Від розміновувачів до артилерії: словаки та чехи збирають кошти на артилерійські снаряди для України
17 Квітня, 2024
Жителі Закарпатської області масово почали отримувати повідомлення з погрозами на адресу угорської національної спільноти начебто з боку українських націоналістів. У повідомленнях — стандартний текст погроз, який неодноразово використовувався під час попередніх інформаційних атак, покликаних спровокувати міжетнічну ворожнечу.
Власне повідомлення надходять через месенджер Telegram за допомогою ботів та мають однотипний зміст й ідентичні зображення. Однак частина користувачів отримали угорською мовою, а частина — українською.
Аккаунти, з який надсилаються погрози українським угорцям, мають коди мобільних операторів Казахстану, Боснії та Герцоговини, Киргизстану, Філіппін тощо.
Одним з перших увагу на розсилку звернув директор Інституту центральноєвропейської стратегії (ICES) Дмитро Тужанський. На своїй сторінці він навів ознаки спланованої інформаційної операції та типові кліше, за якими можна розпізнати у подібних повідомленнях сплановану інформаційну атаку:
«Тексти угорською мовою є неграмотними з серії «сечі немає терпіти борошна». Я не буду давати коректні переклади, як саме мали би звучати угорською описані погрози, але зверну лише на такі деталі. Приклад 1: в угорській мові не кажуть «на ножі», а кажуть дослівно «під ніж», тобто kés alá. Приклад 2: типова помилка однини і множини, коли в одному реченні йде спершу звертання на «ти», а тоді на «множину», тобто дослівно це звучить у погрозах як «втікай, зрадники», – пояснює Тужанський.
За словами аналітика, подібні погрози чи то через смс, чи то через пошту, чи через написи балончиком на фасадах будівель з’являються на Закарпатті або у розсилках для закарпатських абонентів останні 3-4 роки.
Так, наприклад, у березні 2022 року мешканцям закарпатського міста Берегово, де компактно проживає угорська національна спільнота, почали масово надходити смс-повідомлення з невідомого номера українською та угорською мовами. За словами Берегівського міського голови Золтана Бабяка, правоохоронці оперативно почали розслідування тієї провокації.
Читай також:
Зіштовхнути лобами: як Росія “мілітаризує” етнічне питання в Україні та Центральній Європі
До того також у Берегові невідомі розклеїли листівки з погрозами закарпатським угорцям, виконані на синьо-жовтому фоні. Згодом Служба безпеки України повідомила про затримання підозрюваних у поширенні антиугорських листівок у Берегові. Ними виявилися троє осіб, двоє з яких – переселенці з міста Луганськ.
Читай також:
Anti-FAKE: Від імені КМКС розіслали фейковий лист про допомогу “примусово мобілізованим угорцям”
У Центрі протидії дезінформації при РНБО повідомлення назвали черговою російською ІПсО, яка має на меті створити видимість погроз на адресу угорців України з боку «українських націоналістів», щоб спровокувати міжетнічну ворожнечу між українцями та угорцями.
Фахівці радять при отриманні таких повідомлень потрібно блокувати контакт, з якого було надіслано смс, та звернутися до Кіберполіції.
У тому, що це хоч і погано організована, але інформаційна провокація, впевнений і консультант з цифрових технологій канадської організації з цифрової безпеки eQualitie Віталій Мороз. За його словами, у цьому випадку ставку ворог зробив не на якість, а на кількість таких повідомлень та охоплення потенційних жертв.
«Розхитування міжетнічних питань аби українська сторона використовувала на це свої ресурси – дипломатичні, урядові, інформаційні – один з підходів країни-агресора. Адже росія воює на багатьох фронтах, й ця інформаційна операція збігається з їхньою активністю на фронті», — прокоментував інформаційну хвилю Віталій Мороз. – «Зроблено це недолуго, неякісно, але масово – зрештою, на масовість й розраховано аби надалі хоч хтось публікував це в соцмережах, обговорював, обурювався, давав привід для проорбанівських медіа. І зрештою, використаний передусім месенджер російського походження Telegram, де усе дозволено, особливо дезінформація та пропаганда».
У рази виникнення питань щодо цифрового простору й потрібно перевірити достовірність інформації, Мороз рекомендує крім стандартних повідомлень до Кіберполіції використовувати Гарячу лінію з цифрової безпеки Nadiyno.
