Колонки 14 Січня 00:48

Академік. Доктор. Інженер

“Академік, доктор, інженер” – це стандартне формулювання змушений був назавжди запам’ятати будь-який читач ілюстрованого щомісячника “Румыния”, що розповсюджувався у Радянському Союзі російською мовою. 

Саме так у СРР мали називати дружину правителя. 

Якщо самого Ніколає Чаушеску називали головними посадами – президент Румунії та генеральний секретар Румунської компартії, то Єлену Чаушеску – член Політвиконкому ЦК РКП, перший віце-прем’єр СРР і далі це неодмінне – академік, доктор, інженер.

104460884 3720118018014571 4131183554210500731 N 2

Мені вже тоді це здавалося якоюсь безглуздою комуністичною пародією на каргу з пушкінської казки. 

Їй мало було, що вона мала практично необмежену владу. Їй мало було, що вона була членом партійного керівництва. Їй мало було, що вона, фактично людина без вищої освіти, очолювала Академію наук. Їй мало було, що вона керувала найбільшою хімічною корпорацією країни лише тому, що колись була робітницею на хімічній фабриці. 

Ні, їй потрібно було, щоб у кожній публікації її неодмінно називали ще й академіком, доктором та інженером, наголошували на новому соціальному статусі колишньої бідної працівниці, – хоча все це було елементарною підробкою.

Можна було б зрозуміти, якби вона хотіла бути просто менеджером, “керівником вчених”. Але ні, вона й справді хотіла, щоб її вважали великим ученим-хіміком. Під її ім’ям виходили наукові дослідження, які не мали до неї жодного стосунку. Вона або була співавтором цих робіт, або ці дослідження просто робили інші люди, а вона їх підписувала. При цьому румунська державна машина робила титанічні зусилля для того, щоб наукова діяльність Єлени Чаушеску отримала визнання за кордоном. Насамперед, звичайно ж, на Заході.

 

Читай також:

Половина Буковини. Колонка Віталія Портникова

 

Специфіка румунської ситуації полягала ще й у тому, що Ніколає Чаушеску, догматик і авторитарний правитель, у зовнішній політиці намагався дистанціюватися від Радянського Союзу рівно настільки, щоб отримати визнання у західних країнах і, водночас, не викликати надто вже велике роздратування в Кремлі. 

“Геній Карпат” не підтримав радянське вторгнення до Чехословаччини. Коли СРСР та інші соціалістичні країни – навіть Югославія, що проводила власну зовнішню політику – у 1967 році розірвали дипломатичні відносини з Ізраїлем, Чаушеску не став цього робити. І потім виявився одним із посередників, який сприяв примиренню Ізраїлю та Єгипту, організовував контакти між прем’єр-міністром Ізраїлю Менахемом Бегіним та президентом Єгипту Анваром Садатом. 

Зрозуміло, що на Заході – такою була логіка “холодної війни” – все це викликало захоплення. І маленькі слабкості такого несподіваного та норовливого союзника можна було зрозуміти. 

Якщо його дружина, “мати нації”, хоче вважатися великою вченою – то чому б не сприяти її науковим публікаціям з хімії? Це ж не робота про соціалізм.

Чи розуміли на Заході тоді, що Єлена Чаушеску – ніякий не вчений? Мабуть, не могли не розуміти. Адже й тоді було ясно, що вищої освіти вона насправді не має, а докторська дисертація є. А так не буває.

Але Єлена була одним із важливих керівників Румунії. Отже, її почесне членство у західних наукових товариствах було насамперед даниною протоколу, частиною політичної гри, а може – й фінансування. Як і публікації у наукових фахових виданнях – тим більше, що там питання були не до змісту, а до прізвища авторки. Ось їх і воліли не ставити.

Screenshot 2022 01 13 At 15.50.32

Через три десятиліття після краху режиму Чаушеску The Guardian публікує велике розслідування, присвячене спробам делегітимізації наукової репутації Єлени Чаушеску

Ця репутація виявилася набагато довговічнішою, ніж її політична кар’єра. 

Наукові тексти колишньої співправительки Румунії досі цитуються у солідних виданнях, її компетентність не ставиться під сумнів – хоча зрозуміло, що до хімії вона не мала жодного стосунку.

Тепер румунські вчені намагаються домогтися відкликання почесних звань Єлени Чаушеску та її авторства у роботах, які вона не писала. Але це навряд чи буде так просто. 

Невипадково текст британського видання називається “довгий хвіст шахрайської наукової роботи Єлени Чаушеску”.

Це гра слів. Єлена Чаушеску не могла навіть грамотно вимовити назву хімічної формули CO2 – в результаті в неї виходило слово, яке румунською мовою звучить як “codoi”, довгий хвіст.

Так, власне, її за очі в країні називали. А зовсім не “академік, доктор, інженер”.

 

Віталій Портников, спеціально для Infopost.Media

Головне фото – зі сторінки Віталія у Facebook

 

Рекомендуємо прочитати інші авторські колонки Віталія Портникова для нашого видання.

 

* Цей текст є авторською колонкою, відтак у ньому представлені, перш за все, думки автора матеріалу, які можуть не збігатися з позицією редакції InfoPost. Ми публікуємо авторські колонки, насамперед, заради дискусії на важливі теми, бо віримо в силу публічного діалогу. Якщо ви маєте бажання написати для нас авторську колонку, напишіть нам на editor.infopost@gmail.com


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі