Колонки 24 Вересня 16:34

Ідентитет, самобутність і дизель-потяг з Батьова до Солотвина

У сучасному медіапросторі багато говориться про найзахіднішу материкову гілку українського етносу – закарпатських руснаків-українців.

Порізнені вони не тільки гірським рельєфом, не поокремими локалітетами зі своєю специфікою та нюансами.

Живучи в східній частині сучасного Закарпаття – історичному північному Марамороші, відносно непомильно можу писати тільки про цю окраїну. Ужанщина, Турянська чи Латорична долин и й досі зостаються для мене terra incognita.

Petro Midyanka

Початок шістдесятих років минулого століття, на які припали мої шкільні роки, знаменував собою розквітлу й уже усталену радянську окупацію й колгоспний лад, українізацію шкільництва й культури. Вдома, звісно, ніхто українською літературною мовою не розмовляв, молитви канонічні звучали церковнослов’янською, побутували й народні на діалекті.

Книжок у хаті не було ніяких, Біблію хтось у батька позичив і не  повернув. Святе Письмо я читав у вуйка. Він привіз Біблію з Росії.

Говорити “по-панськи”

У ті часи на Закарпаття скеровували за державним направленням вчителів, лікарів, бібліотекарів і культмасовиків. Моя перша вчителька походила з південної Житомирщини і її мовлення в класі істотно відрізнялося від говірки вистрижених хлопчиків і акуратно зачесаних дівчаток.

Вона настільки на мене вплинула мелодикою й фонікою, що я почав говорити “по-панськи”.

Тоді за панів тримали тих, хто займав державну посаду. В середніх класах більшість учителів також були “східняками” й коли Поліна Петрівна висловлювалася “ой ти доле моя чубата”, то я ніяк не міг утямити що це таке є…

Старші люди в мовленні вживали достатньо українізованих гунгаризмів, румунізмів і церковнослов’янізмів. Покійна баба Маріка Мотриха у великих винятках кляла: “Поруганіє би на вас упало”.

Дуже гарно співали за столами на весіллях, хрестинах, це була справжня пісенна автентика, днів народжень ніхто не святкував. Більшість була давніше неписьменною й безпаспортною. Танцювали повільніше, ніж зараз, в окремих селах на манір румунських мараморощан.

Радіофікація українців, офіційна союзна, республіканська та обласна преса (поштарі ходили з важкими сумками газет і журналів) робили свого роду “олітературнення”.

В 60-х роках минулого століття почалися масові виїзди в союзні республіки, де державним був “великий и могучий”, то відповідно засвоювалася заробітчанами технічна термінологія, професійна лексика. Говірка повально була засмічена русизмами. Цьому також сприяла військова служба.

Варто додати, що російська мова також була викладовою на військовій кафедрі Ужгородського університету, численних спецслужб. Офіцери КДБ  також проводили допити російською мовою, хоч за фахом я був україніст.

У побут закарпатців уже повністю увійшов фабричний одяг. Він був скромний, з радянських мануфактур. Українськість підкреслювали квітчасті жіночі хустки. “Як десь під Києвом”, – говорив сучасний український дипломат Михайло Юнгер, а тоді студент, який зі мною приїхав до моїх батьків.

Як жили національні меншини

Осібно від русинів-українців трималися угорці, румуни, роми, євреїв майже всіх депортували і в села повертатися було з них нікому.

Найлегше були впізнавані румуни, котрі в Тячеві та Нересниці торгували вінками посадкових цибуль, смаженим соняшниковим насінням. У жінок з-під темних хусток вибивалися тонко заплетені коси,чорні або коричневі светри прикривали безрукавки румунського крою. Наші були непоказні, фуфайчані й одягалися на чорні роботи.

Угорці з місцевим населенням спілкувалися мало, через мовний бар’єр, погано розмовляли російською чи й не розмовляли взагалі.

Суміжність Румунії та Угорщини з СРСР  сприяла самозбереженню національних меншин. Влада, правда, визнавала марамороських румунів як молдаван, радіоемісії, шкільництво офіційно були як молдавські.

Українців прозраджувала фонетика. І зараз за нею легко розрізнити мешканців Тересовської чи Теребельської долин. Фоніка нікуди не ділася та локальні відміни ще побутують. В Углі так, а в Золотарьові вже по-іншому, хоч класна дама в Хустській школі-інтернаті, де я здобував середню освіту, вперто називала це село за правописом Золотарево. Із Золотарьова походило багато однокласників.

Поліетнічний дизель Батьово-Солотвино

Наочним прикладом закарпатського поліетнічного міксу був дизель-потяг Батьово-Солотвино, котрим студентом я їздив з Ужгорода до Тячева. До Виноградова в ньому панувала угорська мова й угорська ноша, від Севлюша до Королева галасували роми в довгих сукнях, прошитими впоперек кольоровими стрічками, від Хуста й далі всідалися на дерев’яні лавиці вагонів румуни. В Сокирниці з поїзда виходила ціла процесія притисянських долинян, що працювали в Хусті. Та сама картина повторювалася і в Стеблівці. На станційному будинку зі старих часів висів залізничний дзвінок.

З німецькою меншиною мені доводилося пересікати в Усть-Чорній, з її середовища мав родичів. Мешканці Брустур і Руської Мокрої більше контактували з місцевими німецькими колоністами й пили «фухсіг» грам, що по-німецьки означало “funfcig”, себто 50.

Закарпатські німці в особі Ольги Рішаві мали добру поетесу щось типу Рози Ауслендер з Чернівець. Її книжку “Голуба мандрівка” блискуче переклав на українську Петро Скунць. Збірку видали “Карпати”, але німці покинули Закарпаття, Кушниця, де жила Рішавіка віршів не читає. І так потроху занепадає культура німецької меншини.

Дружина Загоруйко після університету мала державне направлення в село Бовтрадь, звісно, угорське, де вивчали російську. У помешкання молодої вчительки на зиму була потрібна грубка.

Жінка казала, що пєчка. Хазяйка перепитувала “Людачка, мівон пєчка?” Доки не здогадалася – “кальга”. Отакі були міжетнічні стосунки.

А як зараз?

Сучасне Закарпаття достатньо “олітературнене”. Маю на увазі місцевий український етнос. Навіть намагання адаптуватися під локальні говірки часто кульгає на літературщину.

Для туристичних принад добрі традиційні місцеві назви, фестивалі, вивіски харчевень типу ресторану “Гелета”. Для вливання в естетику світової культури русинські літературні унапрямування заслабі, не можуть конкурувати навіть з графоманським українським “красним письменством”.

Будучи вихованим у діалектному середовищі й сам поволі забуваю батькові й материні слова. Може, виною в тому є фахова освіта й посилене читання упродовж років. Але мені тісно в стилістичній говірковій ідентичності. 

Хоч я далеко не прихильник інституції захисту української мови, котрий очолює син мого давнього покійного нині приятеля.

Мову треба захищати творчістю світових стандартів, в літературі це, на жаль, далеко не так. Діалект треба берегти не в шароварному треносі, а показати його красу й самобутність.

Колись патріарх русинської літератури в Сербії Михайло Ковач писав, що залишає світ на молодих. Писав то в поважнішому віці, ніж я тепер, але вже можу повторити це саме. Хотілося б почути про перспективи збереження ідентитету українців Закарпаття, про ту самобутність, що не підвладна часоплину й належить молодшим поколінням.

 

Петро Мідянка, письменник,
спеціально для Infopost.Media,
фото з особистої сторінки автор у Facebook

Цей текст є авторською колонкою, відтак у ньому представлені, перш за все, думки автора матеріалу, які можуть не збігатися з позицією редакції InfoPost. Ми публікуємо авторські колонки, насамперед, заради дискусії на важливі теми, бо віримо в силу публічного діалогу. Якщо ви маєте бажання написати для нас авторську колонку, напишіть нам на editor.infopost@gmail.com


 

Радимо також прочитати матеріал про презентацію книги сербського русина Миколи Шанти “Паннонське чудовисько” у перекладі письменника Андрія Любки. У романі, основою для якого став реальний щоденник сербського журналіста, котрий потрапив у сербський концентраційний табір, описана доля українців-русинів, виселених на територію колишньої Югославії.


