Сьогодні о 14:00 у Чехії відкрились виборчі дільниці — розпочався другий тур виборів президента країни. Протягом п’ятниці та суботи виборці вирішать, хто стане четвертим президентом Чехії. Обиратимуть між колишнім представником чеської армії та НАТО Петром Павелом і головою руху ANO та колишнім прем’єр-міністром Андреєм Бабішем.

Тим часом чехи за кордоном вже розпочали голосування раніше — перші виборчі дільниці відкрили в Аргентині, Бразилії, Чилі, США та Канаді.

Зазначимо, що Петр Павел виграв перший тур два тижні тому завдяки 1,98 мільйона голосів, випередивши Бабіша приблизно на 23 000 голосів. Попри те, що Павел переміг у першому турі президентських виборів лише з незначною перевагою, опитування, коефіцієнти ставок і тон передвиборчих дебатів відводять йому роль фаворита.

Останній тиждень перед голосуванням в Чехії очікували гучних скандалів. Утім цього не сталося. Навіть останні супердебати, що відбулися між кандидатами 26 січня за словами експертів були млявими і «не принесли прориву» жодному з них.

За словами політолога Любомира Копечка, лідер руху ANO відповідав так ніби «подав у відставку». Виступу, який би міг залучити на свій бік більше виборців Бабіш не показав, кажуть експерти. Натомість генерал у відставці також був не надто переконливим, особливо у економічних питаннях, на які відповідав загальними фразами, оцінює політолог Ян Кубачек.

Маніпуляції та дезінформація напередодні виборів у Чехії

24 січня кандидат у президенти Петр Павел скасував зустріч з виборцями через хворобу. Цим очевидно скористалися й опоненти — через масову розсилку, а також на фейковому сайті кандидата в президенти Петра Павела одразу стала поширюватися інформація про те, що генерал у відставці може померти.

На перший погляд, сторінку неможливо відрізнити від справжньої, тому це була свідома дезінформація.

«З генералом все гаразд», — запевнила його команда, а невдовзі й сам кандидат у президенти. Поліція також розслідує цю справу.

Також Петр Павел звернувся до опонента з вимогою прибрати всі рекламні матеріали, де він використовує страх чехів бути втягнутим у війну. Та публічно вибачитися «перед солдатами та їхніми родинами за шкоду, завдану їхній репутації в суспільстві».

«Внаслідок вашої кампанії конфлікт у суспільстві досяг критичної межі, і ми маємо його зменшити. Незалежно від того, хто з нас переможе, усвідомте відповідальність за те, в якому стані опиниться наше суспільство після виборів», – написав Петр Павел у Twitter.

Бабіша розкритикували за білборд із текстом «Я не втягну Чехію у війну. Я дипломат. Не солдат». Після критики він пообіцяв замінити слово солдат на генерал.

На думку критиків, Бабіш намагається використати тему війни у своїх виборчих інтересах. Ще один його неоднозначний білборд звучав так – «Генерал не вірить у мир» із припискою «Голосуй за мир. Голосуйте за Бабіша».

Що каже соціологія

Результати останнього опитування виборців оприлюднили 23 січня одразу дві соціологічні компанії – Ipsos та Median.

Згідно з опитуванням Ipsos, Петр Павел отримав би 58,8% голосів, тоді як його опонент, Андрей Бабіш – 41,2%. В опитуванні Median за Павела – 57,9% респондентів, а за Бабіша – 42,1%.

«У прихильників Петра Павела переважають виборці віком до 55 років, а за Андрея Бабіша голосують переважно люди старшого віку. Це правда, що зі збільшенням віку респондентів зростає підтримка Бабіша», – зазначили дослідники Median.

За Павела частіше планують голосувати люди з вищою освітою, серед випускників вищих навчальних закладів за нього планують проголосувати три чверті, з іншого боку, ядро виборців Бабіша складають переважно люди з середньою освітою.

