному з виступів він зазначав, що Угорщина триматиметься осторонь війни та відкидував різні варіанти залученості країни у військовій допомозі. Однак чи співвідносяться настрої пересічних угорців зі стратегією керівництва країни та чи готові жителі взяти до рук зброю у разі загрози їхній країні?

Угорський дослідницький інститут Závecz Research та Publicus Institute провели два незалежних дослідження на предмет того, що робило б угорське суспільство у разі відкритого вторгнення на їхню територію. Варто додати, що результати опитування мають схожість у багатьох аспектах.

Так, за результатами опитування Publicus Institute, у такій ситуації кожен другий респондент (51 відсоток) воліє воювати за свою країну. Однак трохи менше половини респондентів (45 відсотків) не зробили б цього навіть під час військового вторгнення.

444

Опитування Závecz Research, проведене на замовлення експерта з політики безпеки Петера Тарьяні, показало схожий результат. За підсумками, п’ята частина угорців неодмінно боротиметься за захист країни, якщо відбудеться напад на Угорщину. Ще 30 відсотків заявили, що, ймовірно, будуть боротися в такому випадку.

Серед чоловіків частка тих, хто став би до активного захисту країни, становить 59%, серед жінок- 44%.

Найбільш проактивну позицію показують угорці віком 45-59 років (71%), трохи менше серед готових до спротиву людей віком 18-29 років (67%) та більше половини – у віці 30-44 років (57%). До захисту стали б і 53% угорських пенсіонерів. 

Такі результати співвідносяться із результатами опитування Závecz. 

333

Щодо партійних уподобань, то за даними Publicus Institute, у разі війни проти Угорщини дві третини виборців Fidesz (65%), 44% виборців блоку опозиційних партій і майже стільки ж (40%) тих, хто не визначився, готові воювати за свою країну..

За результатами опитування Závecz Research, прихильники урядових партій та «Нашої країни» воліли б залишитися в країні у разі військового нападу. 

* Соціологічне дослідження Інституту Publicus проводилось у період з 26 по 30 травня 2022  року шляхом  опитування 1004 осіб. Дослідження Závecz Research було проведено методом телефонного опитування в середині травня на вибірці з 1000 осіб. 

Словаки не мають історії військового героїзму

У Словаччині ще у березні-квітні цього року зросла стурбованість економічними наслідками війни Росії проти України. Та, незважаючи на можливу загрозу їхній державі, лише 27,5% усіх респондентів були б готові воювати за Словаччину в разі війни.

Попри те, що за перший місяць повномасштабного вторгнення Росії в Україну стурбованість війною серед словаків незначно зменшилася (з 78,2% до 74%), вони більше почали перейматись можливістю третьої світової війни чи агресії проти своєї країни. Так, зокрема, можливість третьої світової війни хвилює 73,6% словаків, а поширення війни на Словаччину – 70,3% респондентів.

За словами соціолога Роберта Клобуцького зі Словацької академії наук (SAS), дуже низька готовність громадян воювати за Словаччину може бути пов’язана не тільки з низькою довірою до деяких інституцій і держави. Причиною може бути певний геополітичний розрив, адже у минулому словаки не вигравали жодного серйозного успішного збройного конфлікту або повстання.

Якби на територію Словаччини поширилась війна, лише 27,5% респондентів були б готові воювати за свою країну. При цьому 37,1% опитаних відповіли негативно, а 35,4 відсотка обрали відповідь «не знаю». Чоловіки (33,5%) готові воювати трохи частіше, ніж жінки (21,7%). Однак серед тих, хто не бажає брати участь у війні чоловіків все ж більше.

Що стосується вікових критеріїв, то чоловіки старше 60 років охочіше стверджували про готовність воювати за Словаччину, ніж чоловіки до 40 років.

* Опитування було проведено у ході 14-ї хвилі дослідження «Як справи, Словаччина?» з 31 березня по 7 квітня на вибірці з 1000 респондентів дослідницькою компанією MNFORCE, комунікаційним агентством Seesame у співпраці з Інститутом соціології Словацької академії наук та Інститутом досліджень соціальних комунікацій Словацької академії наук.

Чехи сподіваються на НАТО

Наприкінці лютого у чеських та українських ЗМІ з’явилось чимало публікацій про те, що багато чехів хотіли б долучитись до участі у війні проти Росії. Про це, зокрема, заявляв і посол України Євген Перебийніс в ефірі Чеського телебачення. Проте Чехія забороняє службу в іноземних збройних силах Кримінальним кодексом. Однак чи готове чеське суспільство у своїй більшості до оборони власної країни зі зброєю?

За підсумками загальнонаціонального опитування, проведеного NMS Market Research для журналістської програми Czech Television Balance у першій половині квітня, лише 24% чеського населення боролися б за свою країну.

666

Саме така частка населення готова активно допомагати армії в боротьбі з ворогом, тоді як 62% опитаних відмовились би це робити.

Дві третини населення довіряє армії, але тільки 51% поляків вважають себе придатними до військової служби. Варто додати, що  40% опитаних вважає, що чеська армія перебуває у не надто боєздатному стані. Більшість чехів (71%) схиляються до думки, що захистити країну мають бойові підрозділи НАТО і саме такий відсоток респондентів вважають членство в Альянсі важливим.

 

InfoPost.Media


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі