Угорщина півроку головуватиме в ЄС: які стартові позиції Орбана та на що чекати Україні

З 1 липня Угорщина переймає головування в Раді ЄС після червневих виборів до Європарламенту. При цьому шестимісячне головування Угорщини, ймовірно, буде більше політичним моментом, ніж прогресом у законодавчих ініціативах ЄС. Основними темами, які декларувала Угорщина у своїй програмі головування, є нелегальна міграція, майбутнє сільськогосподарські субсидії блоку та зміцнення європейської оборони.

Тема переговорів щодо вступу України до ЄС на період головування Угорщини, скоріш за все, стане непублічною, сподіватись важливих кроків у цей період не доводиться.

Останніми роками Будапешт був постійним подразником для ЄС, відтерміновуючи або пом’якшуючи санкції проти Росії, блокуючи військову допомогу Україні та не підтримуючи верховенство права всередині країни.

Тож з якими стартовими позиціями Угорщина підійшла до свого головування, які події вплинули на її становище в ЄС та чим це загрожує Україні?

Провал об’єднання з консерваторами на єврорівні

Основною передумовою теперішнього становища Угорщини є результати політичних розстановок у Європарламенті. Попри те, що партія Орбана «Фідес» отримала 44% голосів на виборах до Європарламенту, її рейтинг різко знизився порівняно з 52% підтримки на аналогічних виборах 2019 року. Важливим моментом для Віктора Орбана була концентрація власного впливу завдяки об’єднанню з третьої за величиною в Європейському парламенті правою групою Європейських консерваторів і реформістів (ECR). Однак такі сподівання розвіялись  після того, як проросійську позицію Орбана назвали проблемою інші партії ECR.

Прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні (очолює ECR з 2020 року), прагне отримати більше впливу на європейському рівні, тож фактично зачинила двері перед Віктором Орбаном, усвідомивши, що його присутність приносить більше  шкоди, ніж потенційної вигоди.

У Орбана використали старий трюк, удавши, ніби й самі не надто хотіли приєднуватись, використавши для цього як привід приєднання до ECR румунських радикалів.

У відповідь лідер парламентської групи Фідес Мате Кочіш написав у Facebook:

«Радикально антиугорську румунську [партію] AUR включили до групи ECR. Фідес у жодному разі не має бути в одній групі з такою партією в Європейському парламенті! У жодному разі!»

Румунська партія AUR з її лідером Георге Сіміоном у недалекому минулому мала сутички з угорською етнічною меншиною, а під час пандемії Covid-19 відзначилась підтримкою антивакцинаторських теорій змови. Зараз лідери партії, підтримуючи курс провладних партій Угорщини, Словаччини та ультраправих європейських сил, зосередились на темі війни Росії в Україні. Але, ймовірно,  AUR зіштовхнеться з Фідес надалі, адже провладна угорська партія є рішучим захисником прав угорської меншини в Трансільванії.

Читай також 👇
AUR: як румунські ультраправі популісти виросли вдвічі та чим загрожують Україні

Внутрішній суперник Орбана

Новостворена політична партія Угорщини «Тиса»  (Tisza Párt)  цього тижня приєдналась до парламентської групи найбільшого партійного об’єднання ЄС, правоцентристської Європейської народної партії (ЄНП). У 2021 році з правоцентристами розійшлись дороги у «Фідесу» – спочатку з групи у Європарламенті вийшли однопартійці Віктора Орбана, а потім «Фідесу» взагалі покинув партійну сім’ю. Так завершилась 10-річна епопея від приходу до влади в Угорщині чинного прем’єра з авторитарними принципами, яка супроводжувалась давнім протистоянням Орбана з брюссельським істеблішментом.

Читай також 👇
Партія Віктора Орбана вдруге отримала найгірший результат на європейських виборах

Петер Мадяр, колишній член «Фідесу», який гучно став критиком уряду, привітав цей крок як особливий момент для Угорщини та для ЄНП.

Мадяр також запустив онлайн-опитування про те, чи варто йому взяти на себе мандат в Європейському парламенті чи залишитися в Угорщині та зосередитись на розбудові своєї партії, щоб кинути виклик «Фідесу» на загальних виборах 2026 року. Близько 75% респондентів підтримали його аргументи щодо переходу до Європейського парламенту.

Вплив на Україну

25 червня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн виступила зі зверненням з нагоди перших Міжурядових конференцій з Україною і Молдовою щодо їх вступу в ЄС, які дадуть офіційний старт перемовинам про членство. Оскільки перед виборами до Європарламенту європейським політикам було не до українського питання, старт переговорів відклали до їх завершення, але не пізніше кінця червня.

Однак навіть перед символічним стартом переговорів про вступ до ЄС довелося проводити тристоронні перемовини між Україною, Євросоюзом та Угорщиною щодо «узаконення» Україною списку з 11 вимог, висунутих Угорщиною до законодавства, яке стосується прав національних спільнот.

Зважаючи на це, сподіватись на важливі публічні кроки з боку Євросоюзу у напрямку переговорів про вступ України не варто найближчі пів року головування Угорщини. Саме тоді, з 1 січня, в Раді ЄС головування перейде до лобіста у євроінтеграції  України – Польщі. На цей період і має припасти реальний початок переговорів України та ЄС.

Infopost.media
Титульне фото: Gettyimages