Під час попереднього перепису населення у Словаччині майже 34 тисячі людей заявили про свою національність русин.
Про це в коментарі словацькому TASR розповів голова Районної організації відродження русинів у Свиднику Мілош Стрончек (Miloš Stronček).
“Становище русинів на гідному рівні, про що, безумовно, буде свідчити збільшення кількості русинів після нинішнього перепису”, – зазначив Стрончек.
Він також розповів, що русини святкують Новий рік двічі. Так званий Старий Новий рік русини у Словаччині зустрічають у ніч з четверга на п’ятницю (14 січня). Адже вони дотримуються юліанського календаря. У порівнянні з григоріанським він зміщений на 13 днів.
За результатами перепису населення Словаччини, у 2011 році в Словаччині проживало 7430 осіб, які заявили про свою українську національність (0,1% від загальної кількості населення). У переписі 2001 року – 10 814 осіб (0,2% від загальної кількості населення). За переписом 1991 року про українську національність у Словаччині заявила 13 281 особа (0,3% від загальної кількості населення).
Натомість кількість тих, хто заявляє про свою приналежність до русинів зростає – за переписом 1991 року – 17 197 осіб (0,3%), 2001 року – 24 201 (0,4%), 2011 рік – 33 482 осіб (0,6%).
Словацькі українці та русини
У 1991 році під час перепису населення Чехословаччини в Словаччині вперше запроваджено дві позиції для самовизначення населення — українець та русин.
За версією деяких дослідників українці і русини Словаччини відносяться до єдиного етносу, тому такий поділ є штучним.
“Українці в Словаччині є частиною українського етносу Закарпаття. Протягом сторіч як безпосередні сусіди, так і вони самі називали себе руськими, русинами, руснаками, угроросами, карпаторосами, малоросами, українцями. Проживали вони компактно в понад 270 селах у вузькій смузі на південному боці Карпат довжиною близько 350 км – від лівих притоків Тиси (Закарпатська область України) до річки Попрад на заході Пряшівського краю Словацької Республіки (на півночі ця область межувала з Лемківщиною у Польщі, де до акції “Вісла” теж компактно мешкали лемки-українці)”, – зазначає власкор всеукраїнської інформаційно аналітичної газети “Міграція” Роман Кухаренко.
За його дослідженням, абсолютна більшість українців у Словаччині (89,0%) проживає на Пряшівщині, де нараховується 6 селищ, в яких етнічні українці складають понад 20%, та 11 селищ, в яких мешкає понад 10% етнічних українців.
Основна маса українців проживає в Гуменному – 4,9 тис. осіб (4,3% населення), Свиднику – 1,8 тис. (3,9%), Пряшеві – 1,6 тис. (0,8%), Бардійові – 1,6 тис. (2,0%), Кошицях – 1,1 тис. (0,5%), Старій Любовні – 0,7 тис. (1,4%).
Більшість тих, хто визнав себе русинами, зосереджена в Гуменному – 7,8 тис. (6,8%), Свиднику – 3,4 тис. (7,7%), Бардійові – 1,9 тис. (2,3%), Старій Любовні – 1,0 тис. (2,1%).
Варто додати також, що протягом останніх двох років у Словаччині попри карантинні обмеження продовжила зростати кількість трудових мігрантів з України. Про це свідчать дані Центру праці, соціальних справ та родини Словаччини за 2020 і першу половину 2021 року. Тобто, мова йде про цілком легальних трудових мігрантів.
Для тих, хто цікавиться темою русинства, радимо прочитати нову колонку російського прозаїка, поета та радянського дисидента Ігора Померанцева “Подорож на край Старого світу”, написану для Infopost.Media.
Фото: encyclopediaofukraine.com
Що таке Infopost.Media?
Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.