Чому бідні угорські регіони біля України голосують за Фідес?

У маленьких містечках Угорщини голосування за “Фідес” більше не є ідеологічним вибором, вибір робиться через апатію, бідність і страх. Жителі малих населених пунктів, особливо у прикордонних регіонах, стали потужною базою підтримки на виборах для партії Віктора Орбана.

У спілкуванні з угорськими виборцями та місцевими політиками від провладної партії та опозиції журналісти BIRN об’їздили округ Саболч-Сатмар-Береґ, розташований у прикордонні зі Словаччиною, Україною та Румунією. Це найсхідніший округ Угорщини та один із найбідніших регіонів країни.

Коли на початку цього року Анна вирішила повернутися до Кішварди після восьми років життя в Західній Європі, її друзі були вражені. Для них це звучало смішно – залишити солідну роботу за кордоном. Зазвичай, коли молоді люди повертаються до Кішварди, маленького містечка на сході Угорщини, це лише на свята чи довгі вихідні.

Протягом півгодини 30-річна Анна та її хлопець Кароль розповідають про своє нове життя в Кішварді. Вони вважають місцевих жителів пасивними, вузькими та самовпевненими. Все, що вони знають про світ, походить із пропаганди на контрольованих урядом телеканалах.

У минулому, кажуть Анна та Кароль, місто було сповнене театральних та музичних фестивалів та інших культурних заходів. Тепер заміною культурного життя став новий футбольний стадіон. Вони вголос кажуть про відсутність можливостей для роботи та забруднене повітря, що несе повсюдний сморід апатії та безнадійності.

“Дійсно погано говорити про рідне місто лише негативне”, – зізнається Анна. – “Але, на жаль, це правда”.

Вони говорять на умовах анонімності, кажучи, що бояться бути впізнаними та втратити роботу. Анна та Кароль – це не їхні справжні імена.

На запитання, чому вони повернулися сюди, після довгої паузи Анна глибоко зітхає.

Чому Орбан популярний в угорському прикордонні

Кішварда була лише однією з багатьох зупинок, які BIRN зробив під час своєї подорожі округом Саболч-Сатмар-Береґ.

Незважаючи на подвоєння ВВП на душу населення за останнє десятиліття, Саболч-Сатмар-Береґ все ще знаходиться в нижній частині рейтингу за забезпеченістю – так само, як і в 2010 році, коли “Фідес” забезпечила собі дві третини місць в угорському парламенті вперше.

Завданням журналістів було зрозуміти напередодні парламентських виборів, призначених на 3 квітня, чому угорці продовжують масово голосувати за “Фідес” та лідера партії – прем’єр-міністра Віктора Орбана, який перебував при владі протягом останніх 12 років.

Журналісти прагнули з’ясувати, чому Орбан досі популярний у окрузі, відомому як “sötét Szabolcs” (що означає “темний” або “похмурий”), і який застряг на десятиліття в економічному застої. Адже багато що тут все ще асоціюється з чорним ринком дешевих товарів – українське дизельне паливо, сигарети та паленка.

“Тиха гавань” угорської політики

Округ Саболч-Сатмар-Береґ розкинувся на великій угорській рівнині без гір, де є лише велика річка, де небо не має ні початку, ні кінця і нависає над бездонними, похмурими полями. Ці краєвиди справляють гнітюче враження, особливо восени та взимку, коли замерзла грязь покриває поля, а дерева стають безлистими.

Більше 60% території Саболч-Сатмар-Береґ займають сільськогосподарські угіддя . Місцеві сільськогосподарські громади, як правило, висаджують кукурудзу і, в меншій мірі, соняшник та пшеницю. Тут виробляють тютюнові вироби, збирають яблука, вишні, волоські горіхи та сливи. Доволі потужним сектором є і птахівництво. У окрузі є лише кілька великих приватних роботодавців, більшість з яких, включаючи завод з виробництва LEGO, розташовані в Ніредьгазі – сонній промисловій столиці округу з населенням 118 000 чоловік.

Протягом багатьох років ці самотні райони із морем кукурудзяної стерні, стали потужною базою підтримки на виборах провладної партії “Фідес”.

На парламентських виборах 2014 та 2018 років громади з населенням до 5 000 жителів зі значним відривом віддали перевагу “Фідес” Орбана, давши від 52% до майже 70% голосів. У великих містах підтримка Fidesz коливалася від 40 до 50 відсотків. Єдиним центром, який виділявся відсутністю відданості Фідесу, було місто Ніредьгаза, колишній оплот соціалістів. Тут “Фідес” набрав “лише” 36% і 41% голосів у 2014 і 2018 роках відповідно. На місцевих виборах 2019 року мер, який підтримує “Фідес”, переобрався лише завдяки 6% голосів.

