30 відомих українців подякували словацькому народу за боєприпаси для ЗСУ (Відкритий лист)
23 Квітня, 2024
Словацьке видання Denik N взяло інтерв’ю з експертом в галузі енергетики Карелом Гірманом про запуск спірного “Північного потоку – 2”, що з’єднує Росію з Німеччиною і, за повідомленнями російського монополіста Газпрому, вже повністю готовий. Перші поставки газу по його двом гілкам плануються вже першого жовтня.
Словацький експерт вважає, що газопровід “Північний потік – 2” – це не лише комерційний проект, адже Кремль користується ним як геополітичною зброєю. Гірман розповів, що Європу незабаром чекає “цунамі” у вигляді різкого зростання цін на газ, і вказав на ті європейські столиці, які несуть за це відповідальність. Експерт вважає, що новий газпровід в обхід України несе небезпеку для всього Євросоюзу.
Ми вирішили поділитися з читачами основними тезами цієї теми, пов’язаними з Україною та сусідньою Словаччиною.
– Чому “Північний потік – 2” – такий спірний проект? У чому його головна небезпека?
– Потрібно сказати, що проекти обох газопроводів “Північний потік” на дні Балтійського моря народилися ще у другій половині 90-х років. Мені особисто про них говорив у Москві глава Газекспорту, дочірньої компанії Газпрому з продажу газу за кордон, пан Комаров. Вони очікували різкого зростання споживання газу в Європі, а також різкого зростання його видобутку в російській Арктиці. Але ці прогнози не виправдалися, і стало зрозуміло, що досить вже існуючої інфраструктури.
– Тоді звідки взявся “Північний потік – 2”?
– Поступово на перший план для Москви вийшов геополітичний пріоритет – максимально обійти транзитні країни між Росією і Німеччиною. Це питання стало руба після 2014 року, коли Росія вступила в збройний конфлікт з Україною. Неоднозначно виглядало і підписання договору про будівництво “Північного потоку – 2” в кінці правління канцлера Герхарда Шредера, який буквально через пару місяців після завершення свого мандата став представником самої інвесторської компанії газопроводу. Тим часом принциповим чином змінилося європейське законодавство, яке матиме неабиякий вплив на транспортування, а значить, і на рентабельність цього проекту.
– Тобто тепер Європа ще більше буде залежати від російського газу?
– Запуск газопроводу “Північний потік – 2” не погіршить залежність Європейського Союзу від російського газу як такого, оскільки це, принаймні поки, не пов’язане з новими контрактами на його закупівлю. Тут потрібно підкреслити, що значна частина газу, яка буде надходити по ньому, не залишиться в Німеччині, а відправиться до замовників Газпрому в Італію, а в нашому регіоні, в тому числі, до Словаччини. Саме тому проти нього голосніше всіх протестують українці. Вони обґрунтовано бояться, що повністю позбудуться доходів від транзиту, а це дуже послабить їх економіку і зробить ще більш беззахисними перед лицем Москви. Крім того, вони побоюються за комерційну і технічну складову реверсних поставок з Європи.
– Як це торкнеться Словаччини?
– Що стосується Словаччини, то ситуація тут зовсім інша і не тільки тому, що ми члени Європейського Союзу. Компанії Eustream вдалося укласти з Газпромом довгостроковий контракт на переправлення газу з “Північного потоку – 2” через Чехію в напрямку на південь – до Австрії та Італії. Це збереже доходи компанії на гідному рівні, що, зрозуміло, сприятливо і для державного бюджету. Але якщо транзит з Росії через Україну повністю зупиниться, це, безсумнівно, негативно позначиться і на нас. У наших економічних і політичних інтересах, щоб газ із Сибіру до Європи йшов через Ужгород в максимально можливому обсязі і після 2024 року, коли закінчиться діючий зараз контракт між Газпромом та українським Нафтогазом.
– Чому обмеження транзиту через Україну так вплинуло б на нас?
– Зараз між українцями і росіянами існує контракт, який діє до 2024 року. Словацька компанія Eustream також уклала контракт з Газпромом, точніше Газпромекспортом, на поставки з України до 2028 року. Крім того, у словацькій компанії підписаний вже діючий контракт на найближчі 30 років на переправлення газу з “Північного потоку – 2”, який буде надходити через Чехію і далі на південь до Австрії. Для оптимальної завантаженості газотранспортної системи від кордонів України для нас було б краще, щоб транзит сибірського газу через Ужгород – Велке-Капушани тривав якомога довше і в якомога більших обсягах. Це допомогло б нам стабільно забезпечувати реверсні поставки газу в Україну і транзит з півночі на південь. У вигоді була б не тільки компанія Eustream, але і державний бюджет Словаччини.
Що буде після запуску Nord Stream-2
– Якими, на вашу думку, будуть найближчі місяці після запуску “Північного потоку – 2”?
– Наближається зима, яка може стати з багатьох причин дуже суворою. І саме німці підготували для цього “сприятливий ґрунт” своїми недавніми рішеннями. Крім спірного договору про “Північний потік – 2”, роль грає і прискорена відмова від усіх атомних електростанцій до першого січня наступного року. Різке зростання цін на газ, а також електроенергію в Європі зараз в значній мірі викликані саме цими двома причинами. Якщо зима видасться морозною і довгою, то не виключені труднощі з електропостачанням. Вже сьогодні ми знаємо, що нам доведеться платити за електрику набагато більше з усіх цих причин. Інше питання, чи буде у нас достатньо електроенергії або газу. Боюся, що ми наближаємося до граничної ситуації.
– Чи користується Росія своїми енергоносіями як геополітичною зброєю?
– Аби бути об’єктивним, треба сказати, що стратегічне значення енергоносіїв в світовій політиці вперше проявилося ще під час Першої світової війни, а потім тільки зростало. Причому на перший план поступово виходила нафта. Радянський Союз, а потім Росія користувалися цим аспектом у своїй зовнішній політиці, хоча Москва була і є вкрай залежна від цін на енергоносії. Якби в другій половині 80-х років ціни на нафту не впали, то, можливо, не розпався б і Радянський Союз і його імперія, частиною якої ми були. Банкрутство Росії при Єльцині теж спровокувало, перш за все, падіння цін на нафту і газ. А ось своїм економічним і політичним успіхом Путін значною мірою зобов’язаний сприятливій ціновій кон’юнктурі після того, як він прийшов до влади. Йому пощастило, що ціни на нафту виросли приблизно з десяти доларів до ста.
– Якби Росія скористалася “Північним потоком – 2” як зброєю, як слід було б відреагувати Європейського Союзу?
– Зараз найголовніше, на яких умовах “Північний потік – 2” буде запускатися і експлуатуватися. Чи будуть дотримані правила Європейського Союзу, підтверджені вердиктами різних судів, або Газпрому і Кремлю вдасться за допомогою їх комерційних і політико-лобістських європейських партнерів домогтися для себе якихось винятків. Саме це матиме непередбачувані наслідки для майбутнього Європейського Союзу в цілому і відносин з Москвою. Німці потрапили у власну пастку: з одного боку на них тиснуть росіяни, а з іншого – не тільки бунтівні поляки і прибалти, а й елементарні правила Європейського Союзу. Судячи із заяв, що надходять від Москви, росіяни все літо мудрували з поставками газу в Європу, щоб домогтися запуску “Північного потоку – 2”. Тепер їх підтримали європейські газові партнери. Боюся, що вся ця “гра” може нашкодити репутації газу як такого в Європі ще більше, ніж газова криза 2009 року, коли Газпром раптово зупинив поставки газу через Україну. Тепер же в серпні без явних причин він різко скоротив поставки по газопроводу “Ямал – Європа”, і ціни на газ злетіли у нас до небачених висот.
– ЄС був незадоволений, але йому так і не вдалося переконати Берлін відмовитися від проекту. Чому німецькі політики не захотіли ні в якому разі “дати задній хід”?
– Заради об’єктивності слід сказати, що проект “Північний поток- 2” просувають не тільки німці. Учасниками і співінвесторами проекту є, в тому числі, нідерландсько-британський концерн Shell, австрійська OMV і французька Engie. Однак явну політичну підтримку йому давно надають тільки Берлін і Відень. Після Нового року ми всі будемо платити за газ набагато більше, ніж могли б, якби до підвищення цін призвела тільки нормальна ринкова кон’юнктура. До того, що зростання цін на спотових ринках зараз неможливо зупинити, привели саме спекуляції навколо пуску “Північного потоку 2”, за що частину політичної відповідальності несуть згадані європейські столиці. Вже сьогодні за цей проект дуже дорого заплатимо ми всі, хто користується газом в Європі. Адже ціноутворення залежить саме від цін на спотових ринках. А ось Газпром і деякі його стратегічні комерційні партнери відмінно на цьому зароблять. У найближчі місяці, коли в повний зріст підніметься “цінове цунамі”, цікаво буде спостерігати за реакцією Брюсселя, європейських урядів і, не в останню чергу, всіх споживачів газу, починаючи з бізнесу і закінчуючи домогосподарствами. Зараз це цунамі якраз йде на нас…
Карел Гірман, експерт в галузі енергетики.
Навчався в Державному університеті нафти і газу ім. Губкіна
в Москві і на Гірському факультеті Технічного університету в Кошице.
Входив до стратегічної команди консультантів по реформам українського уряду.
Член керуючої ради SFPA (Словацька асоціація по зовнішньої політики).
Колишній директор енергетичного відділу у Словацькому інноваційному
і енергетичному агентстві, глава наглядової ради TEKO Košice і Transpetrol Bratislava.
Колишній запрошений радник словацького прем’єра і міністра закордонних справ з енергетики.
Фото: UA.News, hromadske.ua, gisreportsonline.com
Що таке Infopost.Media?
Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.
