6 речей, які потрібно знати про заборону ЄС на російську нафту

Домовленості щодо нафтового ембарго ЄС проти Росії були досягнути важкими переговорами лідерів Євросоюзу та змогли увійти тільки до шостого пакету санкцій. Однак це все ще є найбільшим ударом по Кремлю та його найбільшим заробіткам.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль напередодні рішення заявив, що “вдячний” за дії ЄС.

“Санкції вплинуть на 75% імпорту російської нафти прямо зараз. І 90% буде заборонено до кінця року”, – написав він у Twitter.

Але, незважаючи на заяву верховного представника ЄС із зовнішньої політики Жозепа Борреля про те, що результатом домовленостей лідерів ЄС є “знакове рішення”, є ще багато питань щодо ембарго.

Остаточний юридичний текст буде складено для затвердження цього тижня, повідомили дипломати. Формулювання, узгоджене лідерами ЄС у понеділок увечері, дає можливість країнам продовжувати надсилати мільярди євро в Росію за нафту.

Від винятків, лазівок, потенційних труднощів із правозастосуванням до впливу на здатність Росії вести війну, ось шість речей, які потрібно знати про угоду блоку про ембарго московської нафти.

1. Заборона на нафту в Росії часткова — поки що

Політична угода зобов’язується до кінця року блокувати морський російський імпорт до ЄС. Однак залишається 30 відсотків нафти, яка перекачується нафтопроводом.

Тимчасове вилучення трубопровідного імпорту нафти з ембарго була поступкою, в основному отриманою прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Він стверджує, що відсутність в його країні морського порту означає, що буде важче відійти від російської нафти, яка постачається нафтопроводом “Дружба” через Україну.

Угода також обіцяє “надзвичайні заходи”, наприклад, дозволити закупівлю морським транспортом для забезпечення безпеки постачання, якщо ці поставки трубопроводом припиняться. Це було особливо важливо для залучення до прийняття пакету санкцій Угорщини та Словаччини.

Представники ЄС наполягають, що їхня угода все ще має вплив на президента Росії Володимира Путіна.

“Це (часткове ембарго – ред.) відразу охоплює понад 2/3 імпорту нафти з Росії, скорочуючи величезне джерело фінансування для її військової машини”, – сказав президент Європейської ради Шарль Мішель.

Німеччина та Польща пообіцяли добровільно припинити видобуток нафти з північної частини нафтопроводу “Дружба” до кінця цього року. Це, як стверджувала президент Комісії Урсула фон дер Ляєн, означає, що санкції дійсно охоплюють “майже 90 відсотків усього імпорту російської нафти на кінець року”.

Лідери ЄС обіцяють повернутись до питання поступового припинення поставок трубопроводу, що, за словами фон дер Ляєн, охопить “решту 10 відсотків” потоку південного рукава “Дружби” до Угорщини, Словаччини та Чехії.

Але наразі немає чіткої дати закінчення тимчасових поступок, і немає жодних ознак того, що Орбан готовий змінити курс.

2. Набуття сили новими санкціями триватиме місяцями

Аналітики відзначають, що угода лідерів ЄС все одно дозволить Євросоюзу виплатити Росії мільярди євро за нафту та нафтопродукти цього року, поки війна в Україні триває.

Заборона на морську нафту почнеться через шість місяців, тоді як нафтопродукти будуть заборонені з 2023 року.

Чеська Республіка була звільнена від заборони на перепродаж російських нафтопродуктів до середини 2024 року.

“Оскільки головна мета санкцій — якнайшвидше послабити фінансово-економічне становище Росії, щоб також зменшити її військовий потенціал, це може бути занадто пізно”, — сказала Сімона Тальяп’єтра, старший науковий співробітник та експерт з енергетики Дослідницького центру Брейгеля в Брюсселі.

Але, незважаючи на те, що заборона не є ідеальною, це все одно безпрецедентний удар по галузі, яка є найбільшим прибутком іноземної валюти в Росії. Доходи від продажу нафти та газу разом становлять близько 40 відсотків федерального бюджету Москви.

3. Чи можуть Індія та Китай купити російську нафту, якої ЄС більше не хоче?

Західні трейдери поспішили добровільно припинити купувати російську нафту незабаром після вторгнення Росії в Україну. Це спричинило різке падіння ціни на російську нафту — вона торгується зі знижкою в 35 доларів до світового цінника.

Європа є найбільшим споживачем нафти в Росії, купуючи близько половини з 4,7 мільйонів барелів на добу російської нафти, експортованої минулого року. Але покупці в Індії, Китаї та Туреччині активізували закупівлі, частково компенсуючи втрати. Росія фактично збільшила експорт нафти на 6 відсотків у травні порівняно з квітнем.

“Росія “знайде інших імпортерів”, – сказав Михайло Ульянов, посол Росії у Відні.

Китай є найбільшим національним замовником Росії, із купівлею 1,6 мільйона барелів на добу торік. За даними Vortex Analytics, китайські компанії збільшили цей показник приблизно до 1,9 мільйона барелів на добу, щоб заповнити порожнечу, залишену великими західними трейдерами. Однак Пекін таки побоюється надмірної залежності від одного постачальника.

За даними Refinitiv Eikon, після вторгнення в Україну Індія купила в Росії втричі більше нафти, ніж за аналогічний період минулого року.

І все-таки, оскільки на Європу припадає 2,4 мільйона барелів на добу, Росії доведеться розміщувати величезні обсяги нафти на інших ринках, як тільки продажі в ЄС закінчаться.

4. Кораблям, що перевозять російську нафту, буде важко

Деталі щодо того, як буде здійснюватися заборона на перевезення нафти танкерами, ще мають бути уточнені. Однак наразі російська нафта приносить багато грошей судноплавним компаніям, що базуються в ЄС.

За даними судноплавної розвідувальної компанії Lloyd’s List, мережа кораблів переважно грецької власності перебирає обсяги від підсанкційних російських суден, перш ніж перенаправляти нафту покупцям в Індію та Азію.

“Грецькі власники активно втрутилися… ряд великих, відомих грецьких судновласників заробили абсолютні статки, втручаючись і перевозячи російську нафту”, – сказав Річард Мід, редактор Lloyd’s List.

Існують інші методи, які використовуються для маскування походження російської нафти, наприклад, розбавлення її в морі іншою нафтою та перемаркування вантажу на “казахську”, “латвійську” або “туркменську” суміш нафти.

Танкери, які перевозять російську нафту, також вимикають розпізнавальні транспондери, що ускладнює відстеження їхнього призначення.

“Ті, хто займається бізнесом у плані [уникнення] санкцій, вони знають ці прийоми”, – сказала Марія Шагіна, відвідувач Фінського інституту міжнародних справ.

“Північні корейці роблять це. Іранці це роблять. Я був би шокований, якщо росіяни цього не зроблять”, – додав колишній високопоставлений чиновник з питань санкцій у Міністерстві фінансів США.

Далі є питання покарання: наразі ухилення від санкцій у 15 країнах ЄС вважається адміністративним правопорушенням, а не злочином. Європейська комісія запропонувала визнати це злочином у всьому ЄС. Однак для цього потрібно одноголосне схвалення 27 членів блоку.

5. Що це означає для нафтової промисловості Росії

Будь-яке уповільнення продажів означає серйозні проблеми для російського нафтового сектора. Країні не вистачає значних потужностей для зберігання нафти, тому вона може бути змушена припинити викачування. Якщо це станеться, нафтові родовища можуть бути закриті назавжди.

“Логічно, якщо російська нафта й надалі не знаходить покупця, то ці негативні наслідки протягом кількох місяців, якщо не раніше, змусять російських виробників нафти почати скорочувати виробництво. Тоді ми почнемо спостерігати ерозію російських нафтових доходів”, – сказав Тейн Густафсон, нафтовий експерт і професор російської політики з Джорджтаунського університету у Вашингтоні, виступаючи перед узгодженням ембарго ЄС.

Є ознаки того, що це вже відбувається — у витоку документів російського міністерства енергетики вказується падіння видобутку на 830 000 барелів на добу в травні порівняно з лютим.

Це пов’язано з тим, що великі торгові майданчики згортають угоди, щоб дотриматися кінцевого терміну 15 травня. До цього часу вони мають зупинити всі операції з підконтрольними державі “Роснефтью”, “Газпромнефтью” і “Транснефтью”, – йдеться у травневій доповіді Міжнародного енергетичного агентства на ринку нафти.

Агентство очікує, що російське скорочення видобутку досягне 3 мільйонів барелів на добу у другій половині цього року, оскільки “нове ембарго … прискорить переорієнтацію торгових потоків, яка вже триває, і … змусить російські нафтові компанії закрити більше свердловин”.

6. Газ наступний?

Нафта є найбільшим експортом Росії, за нею йде природний газ, де ЄС також є великим покупцем. Але шанси блоку включити газ у будь-який майбутній раунд санкцій не виглядають значними.

Щоб не повністю заборонити імпорт нафти, знадобилося шість раундів санкцій. ЄС буде набагато важче швидко відмовитися від газу, який доставляється російським газопроводом.

Деякі країни-члени, особливо Польща та країни Балтії, наполягають на цьому.

“З 24 лютого я стверджував, що нам потрібні негайні та повні енергетичні санкції щодо нафти, вугілля та газу”, – сказав прем’єр-міністр Латвії Крішьяніс Каріньш.

Але план Єврокомісії REPowerEU по відучуванню ЄС від російського газу має на меті зробити це лише до 2030 року. І наразі немає жодного політичного бажання йти швидше.

У вівторок австрійський канцлер Карл Нехаммер відкинув ймовірність того, що ЄС тепер піде у наступ на російський газ.

“Газ розглядається зовсім не так, як нафта з точки зору безпеки постачання — нафту набагато легше компенсувати”, — сказав він. – “Тому газове ембарго також не буде обговорюватися в наступному пакеті санкцій”.

Нагадаємо, кілька тижнів політичних переговорів щодо заборони морського імпорту російської нафти до кінця року завершились домовленістю країн ЄС. У понеділок, 30 травня, лідери Євросоюзу ухвалили рішення про заборону, однак без введення повного ембарго.

InfoPost.Media за матеріалами Politico

Фото: energyintel.com, AFP 2022 / OLIVIER MATTHYS

Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.