Колонки 10 Вересня 12:00

В Україні живе класик угорської літератури. Чули про нього?

У червні цього року я поїхав на фестиваль Inne Brzmienia/Wschód Kultury до Любліна, щоб презентувати там один зі своїх романів у польському перекладі. Уже на самому фестивалі на мене чекала несподіванка – виявилося, що я не єдиний закарпатський письменник у програмі. Та ще більше здивувало те, що ім’я свого колеги – як-не-як, а закарпатського письменника – я почув уперше. 

Коли одна з журналісток спитала, чи ми з ним приїхали разом, мені довелося гарячково уникати прямої відповіді, бо я не знав, як правильно відповісти. Соромно було визнати, що я навіть не чув про того літератора, адже така відповідь водночас свідчила би про мою неосвіченість чи ображала того автора. 

Це справді небуденна, достоту виняткова і глибоко абсурдна ситуація, коли в одному закордонному видавництві публікують книжки двох закарпатських авторів, але один з них не знає іншого. 

Письменників на Закарпатті не так багато (хоча читачів, здається, ще менше), щоб ми не зналися між собою. А тут довелося поїхати аж у Польщу, щоб дізнатися про існування колеги і отримати його книжку. Та й узагалі дивно – читати закарпатського письменника в польському перекладі. 

Photo Mmakademia

Ну гаразд, далі не тягнутиму – мова про Золтана Мігаля Нодя, угорськомовного письменника, який ось уже 72 роки живе в закарпатському селі поблизу кордону з Угорщиною. 

Він написав майже два десятки книжок, отримав чимало премій, поміж якими одні з найважливіших в угорській літературі – Атілли Йожефа і Шандора Мараї, за його найвідомішим романом “A sátán fattya” (“Байстрюк Сатани”) у 2017 році угорці зняли повнометражний фільм, який з успіхом демонструвався на фестивалях у Лос-Анджелесі, Брюселі, Вашингтоні, Москві, Буенос-Айресі, Єревані і Бейруті. 

Якщо говорити коротко, то Золтан Мігаль Нодь – одна з ключових постатей сучасної угорської літератури, фактично “живий класик”. Але він ще й корінний закарпатець, а значить приналежний і до української культури. 

“Байстрюк Сатани”

Більше того, і сам роман “Байстрюк Сатани” описує закарпатську історію. За сюжетом, коли в 1944 році регіон зайняла Червона Армія, совєтська влада розпочала чистки і вислала майже 40000 місцевих угорських чоловіків на заслання. 18-річна героїня Естер Товт (яка витончена гра й алюзія на мультикультурність Закарпаття, адже Естер – єврейське ім’я, а Товт угорською мовою означає “словак”!) їде провідати свого батька у табір, де її ґвалтують російські солдати. Невдовзі вона народжує сина – саме він і є тим “байстрюком Сатани” із назви роману. 

З цим сином – і цим тягарем – їй доводиться жити в маленькому й клаустрофобічному мікросвіті закарпатського угорського села під окупацією. На неї скерований подвійний осуд соціуму, адже вона привела на світ не просто байстрюка, а російського байстрюка. Ця психологічна драма виходить далеко поза межі загумінкового села і стає метафорою важкої долі угорців після поразки у війні і встановлення окупаційного комуністичного режиму. 

Без сумніву, це видатний роман (цікавий навіть стилістично, бо написаний одним безкінечним реченням) і важливий для угорської історичної пам’яті текст. 

241670696 376071080805348 4748679709995758289 N

Проблема, однак, у тім, що цей текст важливий і для української культури, адже розповідає про долю громадян України, закарпатських угорців, але ані про книжку, ані про культового автора майже ніхто в Україні не знає. 

Мікросвіт угорської меншини

Більше того – не знають навіть на Закарпатті, не знають, як бачимо, навіть колеги й земляки Золтана Мігаля Нодя. Уся ця ситуація – ненормальна, і ось чому:

Вона ненормальна, бо демонструє, наскільки високі стіни виросли в нашій мультикультурності – живучи поруч і на кожному кроці наголошуючи на багатстві культур регіону, ми насправді живемо кожен у своєму ґетто і майже нічого одні про одних не знаємо. 

Вона ненормальна, бо демонструє, як угорська меншина все більше закривається у своєму мікросвіті (про причини цього можна говорити окремо), не контактуючи з українською громадою краю. 

Більшість культурних заходів, організованих закарпатськими угорцями, проходять без перекладу українською, а запрошують на них тільки через угорські ЗМІ. 