Маючи на увазі таку величезну історичну підтримку, можна було б припустити, що результат для округу Саболч-Сатмар-Береґ на недільних виборах є передбачуваним. Проте навіть у Ніредьгазі, де очікується, що перегони будуть напруженішими, уми людей, здається, не зосереджені на чомусь, крім політики.

У Будапешті 15 березня, яке в Угорщині є державним святом, два головні претенденти на посаду прем’єр-міністра Віктор Орбан і Петер Маркі-Зай очолили кількатисячні демонстрації. Однак тут, за 325 кілометрів столиці, національне святкування проходило у формі тихого сімейного пікніка без жодної політичної тематики.

На головній площі Ніредьгази перед собором Богоматері Угорської діти стрибали на надувних гірках і каталися на картингах, а їхні батьки сьорбали глінтвейн.

“Великі міста пропонують більше дозвілля: паби, театри, концерти – люди там зазвичай мають трохи ширший кругозір”, – каже Кароль. – “Втім, правда в тому, що ми всі застрягли в одній і тій же апатії, чи то в Ніредьгазі, чи в Кішварді, чи в іншому місці”.

Зростання населення та електоральна математика

Ще однією характеристикою Саболч-Сатмар-Береґ є те, що в період з 2011 по 2018 рік це був третій округ в Угорщині, де спостерігалося зростання населення. Причиною цієї дивовижної тенденції – зрештою, усе населення Угорщини за попереднє десятиліття скоротилося більш ніж на 200 000 – не був ані бебі-бум, ані масове повернення молоді до рідних міст. Анна і Кароль поки що є скоріше винятком, ніж правилом.

Швидше, це результат змін до закону, внесених парламентом, де домінує “Фідес”. З 2011 року кожна особа, яка була громадянином Угорщини чи нащадком громадянина Угорщини до 1920 року або між 1941–1945 роками та володіла угорською мовою, могла подати заяву на отримання громадянства, навіть якщо вона насправді не проживає в Угорщині. Невдовзі ці люди також отримали право голосу.

Теоретично це мало виправити історичну несправедливість, унаслідувану з колишнього Угорського королівства, де етнічні угорці після Тріанонського договору 1920 року були включені до адміністративних територій сусідніх країн. Однак на практиці це призвело до нерівної електоральної конкуренції між “Фідес” та іншими партіями.

“У окрузі Саболч буває, що в одній квартирі зареєстровано 40-60 осіб – але тільки на папері. Вони живуть у Словаччині чи Україні, але для отримання угорської пенсії та голосування їм потрібен вид на проживання в Угорщині”, – розповідає Річард Бернат, бізнесмен з Ніредьгази.

І багато хто вважає, що повинен віддячити партії за все це: “Фідес” регулярно підтримували близько 90% етнічних угорців із сусідніх країн на виборах.

Наприкінці 2021 року угорський парламент пішов ще далі, змінивши визначення “резиденції”, щоб особа, яка отримала прописку в Угорщині, не була змушена фактично проживати за цією адресою.

“На практиці це означає, що кримінальне провадження не може бути порушено через фіктивне оголошення адреси, чи то у зв’язку з виборами чи з інших причин. І що вже відкриті кримінальні провадження необхідно було призупинити”, – каже речник прокуратури округу Саболч-Сатмар-Береґ Ласло Сілагі.

І все ж Саболч-Сатмар-Береґ став піонером інших форм виборчих зловживань, багато з яких добре задокументовані незалежними ЗМІ. Одна зі схем проста – купівля голосів, часто ромів, за готівку чи їжу. Одна фраза підсумовує це: eladni a szavazatot egy zsák krumpliért , що означає “продати голос за один мішок картоплі”.

Інша схема трохи складніша.

“Уявіть собі 10 бідняків і хтось підійшов до них і сказав кожному: ось 5000 форинтів”, — пояснює Бернат, який був членом кількох виборчих комісій і стверджує, що неодноразово був свідком такої практики. – “Всіх везуть автобусом на голосування. Перший заходить на виборчу дільницю, забирає свій бюлетень, але кидає в скриньку порожній конверт. Замість цього він заповнює бюлетень за межами дільниці і передає його наступному підкупеному учаснику ланцюга, який голосує точно так само”.

Суть полягає в тому, що той, хто організовує схему, контролює, як усі голосують.

За словами речника прокуратури Сілагі, такі порушення важко відстежити та усунути. Також неможливо оцінити масштаби їх впливу на кінцевий результат виборів, хоча “вони, швидше за все, не є вирішальними”. На парламентських виборах 2014 та 2018 років місцева поліція розпочала загалом 19 розслідувань, каже Сілагі, але переважна більшість стосувалася фальсифікованих підписів.

