Європейська рада у четвер, 14 грудня, прийняла рішення розпочати переговори про вступ України та Молдови до ЄС. Ще одна країна-учасниця тріо на вступ — Грузія, — отримала статус кандидата на членство в ЄС. Лідери 26 держав-членів ЄС підтримали таке рішення, не брав участь у голосуванні тільки прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який у момент голосування вийшов із зали.

За словами президента Європейської ради Шарля Мішеля, «це конкретний сигнал надії для народів цих держав і для всього континенту».

У Віктора Орбана рішення не брати участь у голосуванні пояснили, що Будапешт досі не вважає Україну «готовою до переговорів з ЄС» попри рішення саміту. Рішення покинути залу для голосування, як зазначив політичний радник угорського прем’єра Балаш Орбан, було мотивоване бажанням «уникнути співпраці у прийнятті помилкового рішення».

Проте чи відповідає рішення європейських політиків реальному ставленню пересічних європейців до вступу до ЄС України, Молдови та Грузії?

Чому це важливо? Російська пропаганда через медіа, лідерів думок, ультраправих політиків намагається послабити єдність Євросоюзу, зокрема й у поглядах на приєднання України. 

Основними наративами, якими маніпулюють опоненти української євроінтеграції є перенесення війни на територію Європейського Союзу та ризики зростання витрат. Однак, попри ці меседжі, у Європі досі зберігається високий рівень підтримки вступу України до ЄС. Такі результати показало опитування для Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) серед шести країн-членів ЄС (Данія, Польща, Німеччина, Румунія, Франція та Австрія).

Що стосується розширення Євросоюзу шляхом включення Албанії, Боснії, Грузії, Косово, Північної Македонії та Сербії — така ідея сприймається більш прохолодно. Відносно пропорційний розподіл голосів «за» та «проти» приєднання до ЄС виявився щодо Молдови.

Європейці підтримують євроінтеграцію України, але остерігаються втрат

Результати опитування ECFR показали, що єдиною країною, де рівень підтримки позитивного рішення (28%) є значно меншим за кількість противників (52%) виявилась Австрія. Найвищим показник безумовної підтримки є у Данії, де таке рішення підтримали 50% опитаних та Польщі (47%). У сусідній Румунії співвідношення склало 32% на підтримку вступу та 29% проти.

Серед причин, які негативно впливають на рівень підтримки України аналітики виділили можливий негативний вплив на безпеку ЄС, економічну вигоду від членства України, побоювання щодо впливу розширення на політичну силу ЄС у світі та зменшення політичної сили ЄС у світі.

Так, 45% респондентів були стурбовані тим, що вступ України матиме негативний вплив на безпеку ЄС, проти 25%, які вважали, що це посилить Євросоюз. Крім того, 39% вважають, що вступ України негативно вплине на безпеку їхньої держави.

Доволі багато європейців не побачили економічної вигоди від українського членства. У порівнянні з 43% респондентів у Польщі та 37% у Румунії, які побачили позитивний вплив на економіку ЄС, 54% у Данії та 46% в Австрії передбачили економічні втрати від цього.

Були також побоювання щодо впливу розширення на політичну силу ЄС у світі. Найбільш оптимістичними щодо цього були Польща та Данія, де 43% та 35% громадян вважають, що вступ України матиме позитивний вплив.

Проте в Австрії (42%) та Німеччині (32%) найбільш поширеною була думка, що членство України зменшить політичну силу ЄС у світі, тоді як респонденти у Франції та Румунії розділилися порівну.

Як в принципі європейці ставляться до розширення ЄС

Для Молдови середній рівень підтримки склав 30% проти 28% скептиків ідеї її інтеграції до ЄС.  Проте така підтримка загалом більша, ніж для західних Балканських держав.

Доволі прохолодною виявилась підтримка ідеї вступу Грузії до ЄС, прихильниками якої виявились 25% опитаних, а противниками – 31%.

Доволі високим виявився рівень несприйняття ідеї вступу до Євросоюзу Туреччини – 51% опитаних у шести країнах виступають проти цієї ідеї, і менше ніж кожен п’ятий респондент підтримує будь-який рух вперед щодо членства Туреччини.

Також помітно прохолодною є реакція на перспективу приєднання Албанії, Боснії, Косово, Північної Македонії та Сербії.

Угорщина Орбана проти України в Євросоюзі

Напередодні голосування Європейської ради Віктор Орбан опублікував результати опитування аналітичного центру Századvég щодо ставлення угорців до вступу України до Європейського Союзу. За його даними майже три чверті (72%) опитаних виступають проти якнайшвидшої євроінтеграції України, тоді як тоді як частка прихильників становить лише 24%.

З даних соцопитування Századvég видно, що противників вступу України зростає з вересня 2023 року (тоді проти ідеї приєднання України до ЄС були 63% опитаних).

Опитування Századvég проводилось телефоном за допомогою комп’ютерної вибірки 1000 телефонних номерів серед дорослого населення Угорщини в грудні 2023 року. 

Однак риторика пояснювальної записки аналітичного центру до результатів опитування базується на основних наративах, розповсюджуваних урядом Віктора Орбана. На думку угорців, начебто впливають утиски угорської національної спільноти, яка проживає на Закарпатті, погрози припинення транзиту палива через Україну до Угорщини, включення OTP Банку до списку міжнародних спонсорів тероризму та експорт українського зерна.

Перший з них спростували самі закарпатські угорці, організації яких звернулись із відкритим листом до Віктора Орбана та Президента Європейської Ради Шарля Мішеля з підтримкою початку переговорів України про вступ до ЄС.

Швидкість розширення ЄС

Дослідники ECFR визначили доволі чіткий розподіл між «старими» та «новими» державами-членами ЄС щодо розширення Євросоюзу. Так опитувані в Австрії (53%), Німеччині (50%) і Франції (44%) вважали, що ЄС не повинен приймати нових членів. Винятком стала тільки Данія, де тільки 37% виступають проти будь-якого негайного розширення.

Натомість більшість респондентів у Румунії (51%) та в Польщі (48%) вважають, що ЄС має прагнути розширення. 

Крім того, жителі західних країн хочуть повільнішого розширення меж Євросоюзу, а на швидкі рішення щодо нових держав-членів більше готові тільки Румунія (51%) та Польща (48%).

Infopost.media