Найсумніше, однак, те, що часто ці заходи носять насамперед фольклорний характер – тиждень угорської кухні, народні співи і танці, а про високу культуру закарпатських угорців ми чуємо рідко й мало. До прикладу, навіть останній концерт в ужгородській філармонії, приурочений до ювілею Бейли Бартока, на 90% складався з обробок народних пісень, хоча в світі цей композитор відомий насамперед своїми симфонічними творами. 

Чи треба в такому разі дивуватися, що угорська громада організовує кулінарні фестини з піснями й танцями, але не квапиться популяризувати творчість свого великого письменника?

Вона ненормальна, бо демонструє, наскільки кволою є підтримка національних меншин українською державою і обласним самоврядуванням. У кожній нормальній країні давно б існували окремі бюджетні програми, які б дозволяли місцевим угорцям за українські гроші популяризувати свою країну на своїй Батьківщині – в Україні, в тому числі фінансувати переклади і видавати книжки. 

241668768 387744956269282 2775238455409646139 N

Закарпатські угорці платять податки в Україні і мають цілковите право на те, щоб із цих податків фінансувалися видатки на їхні культурні потреби. 

Якщо ми справді рухаємося в Європу, то підтримка (не тільки на словах, а й фінансова) Україною своїх нацменшин – це дуже потрібний і давно затребуваний крок. І потрібен він не так брюсельським бюрократам, які вимагають такої реформи від України, а насамперед нам, бо саме такий крок почне нарешті змінювати ставлення нацменшин до української держави. 

Чи потрібен українцям “Байстрюк Сатани”

Хоч це й сумно, але я дуже тішуся, що зміг познайомитися зі своїм закарпатським колегою Золтаном Мігалем Нодьом – хай навіть у польському перекладі. Але все ж думаю, що роман “Байстрюк Сатани” має побачити світ і українською мовою. Знаю, що для такого проєкту дуже легко й просто знайти угорське фінансування, але вважаю, що такі справи треба робити за українські гроші.

Цікаво, якби запустити проєкт спільнокошту на такий переклад і видання книги письменника українською, чи вдалося б нам назбирати необхідну суму? Може, варто спробувати?

Такий проєкт міг би наочно показати, наскільки для нас важлива наша мультикультурність і чи справді ми цікавимося культурою угорців України. 

Як гадаєте?

 

Андрій Любка, спеціально для InfoPost.Media

Цей текст є авторською колонкою, відтак у ньому представлені, перш за все, думки автора матеріалу, які можуть не збігатися з позицією редакції InfoPost. Ми публікуємо авторські колонки, насамперед, заради дискусії на важливі теми, бо віримо в силу публічного діалогу. Якщо ви маєте бажання написати для нас авторську колонку, напишіть нам на editor.infopost@gmail.com


