Аналітика 22 Жовтня 11:05

Українці найстійкіші до дезінформації з Росії та Китаю в Центральній і Східній Європі

Питання дезінформації на даний час стоїть настільки гостро, що необхідність боротьби з нею не викликає сумнівів ні у пересічних її споживачів, ні у глобальних інформаційних компаній. Необхідні повідомлення масово тиражуються для поширення проросійських наративів, легітимізації анексії Криму та підриву демократичних цінностей в Україні.

Однак, за останнім дослідженням, українці продемонстрували найвищу стійкість до дезінформації Росії та Китаю серед 10 досліджуваних країн. Такими виявились результати рейтингу “Індекс стійкості до дезінформації в Центральній і Східній Європі” (Disinformation Resilience Index, DRI). Позитивні зрушення автори дослідження вбачають у активізації державної політики щодо дезінформації, налагодження тіснішої співпраці з фактчекерськими організаціями та розвиток самого громадянського суспільства.

Disinformation Resilience Index

Як у Європі з протистоянням інформаційному впливу Росії та Китаю

Список для дослідження сформували з 10 країн. Це чотири країни Вишеградської ініціативи (Угорщина, Польща, Словаччина, Чехія) та шість країн Східного партнерства (Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Грузія, Молдова, Україна). Рівень стійкості визначили за кількома критеріями:

  • стійкість суспільства;
  • інституційна та правова стійкість;
  • стійкість ЗМІ та сфери діджитал.

Як випливає з результатів дослідження, в Україні найвищим є показник суспільної стійкості. Компанію їй за цим показником склали Чехія, Угорщина, Польща та Словаччина. Однак залишаються загрози, пов’язані зі стійкістю правового та медійного поля. Якщо ж розглядати стійкість медіа та ЗМІ, то найвищих показників тут досягли Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія та Молдова.

Найскладнішою ситуація у стійкості до дезінформації є у Молдові та Білорусі.

Щоб детальніше зрозуміти важливість такого дослідження в українському контексті, ми звернулись за коментарем до експерта, консультанта з цифрових технологій Віталія Мороза.

“Це дослідження передусім вивчало питання стійкості до дезінформації на метарівні – на рівні держави, громадянського суспільства та медіа. Не дивно, що Україна опинилася серед лідерів з огляду на усвідомлення загроз дезінформації на 8 рік війни на Донбасі й відповідей на них”, – зазначив медіаексперт. – “Разом з тим, на рівні користувачів інтернету, українських громадян – ситуація набагато гірша. Частково цьому сприяють алгоритми соцмереж – вони поляризують користувачів й дозволяють поширюватися дезінформації на великі аудиторії. З іншого боку, в Україні є політичні сили, медіа, квазі громадянські організації, які напряму працюють на Кремль – тому частина населення підпадає під їхній вплив”.

За його словами, зусилля держави та громадянського суспільства мають бути об’єднані задля ефективнішої протидії зовнішнім дезінформаційним впливам. Розділяти їх та оцінювати рівень боротьби з пропагандистськими наративами недоцільно.

“Повинні бути і урядові інституції й недержавні, одні – координують державну політику й ідентифікують загрози для інституцій в цілому, тоді ж як неурядові організації переважно працюють з формуванням смислів та медіаграмотностю населення”

Глобальний супротив дезінформації

Наразі ще з 2015 року, після призову Європейської Ради до реагування на постійні проросійські кампанії дезінформації, в структурі Європейської служби зовнішніх зв’язків (EEAS) працює Східна оперативна робоча група зі стратегічних комунікацій (East StratCom Task Force). У 2016 році в ЄС затвердили Загальну рамкову програму з протидії гібридним загрозам. У 2018 році – прийняли Спільне комюніке про підвищення стійкості і нарощуванні потенціалу для боротьби з гібридними загрозами. Саме це комюніке містить ряд заходів по боротьбі з дезінформацією в інтернеті, серед яких загальноєвропейський Кодекс практик з саморегулювання щодо дезінформації. Його підписали найбільші рекламні та інтернет-компанії, а також підтримали мережі незалежних експертів з перевірки інформації.