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі
Теги
Andrej Babiš ANO Charmsove Deti COVID COVID-19 Csillag DC Comics DIO eHranica Facebook GPS Igor Matovič Infopost Ivan Korčok Karpaty KMKSZ Liget Liget Budapest Luzhanka MÁV Nagyberegi OLO Panic Button PET Kupá Petr Fiala Pfizer Piráti+STAN Podzemne Hnutie QR SaS Sinopharm Skoda Škoda Auto SkyUp SPD SPOLU Sputnik Tid(y)Up UCEF Via Carpatia VUC wizz air ZEVO аварія авіарейс авіасполучення авіація австрія авто автобан автомагістраль автомобіль автострада агресія агрохолдинг аеропорт аеропорт Ужгород азартні ігри Азов айкідо акція Албанія алкоголь алфавіт Альянс Андреа Бочкор Андреа дель Верроккйо Андрей Бабіш Андрій Любка Андрухович античність Байден Балкани Бая Маре безвіз безробіття Берегово Бетмен бібліобус бібліотека бізнес білборд Білецький Білорусь блокування Борша борщ Бразилія Братислава Брензович Будапешт будинок будівництво Бузарест Буковина Бураш Бухарест Вадаш Вадул-Сірет вакансії вакцина вакцинація вартість Василь Брензович Василь Вишиваний Ватикан Велика Добронь Великі Береги Великобританія велосипед велосипедист Венера Верховина Ветеранська миля вибори викладання виробництво виселення Вишеградська четвірка Вишиваний Вишнє Нємецке відкрите небо Відродження відходи візит війна Вільгельм фон Габсбурґ ВНЗ водій вокзал вчитель Габсбург Габсбурґа газ газопровід Газпром Галичина генсек генсек НАТО ГЕС Гобітхіл Головко голодомор Голокост голосування гральні заклади грант Греція громадянство Грузія Гуйяш дамба Данніган Дебрецен дезінформація Делі Дельта демонтаж депутат дерева Держдеп держдума дефіцит дзьодо диверсант диверсія диктант диплом дипломат дипломна робота дисидент дистанція Діброва Діти Хармса Дія Дні України додаток Донбас донор донорство допомога дорога ДПСУ дрон ДТП Дубровник Дуда Дунай Еган Еде експерт експорт емігранти еміграція епідемія Естонія Єврокомісія Європа Європарламент Європейський Союз Євросоюз ЄС Жиліна завод Загайкевич Закарпатська область Закарпаття закон закон про освіту залізниця замок заробітна плата заробітчани Захонь заява згуртованість Зеленський землетрус земля ЗМІ ЗНО Золтан Бабяк зона Зоя Казанжи Зріні зростання іайдо ігри ігроманія ідентичність імміграція іноземці інспекція інститут інтеграція інтернат Інтерсіті інформація Італія Кабмін кадри Казанжи Канада карантин Київ Китай Кішварда класик КМЄС КМКС КМУ книга коаліція ковід Комаром Конституція консульство контрабанда конфлікт кордон коронавірус коронаірус Корчок Косино Кошице Кошицький край Крим кримські татари Кулеба культура купівля курси курси словацької кухар латиниця Легинь летовище Литва лікарня літак література літка Лорінц Ночо лоукост лоукостер Луганськ Лукашенко Лунык Львів Львівщина Любка Ляшко магістраль Макрон Марсель Онисько Матович медик медики медицина медична сестра медсестра меншина меншини мер Меркель МЗС мігранти міграція Мідянка Мікеланджело Міллер міністр Мінрегіон Мінфін міст місцеві вибори мова МОЗ Молдова Москва музей музика Мукачево мультикультуралізм муніципалітет навчання НАТО Нафтогаз національні меншини нацменшина нацменшини нерухомість Нижнє Селище Нижня Апша Німеччина Нова Зеландія Новоросія Нолан НУШ обгін обмеження обсерваторія ОДА окупація Онисько онлайн опера опитування Орбан освіта освітній закон Охрид пандемія Папа Римський парк парламент партія паспорт паспортизація пендлер перевезення переклад перекриття Перемишль перепис переробка Перечин персонал Петер Фіала петиція Петро Мідянка Пийтерфолво письменник Північна Македонія Північний потік Північний потік - 2 підготовка Підкарпатська Русь підпал підтримка плагіат пластик ПЛР подорож пожежа поїзд Полачек політик політика політики Польща понтифік посол посольство потяг поштовх правила Прага працевлаштування праця президент прем'єр прем'єр-міністр проби проект протест професійно-технічна освіта Прудентополіс Пряшів пункт пропуску Путін радіо радіодиктант Ракоці Растіслав Трнка регіон рейс рейс Київ Ужгород рейс Ужгород Київ рейтинг реклама рекрутинг ремонт Реткозі реформа РНБО робота розвиток ром роман роми ромська школа російська мова Росія румуни Румунія русини РФ С14 Сабольчверешмарт самоізоляція САП Сату Маре СБУ сейсмологи секретар село сепаратизм Сербія Сергій Жадан сертифікат сигарети Сійярто сіль сім'я Сіярто сканер скульптура слова словацька культура Словаччина сміттєзвалище сміття Солотвино сортувальна лінія сортування соціалізація соціологія спецслужба Спліт ставлення Станіца стереотип Столтенберг студенти супкультура Схід Опера Східне партнерство США табір Таллін тариф Теб та НС теракт Тернопіль тероризм терористичний акт Тиса Тімішоара ткацтво традиції транзит трансплантація транспорт тренер Триль Трнава ТУКЗ – КМКС тунель Турда Турецький потік туризм Тячів угода угорська угорська мова угорці Угорщина Ужгород УжНУ Україна українська мова українці Укрзалізниця університет уряд фабрика фактчекінг фейк фонд фортеця форум фото фотограф Франциск Франція Харі Крішнан Харків хоббіти Хоббітон Хорватія художник Хунгарія цигарки ЦПТО червона зона черга Чехія Чоп Чорногорія Чубаров Шанта шахта Шаштин шваби Швейцарія Швеція швидкість школа Шмигаль штам щеплення юрист Юрій Андрухович Янош Адер