Невизнане Придністров’я 28 лютого під час з’їзду «депутатів» прийняло звернення до російської влади з проханням допомогти його економіці протистояти «тиску» з боку Молдови. Звернення «депутатів усіх рівнів» анонсували після того, як Молдова поставила умову придністровським компаніям сплачувати імпортні мита до центрального бюджету з січня цього року.

Йдеться про ухвалені поправки до Митного кодексу Молдови, які набули чинності 1 січня 2024 року. Згідно з ними, Кишинів скасував митні пільги для придністровських підприємств. У резолюції згадано і закон «Про сепаратизм», ухвалений парламентом Молдови в січні 2023 року. Як заявили делегати з’їзду, згідно із цим законом, покарати можуть будь-якого мешканця Придністров’я.

Представники влади Молдови і юристи стверджують, що нові статті кримінального кодексу не стосуватимуться переважної більшості мешканців Придністров’я та навіть більшості місцевих чиновників, а буде спрямований на осіб, які збирають конфіденційні дані, державні таємниці, і тим самим діють проти безпеки Молдови.

Повертаючись до прийнятої резолюції, то у ній йдеться про звернення до обох палат російського парламенту «з проханням вжити дипломатичних заходів для захисту Придністров’я перед обличчям зростаючого тиску з боку Молдови». Також звернення планують направити до міжнародних організацій та європейських органів влади — ОБСЄ, СНД, Європарламенту, Червоного Хреста і навіть генсека ООН, яких просять вплинути на владу Молдови.

Реакція сторін

Президентка Молдови Мая Санду заявила, що Молдова залишається відданою мирному врегулюванню придністровського конфлікту. За словами віце-прем’єр-міністра Молдови Олега Серебряна, конгрес був пропагандистським заходом, а Придністров’я і всі громадяни Молдови отримують вигоду від прагнення Молдови приєднатися до Європейського Союзу.

У МЗС Росії заявили, що захист інтересів громадян Придністров’я є пріоритетним завданням і що звернення буде уважно розглянуто. Якою буде реакція наразі невідомо, однак у Інституті вивчення війни (ISW) опублікували аналіз кількох ймовірних варіантів дій російської влади.

Одним з варіантів розвитку подій є відсутність реакції Кремля зараз, однак можливість використання іншого вдалого моменту для задоволення своїх вимог. За іншим сценарієм Москва може посилити дипломатичний тиск на Молдову, щоб змусити її скасувати нещодавно прийнятий Митний кодекс. Також Кремль може спробувати надати додаткову військову допомогу придністровським силам у майбутньому. Проте шляхів доставки військової техніки та особового складу до Придністров’я наразі немає.

Наприклад, у квітні 2022 року РФ, за даними ГУР МОУ, готувалась до висадки десанту у «ПМР». Після постановки «терактів», в яких звинуватили Україну, та провальної мобілізації ситуація втихомирилась і тільки у березні 2023 року з’явились повідомлення, що під Тирасполем продовжують лагодити єдиний аеродром, щоб він міг прийняти російські літаки з десантом.

Чому для України важлива ситуація в Придністров’ї

Ще до звернення так званого «з’їзду депутатів» до російської влади в українському МЗС повідомили, що розглядають можливість відновити виїзне консульське обслуговування в придністровському регіоні Молдови, оскільки на Лівому березі Дністра знаходиться більша частина громадян України, які постійно живуть у Молдові. При цьому там раніше ніколи не функціонував постійний дипломатичний чи консульський заклад України в той час, як у правобережній частині Молдови відкрито дві дипустанови — посольство в Кишиневі та консульство у Бельцях.

Читай також:
Окуповане Придністров’я: чи стануть російські війська на заваді вступу Молдови в ЄС

Ще одним приводом до уважнішого ставлення до регіону з боку України є постійне підігрівання інформаційного простору з боку Росії. Так, у лютому минулого року офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова заявила, що процес перетворення «Молдови, суверенної країни зі своїми традиціями, цілями та завданнями, на іншу Україну не лише триває, а й набирає обертів». Також вона звинуватила Молдову у проведенні політики асиміляції російської мови.

Загалом на території Придністров’я проживає 465,8 тисяч жителів, це територія, вклинена між кордоном з Україною та Дністром, яка відмежувалась від Молдови в 1991-1992 роках.  25 серпня 1991 року Придністров’я проголосило незалежність – за два дні перед тим, як це зробила Молдова. Після короткого збройного протистояння між молдовською стороною й Придністров’ям у 1992 році, у якому придністровців підтримала 14-а російська армія, що перебувала на їхній території, у 1992 році Молдова й Росія підписали угоду про врегулювання придністровського конфлікту.

Зараз у Придністров’ї живуть понад 220 тисяч громадян Росії, крім того, за офіційними даними, там перебувають 1,5 тисячі російських військових. Росія бере участь у «миротворчій місії» на Дністрі і є гарантом і посередником у переговорному процесі.

InfoPost.Media