Бізнесмен Бернат впевнений, що керівники “Фідес” знають все про ці практики.

“Опозиція не має грошей на хабарі”, — каже він.

Іштван Сільваші, заступник голови “Фідес” у Ніредьгазі, відкидає звинувачення.

“Не знаю, мені ще такої пропозиції не надходило”, — відповідає він на запитання, чи відомо керівництву “Фідес” про подібні порушення. – “Я зараз висловлюю приватну думку: якби дурний політик запропонував мені мішок картоплі, я б теж це прийняв, а потім пішов би і проголосував за кого хочу”.

“Квазімафіозна держава”

Багато в чому для багатьох людей у ​​окрузі більш репрезентативними є погляди Іштвана Легоцького, 76-річного пенсіонера з маленького містечка Уйфехерто.

“Угорщина — це квазімафіозна держава, і всі це знають. Але якщо опозиція переможе, у нас буде ще шість ротів, які потрібно нагодувати”, – каже Легоцький, колишній керівник місцевих промислових підприємств, маючи на увазі альянс шести різних опозиційних партій, які прагнуть перемогти Орбана.

Однією з ознак цієї нібито мафіозної характеристики є нецільове використання європейських коштів, яке, за даними Європейського бюро по боротьбі з шахрайством (OLAF), в Угорщині Орбана було найвищим у ЄС у 2015-2019 роках. Лише Уйфехерто виграло кілька проектів, які фінансуються ЄС. Одним з них є будівництво холодильної камери – великого холодильного приміщення для зберігання продуктів при дуже низьких температурах.

Однак з 2019 року в проекті не було помітного прогресу. Рекламний щит, який повідомляє про цю інвестицію в 510 мільйонів форинтів (близько 1,4 мільйона євро), стоїть на величезному порожньому полі без жодних ознак будівництва.

BIRN запитав у мера міста, що вже було зроблено та які наступні кроки для завершення проекту.

“Процедура закупівлі холодильної камери нещодавно була невдалою. Незабаром буде оголошено нову закупівлю”, – зазначив у письмовій відповіді міський голова Йожеф Хоссу.

Незважаючи на те, що знає про всі порушення “Фідес”, будь то на виборах чи при нецільовому використанні коштів, Легоцький визнає стосунки любові-ненависті з сильним харизматичним лідером. У цьому окрузі його втілюють або сам Орбан, або Міклош Шештак, його колишній міністр та впливові лідери округу, яких підтримали рекордні 62% місцевих виборців.

“Я не задоволений багатьма політиками “Фідес”, — каже Легоцький. – “Але з COVID-19 та війною в Україні потрібно очікувати, що уряд зможе приймати швидкі та тверді рішення, чого хаотична опозиція не гарантує”.

Його фаталістичний прагматизм є поєднанням повного усвідомлення скандалів з “Фідес” і відчуття, що нічого не можна зробити, аби запобігти їм. Адже будь-яка зміна цього добре закріпленого дисфункціонального порядку закінчиться політичним хаосом і фінансовою невизначеністю. Він відображає негласний договір, запропонований великій частині суспільства Орбаном: політичну стабільність і деяку частку в розподілі плодів в обмін на обмежену демократію.

Протягом багатьох років для багатьох громад округу Саболч-Сатмар-Береґ призначені урядом програми (програма громадських робіт, яка допомогла знизити безробіття в окрузі з 18% у 2009 році до 9% у 2021 році, “тринадцята” пенсія, суворі заходи щодо сім’ї та державні стипендії), стали значним доповненням, а іноді навіть основою їхнього доходу.

“Для багатьох із цих людей”, – коментує Легоцький, — “голосування за “Фідес” – це вже не ідеологічний вибір, а бізнес”.

За цих обставин опозиція – навіть якщо її очолює Маркі-Зай, консерватор із маленького міста – мало що може запропонувати сільським виборцям.

“Вони ще довго стоятимуть поруч з “Фідесом”, — прогнозує Легоцький.

“Модель Ерпоток” як основа державної політики

Ще один оплот “Фідеса” село Ерпоток (Érpatak), яке налічує близько 1600 людей, розташоване неподалік від Уйфехерто. Воно відразу ж примітне своєю великою кількістю порожніх будинків. У них або закриті віконниці, розбиті вікна чи дахи, або ж вони так і не були добудовані. Інші домогосподарства зазвичай добре доглянуті, але помітно бідні. Сади чи квіти – рідкість.

“Це розкіш, люди не можуть собі цього дозволити”, – каже Міхал Саллаї, місцевий водій вантажівки, член опозиційної партії “Йоббік”.