На добровільній основі навколо Кодексу вже об’єднались такі глобальні мультимедійні ресурси як Google, Facebook, Twitter, TikTok та Microsoft. На початку жовтня 2021 року до них приєднались ще кілька технологічних компаній світового рівня. До прикладу, це відеоплатформа Vimeo, соціальна мережа Clubhouse, технологічна рекламна компанія DoubleVerify та розробники спеціалізованих засобів для боротьби з дезінформацією – Avaaz, Globsec, Logically, NewsGuard та WhoTargetsMe.

Основні тези, які об’єднують глобальні компанії у боротьбі з дезінформацією:

  • прозорість розміщення в інтернеті політичної реклами;
  • забезпечення захищеності і стійкості виборних процедур;
  • розвиток освіти та медіаграмотності населення;
  • підтримки якісної журналістики;
  • розвиток стратегічних комунікацій.

Прокоментувати важливість такої глобальної ініціативи та щирість намірів інтернет-гігантів ми запросили одного з авторів дослідження, директора з досліджень у дослідницькому центрі Євразійських держав у перехідному періоді (EAST Center) Андрія Єлісеєва. За його словами, активні дії міжнародних медійних гігантів в боротьбі з дезінформацією однозначно корисні.

“Наше дослідження фокусувалось саме на країнових діях – з боку державних органів, журналістської та блогерської спільнот, неурядових організацій. При потуранні або недостатності реакції на рівні країн, навіть найактивніші дії глобальних платформ істотно не збільшать стійкість суспільства до дезінформації. Лише з тієї простої причини, що соцмережі – це тільки один з можливих майданчиків поширення дезінформації. До того ж завжди є безліч граничних випадків, коли мова йде не про явну дезінформацію, а про різні маніпуляції, на які компанії не в змозі відповісти забороною”.

Тому, за словами експерта, належне законодавче регулювання медіасфери в цілому, якісна робота ЗМІ і антидезінформаційних ініціатив, збільшення обізнаності суспільства про проблему дезінформації необхідні в будь-якому випадку.

“Медійні гіганти змушені реагувати і на суспільні запити, і на вимоги з боку національних регуляторів. Тому з часом в будь-якому випадку їх дії будуть носити не тільки показовий, але і все більш практичний характер. Вважаю, що їх більш активна робота по боротьбі з дезінформацією позначиться на рекламних доходах в меншій мірі, ніж, скажімо, приведення своєї політики у відповідність до положень GDPR”, – додав Андрій Єлісеєв.

Як зазначив він, від такого плану реагування медійним гігантам не сховатися – і ті з них, які раніше інших зайнялися протидією дезінформації, ймовірно будуть в більш виграшному положенні в порівнянні з відстаючими.

Протистояння “дезі” на державному рівні в Україні

Гібридні загрози поставили Україну перед необхідністю участі держави у боротьбі з російською пропагандою та дезінформацією. За словами експертів, робота у цьому напрямку стала більш систематизованою після створення спеціальних державних органів. Насамперед йдеться про Центр стратегічних комунікацій інформаційної безпеки (ЦСКІБ) при Міністерстві культури та інформполітики та Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони.

Їх основне завдання полягає у постійному моніторингу інформації у проросійських медіа, в інформаційному полі України та оперативне реагування на відповідні тези та наративи.

“Сам факт створення цих органів вже говорить про те, що тепер протидія дезінформації більш систематична. І вона вже відбувається не на рівні окремо взятих міністерства, громадських організацій, окремих політиків, які намагаються щось робити, але тут вже є певний єдиний рух”, — зазначила заступник керівника VoxCheck, керівник напрямку перевірки фактів Світлана Сліпченко.

Однак зараз дезінформація вийшла за межі розповсюдження звичайних фейків. Для ворога важливим є створення необхідного маніпулятивного контексту, який покликаний сіяти серед українців недовіру – одне до одного, до інститутів влади, системи охорони здоров’я тощо. У такій ситуації споживачі контенту самостійно роблять висновки та приймають рішення. Однак роблять це, перебуваючи у інформаційній бульбашці, створеній ворожою пропагандою.

 

InfoPost.Media


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі