Україні варто більше наблизитись до відкритої економіки, позбутись олігархізму, а на час війни влада має зосередитись на “зшиванні” країни за допомогою єдиного інформаційного поля. Такі висновки зробили експерти у ході дискусії під час ІІ-го форуму ідей та рішень “Re:Open Zakarpattia”.
Міністр економіки і торгівлі України в 2014 році, засновник Києво-Могилянської бізнес-школи Павло Шеремета, письменниця Оксана Забужко та кінорежисер Олег Сенцов обговорили перспективи того, чи можуть регіони України з мультикультурними та мультиетнічними особливостями, з історичною приналежністю до європейських державних утворень, стати каталізатором інтеграції України до Євросоюзу.
Павло Шеремета звернув увагу на підприємницькі особливості регіонів України, які свого часу були в складі Австро-Угорської імперії.
“Тут відчутна спадщина Австро-Угорщини. Це ворота, мости, тут те, що єднало і єднає нас з європейською цивілізацією. З тих часів люди знали, як заробляти гроші. Це цінності, які корелюють з суспільними цінностями”, – розповів Шеремета. – “На жаль, зараз наша держава чи не єдина економічно невільна країна в Європі і нам потрібно повертати цінності підприємництва, розвивати інновації, намагатися підприємливість цих регіонів розвивати на всю Україну, – вважає Шеремета.
Роль держави – бути інвестором у інновації та захисником конкуренції
У той же експерт не є прихильником спеціальних чи вільних економічних зон в деяких регіонах України.
“Я категоричний прихильник того, щоб вся Україна перестала бути зоною, а стала вільною економікою. Хіба що зовсім впритул до кордону можна мати якісь зони, щоб подолати прикордонні тертя”, – каже Павло Шеремета і нагадує, що свого часу економічні зони стали розсадниками корупції.
На думку економіста, держава повинна бути інвестором в інновації, бо ринки можуть не витягнути власним коштом деякі інновації. По-друге, це оберіг конкуренції. Держава повинна зробити все для того, щоб в галузях не було монополії, а була чесна конкуренція. Ну і по-третє, держава повинна стояти на захисті працівників. І тут важливим чинником є і захист працівників шляхом перенавчання.
Навів Павло Шеремета і приклади наших сусідів Угорщини та Польщі. Під час дискусії говорилося про те, що ці країни останнім часом зайняли якусь особливу позицію в Євросоюзі і часто тут звучать “праві лозунги”.
“Польща та Угорщина – цікаві феномени, Європу це “напрягає”, але там відбувається багато речей позитивних. У першу чергу, це економічна свобода, вільне поле гри для іноземних гравців, конкуренція. Вони мінімізували монополію. І Польща, і Угорщина, звели до мінімуму олігархізм. Мені глибоко імпонує бажання поляків жити так як німці і бажання угорців жити так, як австрійці”, – каже Шеремета.
Закарпаття не має бути окремою латифундією “десь там”
У письменниці Оксани Забужко дещо інший погляд щодо орієнтирів України.
“Маю проблему з терміном “мультикультуралізм”, і не тільки я, а вся політологічна і соціологічна наука. Самому концепту мульткульутралізму в соціології справді ми завдячуємо Заходу, західним державам, які у 18-19 столітті створили унітарну державу, а потім вирішили подбати про ті нацменшини, які не додушили”, – каже Оксана Забужко. – “Все це вже історія, бо концепт вводився як робочий у стосунку до іммігрантів. І нам, у 2021, році видається анахронічним після того, як у 2010 році Ангела Меркель визнала, що мультикультуралізм, як політичний концепт, в Німеччині не працює”.
На думку Забужко, Угорщина та Польща роблять петлю і відкат у довоєнний період, а “сьогоднішня Європа смердить фашизмом”. Є загрози і небезпеки керованого з Кремля окільцювання України друзями Путіна.
Як зазначила вона, в умовах війни акценти все-таки треба ставити на “зшивання країни”. Регіони в країні постійно намагалися протиставляти, лякаючи Галичину поганим Донбасом, а Донбас поганою Галичиною. Забужко впевнена, що позитивні особливості регіонів потрібно зробити здобутком всієї країни. Проблема в тому, що ми не маємо єдиного інформаційного поля в середині країни.
“Цілій Україні для початку треба відкрити Закарпаття, тут не тільки найкращі кава і коньяк, тут відбувається безліч несамовитих подій. Є чудовий фестиваль “Чендей-фест”. Це прецедент серед локальних літературних фестивалів, то чому не зробити “Чендей фест” міжнародним фестивалем, який розвиватиметься і даватиме своє культурне обличчя на тлі усієї України?”, – запитує Забужко. – “В Україні мало хто знає, що Іван Чендей написав сценарій до фільму Параджанова “Тіні забутих предків”, а потрібно, щоб про нього знали. І щоб знали про закарпатських художників-постімпресіоністів від Ерделі до Коцки. Їхні виставки повинні бути не десь в маленьких галереях в Києві, а у великих галереях по всій Україні, щоб про них знали всі українці і було зрозуміло, що це не локальні художники, а предмет гордості всієї України. Щоб при слові “імпресіонізм” виникали полотна від Ерделі до Коцки з думкою: це наше, це є у нас”.
На думку письменниці, такі речі вимагають фізичної доступності Закарпаття. Щоб Закарпаття не було десь там за горами окремою “латифундією”.
“Повинна бути інтегрованість регіону на рівні інфраструктури і на рівні смислових ціннісних культурних координат і парадигм, де б Закарпаття було не “десь там”, а тут”, – додала письменниця.
Міфи про угорський та польський сепаратизм
У свою чергу, Олег Сенцов, кінорежисер та колишній в’язень Кремля, переконаний, що Угорщина та Польща не несуть загрози Україні, а загроза знаходиться на сході.
“Щодо байки про угорський сепаратизм. Ми в Криму постійно чули, що татари – розплідники сепаратизму. Казали, що вони тільки чекають моменту, щоб забрати Крим до Туреччини. Я чув цю тезу весь час. У Криму були навіть цілих 2 батальйони “Беркуту”, яких готували проти якихось виступів, в той час, як у інших областях – по одному. На Майдані ми бачили цей кримський “Беркут”, він був одним із найжорстокіших. А потім виявилося, що татари це не проблема, реальна загроза – це Росія, і проросійські громадяни, росіяни, які протягом 25 років незалежності всі ці тенденції підтримували”, – каже Олег Сенцов. – “Те ж саме тут. Я коли чую про угорський сепаратизм, то переконую, що Австрія, і Угорщина вже пережили імперську добу, є європейськими країнами. Є тільки одна країна, яка досі живе імперським минулим – це Росія. Під своїм гнітом вона досі тримає понад 200 народів”.
За словами Олега Сенцова, українська мультикультурність сформувалася історично і це треба використовувати.
“Нам є про що говорити і з поляками, і з угорцями, і з європейцями про багато речей, треба бути відкритими і у плані політики, і економіки, і культури. Треба закриватися від сходу і йти за захід. До 2014 року ми були сателітом Росії, зараз ми вже відчепилися, вже мало хто каже, що Росія нам друг, ми розвернулися чітко на захід.
На його думку, не все, за що боровся Майдан, виконалося, але є чіткі орієнтири на Захід. В Україні є росіяни, які тут живуть і повільно усвідомлюють себе українцями. Повинна бути постійна робота, щоб міняти ментальність та свідомість.
Що таке Infopost.Media?
Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.