За опитуванням агентства Ipsos, явка виборців у другому турі може становити 69%. Компанія Median підрахувала, що явка може сягнути рекордних 76%, тоді як 12% респондентів наразі ще розглядають можливість своєї участі у виборчому процесі.

У першому турі фактична явка склала 68%, що також вважається високим показником. Наприклад, на виборах у 2018 році 66,6% виборців прийшли на виборчі дільниці у другому турі президентських виборів. А п’ятьма роками раніше – 59%.

Хто такий Петр Павел

Петр Павел (народився у 1961 році) –  чеський відставний генерал, обіймав найвищу військову посаду в Північноатлантичному альянсі (НАТО) – був головою Військового комітету НАТО з 2015 до 2018 року, до цього — командувач Генерального штабу армії Чеської Республіки з 2012 до 2015 року. Кандидат на посаду президента Чехії 2023 року. Переміг у першому турі виборів і пройшов до 2-го разом з Андрієм Бабішем.

Павло став більш відомим суспільству десять років тому, коли у 2012 році став начальником Генерального штабу армії Чеської Республіки. Він також став першим представником країн колишнього Варшавського договору, який зайняв найвищу військову посаду НАТО. Пішов у відставку в 2018 році після роботи в Північноатлантичному альянсі. У вересні 2022 року остаточно оголосив про висування кандидатури в президенти на виборах 2023 року та розпочав кампанію.

Петр Павел підтримує думку, щоб Чехія залишалася в ЄС і НАТО. Він також виступає за продовження постачання озброєння України у війні проти Росії. Одне з його гасел: «У важкі часи вести вміло і спокійно».

Найбільш обговорюваною темою кандидата Петра Павла є його комуністичне минуле. Павел приєднався до Комуністичної партії Чехії в 1985 році. Генерал у відставці не приховував свого членства з самого початку своєї кампанії, опублікувавши на своєму сайті всі документи, зібрані про нього Архівом сил безпеки.

Згідно з документами з Архіву сил безпеки, Павло проходив курс розвідувального управління Генерального штабу  з 1988 року для військових шпигунів , а не для елітних десантників чи дипломатів, як він сам стверджував. Курс готував розвідників до відправлення в країни НАТО, де їм доводилося здобувати інформацію під різним прикриттям.

«Якби в моєму минулому було щось дискваліфікаційне, то представникам 30 країн НАТО було б важко обрати мене вищим військовим представником із доступом до найсекретніших планів», — каже сам Павел.

За його словами, з часом він зрозумів, що членство в комуністичній партії було великою помилкою. І стверджує, що своєю подальшою 30-річною працею для Чеської Республіки йому довелося переконати всіх у цінностях, які він відстоює сьогодні.

У 2015 році, вже перебуваючи на посаді голови Військового комітету НАТО Павел був твердо переконаний, що у найближчому майбутньому від Росії не слід очікувати серйозної військової загрози.

Тоді щодо військової допомоги Україні Павел був налаштований досить скептично та заявляв, що не надавав би Україні зброю, а домагався б реального припинення бойових дій, створення демілітаризованої зони та виконання узгоджених у Мінську адміністративних заходів через ОБСЄ.

Утім він однозначно підтримував майбутнє членство України в НАТО. Нині його позиція принципова — всебічна підтримка України.

«Єдиний спосіб успішно завершити ситуацію — це допомогти Україні виграти війну, і ми можемо зробити це зі свого боку, поставивши їй якіснішу зброю, продовживши санкції проти Росії», – зазначав Павел.

InfoPost.Media

* Цей матеріал підготовлений у рамках ініціативи Re:Open Ukraine, яка реалізується Інститутом Центральноєвропейської Стратегії

Re:Open Ukraine – це проєкт Інституту Центральноєвропейської Стратегії, метою якого є перевідкрити та пояснити нову Україну як для неї самої, так і для її безпосередніх західних сусідів. Проєкт має 3 фокусні регіони України, а саме Закарпаття, Буковина та Одещина, та 5 фокусних країн ЄС і НАТО, а саме Польщу, Румунію, Угорщину, Словаччину та Чехію.

Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.