Бути кримською татаркою — значить, бути вільною: як вимушена переселенка інтегрується в Чернівцях
10 Квітня, 2024
63% біженців з України, які оселились у Польщі, планують працевлаштуватись там. Про це йдеться в останньому звіті «Біженці з України в Польщі, Чехії та Румунії», опублікованому агентством зайнятості EWL, Фундацією підтримки мігрантів на ринку праці «EWL» та Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету.
При цьому 58% українців, які виїхали до Польщі через російське вторгнення, мають намір повернутись додому і лише 29% планує залишитись у Польщі назавжди.
Відсоток бажаючих знайти роботу за кордоном серед українців у Польщі найвищий – у Чехії про такі плани заявили більше половини респондентів (52%), а в Румунії тільки 27% опитаних.
За даними польського міністерства сім’ї та соціальної політики, наразі в Польщі вже видано 1,2 мільйона номерів PESEL, які дають можливість працевлаштування, соціальних виплат та інших державних послуг. Пр цьому, за оцінками експертів, залишилися в країні близько 1,6 млн. українців.
Станом на 10 червня цього року працювати у Польщі почали понад 220 тисяч осіб біженців, тобто 1/4 дорослого населення біженців (біля 800 тисяч осіб). У свою чергу, за даними чеського бюро праці, до середини травня було працевлаштовано понад 50 тисяч біженців з України, що становить приблизно 1/3 дорослого населення українських біженців у цій країні. А у Румунії на кінець травня офіційно працювало менше 3000 українців, які виїхали через війну.
Однак для якісного залучення українців до польської економічної системи потрібна активна роль держави, яка має забезпечити належні умови праці та зайнятості, запобігаючи дискримінації, нелегальній праці та експлуатації людей.
Проблема повторного в’їзду
Однак, намагаючись допомогти українським біженцям та використати можливість для росту власної економіки Польща не врахувала особливості своєї міграційної політики.
Так, за словами польської депутатки Ганни Гіль-Пьонтек, чимало українців не мають можливості повернутись до Польщі після того як повернулись додому по закінченні 90-денного перебування в країні.
Ні свідоцтво про тимчасовий захист, ні номер PESEL у Польщі не замінюють візи чи карти побиту, тому часто українці мають проблеми з повторним в’їздом до Польщі після вирішення власних справ в Україні або відвідування родичів.
Згідно із законом «Про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави», «перебування всіх громадян України, які законно в’їхали на територію Республіки Польща з 24 лютого 2022 року та заявили про свій намір залишитися в Польщі, вважається законним протягом 18 місяців з 24 лютого».
Чому саме Польща / Чехія / Румунія?
Вибір країни для міграції після початку повномасштабного вторгнення Росії часто зумовлювався не тільки безпосередньою близькістю, а й культурною складовою чи наявністю там родичів або знайомих.
Так, наприклад, Польщу більшість українців обрали як найближчого культурного сусіда України. Крім того у більшості переселенців тут проживають знайомі чи близькі. Ще 19% українських вимушених мігрантів обрали цю країну через доброзичливе ставлення поляків.
Чехію для переїзду українці обирали передусім на підставі рекомендацій друзів і знайомих, які або бували в цій країні, або і досі там живуть чи працюють.
Румунія стала пріоритетом у виборі більшості втікаючих від війни українців передусім через те, що це країна НАТО. Вочевидь, для 64% саме безпековий фактор став визначальним. Однак спрацювала і географічна близькість та поширення інформації про доступні волонтерські центри для українців.
Чи «заполонять» українські біженці закордонний ринок праці?
Що стосується категорій громадян України, які виїхали до Польщі, Чехії та Румунії, то серед них переважають висококваліфіковані спеціалісти. Проте лідером серед країн, трудовий потенціал яких поповнився потенційними кваліфікованими кадрами стала Румунія – там таких серед мігрантів 26%. Крім того значну частку займають працівники системи освіти (у Польщі їх найбільше – 15%) та сфери послуг (13-14% у всіх трьох країнах). Румунію для міграції під час війни обрала також значна кількість лікарів та медсестер (10-11%, тоді як у Польщі та Чехії таких 1-5%).
Значною перепоною для українців, які виїхали до цих трьох країн стало знання мови. Так, лише 9% респондентів заявляють, що добре або дуже добре володіють польською мовою. Чеську та румунську знають 6-7% респондентів. Крім того більше 80% українських біженців ніколи до цього не працювали в країні, до якої приїхали.
Попри поширений наратив, що українці заполонять ринок праці країн, які їх прийняли, дослідники наводять приклад Польщі, як країни, яка у 2007 році широко відкрила свій ринок праці для заробітчан зі Сходу. Тоді громадяни України не тільки не «заполонили» польський ринок, а й не позбавили польських працівників можливості працевлаштування.
Навпаки, українські працівники стали невід’ємною частиною ринку праці в Польщі, сприяючи таким чином розвитку національної економіки. За даними аналітиків, працівники з України згенерували 13% зростання ВВП Польщі в 2013-2018 роках. Більше того, спільне перебування та робота дозволили інтегруватися в польське суспільство та зміцнити зв’язки, що призвело до настрою братерства та солідарності, який особливого значення набув після початку війни Росії в Україні.
Фото з відкритих джерел
Що таке Infopost.Media?
Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.