За словами Саллаї, переважна більшість мешканців живе за рахунок громадських робіт, тоді як порожні будинки належать в основному людям, які знайшли роботу в іншому місці.

В Ерпотоку є вода, газ та інтернет, але більшість доріг без покриття. Табличка на офісі місцевої влади повідомляє, що реконструкція вулиці Петефі – однієї з небагатьох асфальтованих доріг у селі – коштувала 32 мільйони форинтів (87 тис. євро), сплачені за рахунок урядової програми розвитку сільської місцевості. Так сталося, що на цій вулиці живе мер Ерпотока зі своєю родиною.

Є також те, що місцеві жителі називають культурним парком – типовий для регіону величезний порожній простір із двома точками: бетонною сценою та поношеною червоною гіркою для дітей. На околиці парку яма у формі підкови, викопана на кілька метрів углиб, з лавкою, розміщеною на вершині під вербою. Цей романтичний пейзаж — озеро, але без води. Біля озера є ворота до, здається, підземного водосховища.

Саллаї зробив кілька заяв щодо нібито неправомірної поведінки нинішнього керівництва села, але BIRN не зміг їх перевірити. Журналісти запитали у сільського голови про те, що бачили самі: порожні будівлі, відсутність води в озері та ремонт вулиці Петефі. Однак відповідей на два електронні запити не отримали.

Значною мірою нерозвиненість села сягає його минулого. Протягом 12 років, з 2005 по 2017 рік, Ерпотоком керував мер, який роками встановив названу ним самим “модель Ерпоток” – квазідиктатуру з сильними ультраправими настроями.

Але тривожна історія Ерпотока не робить його винятковим в окрузі, багато в чому це типово для інших населених пунктів.

“Весь регіон уже давно стикається з соціальними та структурними проблемами, які поглиблювала нинішня політична еліта”, – каже Ференц Гайн, соціолог, автор книги про Ерпоток. – “У багатьох місцевих селах склалися своєрідні феодалістичні відносини між владою та громадянами, що призвело до пасивності та економічної відсталості людей. Однак незрозуміло, як це змінити”.

Відповідаючи на запитання, чому, на його думку, люди, які живуть у таких складних умовах, продовжують голосувати за Орбана, незважаючи на незначні ознаки покращення, Саллаї вказав на страх як на головний фактор.

“У такому маленькому селі від громадських робіт отримують десь 50-60 тис. форинтів (135-165 євро). Якщо вони виступлять проти “Фідес”, їх негайно звільнять. Деякі навіть бояться голосувати за когось іншого”, – каже він. – “Також вони не чують жодних голосів, крім “Фідес”. Вони просто не знають, що у них є альтернатива”.

Таким чином Саллаї підкреслює, що правлячій партії вдалося домінувати в національних та місцевих ЗМІ.

Чи зможуть українські біженці “розбудити” угорців?

Одним з поштовхів, який міг би “розбудити” місцевих жителів, стала війна в Україні. Близько 370 000 людей виїхали з України в Саболч-Сатмар-Береґ. Безпосереднє спілкування з біженцями могло б змусити місцевих жителів, які великодушно їх зустріли, побачити дезінформацію у фінансованих урядом ЗМІ, які продовжують поширювати російський наратив про війну.

Але Орбан зробив рідкісний крок, самостійно відвідавши округ та просуваючи свою розповідь про “мир і безпеку”.

“За останні дні він неодноразово бував у нашому районі. Депутати та міністри також є постійними відвідувачами, а опозиція зробила селфі і повернулася до Будапешта”, – каже Шандор Філеп, член “Фідесу та мер невеликого містечка Вашарошнамень, яке бореться з напливом людей, переміщених через бойові дії в сусідній Україні.

Багатьом достатньо знову вибрати Орбана, оскільки, за словами Філепа, “він єдиний політик європейського рівня, і час покаже, що він правий”.

Анна в цьому не впевнена. Але вона також не впевнена у поверненні її та Каролі до Кішварди.

“Я ще не знаю, чи було це правильне рішення”, — каже вона, повертаючись до нашого початкового запитання про повернення додому. – “Але це єдине місце, де ми повністю себе відчуваємо. За кордоном ми завжди були чужими. Тут у нас родина, друзі… Це наш дім. Що б це не було, це наше”.

Нагадаємо, згідно з останнім репрезентативним дослідженням Інституту IDEA, Fidesz – KDNP збільшила підтримку на 1% від загальної кількості виборців та на 2% в Угорщині. У порівнянні з даними лютого, підтримка Fidesz зросла на 3%, а об’єднаної опозиції – на 5%.

InfoPost.Media

Фото: Dariusz Kalan

Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.