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі
Теги
Andrej Babiš ANO Charmsove Deti COVID COVID-19 Csillag DC Comics DIO eHranica Facebook GPS Igor Matovič Infopost Ivan Korčok Karpaty KMKSZ Liget Liget Budapest Luzhanka MÁV Nagyberegi OLO Panic Button PET Kupá Petr Fiala Pfizer Piráti+STAN Podzemne Hnutie QR SaS Sinopharm Skoda Škoda Auto SkyUp SPD SPOLU Sputnik Tid(y)Up UCEF Via Carpatia VUC wizz air ZEVO аварія авіарейс авіасполучення авіація австрія авто автобан автомагістраль автомобіль автострада агресія агрохолдинг аеропорт аеропорт Ужгород азартні ігри Азов айкідо акція Албанія алкоголь алфавіт Альянс Андреа Бочкор Андреа дель Верроккйо Андрей Бабіш Андрій Любка Андрухович античність Байден Балкани Бая Маре безвіз безробіття Берегово Бетмен бібліобус бібліотека бізнес білборд Білецький Білорусь блокування Борша борщ Бразилія Братислава Брензович Будапешт будинок будівництво Бузарест Буковина Бураш Бухарест Вадаш Вадул-Сірет вакансії вакцина вакцинація вартість Василь Брензович Василь Вишиваний Ватикан Велика Добронь Великі Береги Великобританія велосипед велосипедист Венера Верховина Ветеранська миля вибори викладання виробництво виселення Вишеградська четвірка Вишиваний Вишнє Нємецке відкрите небо Відродження відходи візит війна Вільгельм фон Габсбурґ ВНЗ водій вокзал вчитель Габсбург Габсбурґа газ газопровід Газпром Галичина генсек генсек НАТО ГЕС Гобітхіл Головко голодомор Голокост голосування гральні заклади грант Греція громадянство Грузія Гуйяш дамба Данніган Дебрецен дезінформація Делі Дельта демонтаж депутат дерева Держдеп держдума дефіцит дзьодо диверсант диверсія диктант диплом дипломат дипломна робота дисидент дистанція Діброва Діти Хармса Дія Дні України додаток Донбас донор донорство допомога дорога ДПСУ дрон ДТП Дубровник Дуда Дунай Еган Еде експерт експорт емігранти еміграція епідемія Естонія Єврокомісія Європа Європарламент Європейський Союз Євросоюз ЄС Жиліна завод Загайкевич Закарпатська область Закарпаття закон закон про освіту залізниця замок заробітна плата заробітчани Захонь заява згуртованість Зеленський землетрус земля ЗМІ ЗНО Золтан Бабяк зона Зоя Казанжи Зріні зростання іайдо ігри ігроманія ідентичність імміграція іноземці інспекція інститут інтеграція інтернат Інтерсіті інформація Італія Кабмін кадри Казанжи Канада карантин Київ Китай Кішварда класик КМЄС КМКС КМУ книга коаліція ковід Комаром Конституція консульство контрабанда конфлікт кордон коронавірус коронаірус Корчок Косино Кошице Кошицький край Крим кримські татари Кулеба культура купівля курси курси словацької кухар латиниця Легинь летовище Литва лікарня літак література літка Лорінц Ночо лоукост лоукостер Луганськ Лукашенко Лунык Львів Львівщина Любка Ляшко магістраль Макрон Марсель Онисько Матович медик медики медицина медична сестра медсестра меншина меншини мер Меркель МЗС мігранти міграція Мідянка Мікеланджело Міллер міністр Мінрегіон Мінфін міст місцеві вибори мова МОЗ Молдова Москва музей музика Мукачево мультикультуралізм муніципалітет навчання НАТО Нафтогаз національні меншини нацменшина нацменшини нерухомість Нижнє Селище Нижня Апша Німеччина Нова Зеландія Новоросія Нолан НУШ обгін обмеження обсерваторія ОДА окупація Онисько онлайн опера опитування Орбан освіта освітній закон Охрид пандемія Папа Римський парк парламент партія паспорт паспортизація пендлер перевезення переклад перекриття Перемишль перепис переробка Перечин персонал Петер Фіала петиція Петро Мідянка Пийтерфолво письменник Північна Македонія Північний потік Північний потік - 2 підготовка Підкарпатська Русь підпал підтримка плагіат пластик ПЛР подорож пожежа поїзд Полачек політик політика політики Польща понтифік посол посольство потяг поштовх правила Прага працевлаштування праця президент прем'єр прем'єр-міністр проби проект протест професійно-технічна освіта Прудентополіс Пряшів пункт пропуску Путін радіо радіодиктант Ракоці Растіслав Трнка регіон рейс рейс Київ Ужгород рейс Ужгород Київ рейтинг реклама рекрутинг ремонт Реткозі реформа РНБО робота розвиток ром роман роми ромська школа російська мова Росія румуни Румунія русини РФ С14 Сабольчверешмарт самоізоляція САП Сату Маре СБУ сейсмологи секретар село сепаратизм Сербія Сергій Жадан сертифікат сигарети Сійярто сіль сім'я Сіярто сканер скульптура слова словацька культура Словаччина сміттєзвалище сміття Солотвино сортувальна лінія сортування соціалізація соціологія спецслужба Спліт ставлення Станіца стереотип Столтенберг студенти супкультура Схід Опера Східне партнерство США табір Таллін тариф Теб та НС теракт Тернопіль тероризм терористичний акт Тиса Тімішоара ткацтво традиції транзит трансплантація транспорт тренер Триль Трнава ТУКЗ – КМКС тунель Турда Турецький потік туризм Тячів угода угорська угорська мова угорці Угорщина Ужгород УжНУ Україна українська мова українці Укрзалізниця університет уряд фабрика фактчекінг фейк фонд фортеця форум фото фотограф Франциск Франція Харі Крішнан Харків хоббіти Хоббітон Хорватія художник Хунгарія цигарки ЦПТО червона зона черга Чехія Чоп Чорногорія Чубаров Шанта шахта Шаштин шваби Швейцарія Швеція швидкість школа Шмигаль штам щеплення юрист Юрій Андрухович Янош Адер