Аналітика 15 Жовтня 18:47

Реформи судів в Україні та дезінформація: у Естонії обговорили проблеми України на шляху до ЄС

У Таллінні розпочалась 7-ма щорічна конференція Східного партнерства. Основними темами дискусій стали перспективи дії угоди на наступні роки, реформування судової системи країн-членів, зокрема в Україні, а також пропаганда і дезінформація.

За словами посла Чеської республіки в Естонії Давіда Крала (David Kral), Чехія і партнери прагнуть, щоб всі країни-учасники Східного партнерства мали рівні можливості для добробуту і безпеки. Хоча очевидно, що і партнери, і асоційовані члени мають різні апетити щодо цього.

Photo 2021 10 15 08 56 13

“Ми раді відкрити ширші можливості для асоційованого тріо (Україна, Грузія та Молдова, – ред.). Дуже шкода, що Білорусь призупинила свою роботу в цьому напрямку, однак участь у Східному партнерстві добровільна і ми нікого не примушуємо до співпраці”, – зазначив він.

Одними з перспективних напрямків подальших реформ співпраці країни Східного парнерства бачать у побудові електронного урядування, зокрема в Україні, реформах у галузі охорони здоров‘я тощо.

Часто багато позитивних зрушень нівелюються такими негативними явищами, як дезінформація, значна частина якої йде з боку Росії. Однак, на переконання учасників панелі, у реформах ініціатива має йти зсередини, а не нав‘язуватись Євросоюзом чи іншими формами співпраці.

“Україна в цьому тріо вже явно не драйвер. І це видно з усіх дискусій. Найкраще відгукуються про реформи в Молдові. Наші зусилля в антикорупції, деолігархізації надто мляві”, – зазначила одна зі спікерів конференції керівниця Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Любов Цибульська.


За словами міністра закордонних справ Естонії Еви-Марії Лійметс (Eva-Maria Liimets), якщо правоохоронні органи не виконують роботу, в країні не дотримуються права людини і, що головне, немає ініціативи змін від самих країн, то результату не буде

“Я б хотіла бачити, наприклад, більше динь з України чи слив з Молдови на ринках Естонії, але для цього потрібно більше розвивати експорт між країнами, вароваджувати ефективний електронний контроль кордону, знаходити компооміси у митних тарифах тощо”.

За її словами, важливим інструментом реформ є цифровізація.

“Ми хочемо і йдемо до того, щоб електронні підписи Естонії, наприклад, працювали на всій території Європи, у всіх країнах”, – зазначила вона.

Більшість спікерів звернули увагу на вихід Білорусі зі Східного партнерства. Причину вбачають тільки у результатах виборів та впровадженні недемократичного режиму в країні. Натомість ЄС нарощує взаємодію з представниками громадянського суспільства Білорусі та висловлює сподівання на зміну політичної ситуації в країні.

Як зазначила Ева-Марія Лійметс, у довгостроковій перспективі всі країни Європи, які розділяють цінності ЄС, в тому числі країни Східного партнерства, зможуть стати членами ЄС.

Варто зазначити, що проект Східне партнерство з ЄС триває вже 12 років. Перший саміт Східного партнерства відбувся у 2009 році в Празі, коли Чехія головувала в ЄС, тож і конференція була організована за активної підтримки Чеської республіки. Учасниками Східного партнерства є кілька пострадянських держав, як наприклад Азербайджан, Вірменія, Грузія, Молдова, Україна та Європейський Союз.

 

InfoPost.Media

*** Матеріал підготовлено у рамках спільного проекту Українського кризового медіацентру та Естонського центру східного партнерства


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі