fbpx
03 Березня, 2023

47% словаків песимістично ставляться до членства в ЄС: пояснюємо чому так сталось

Менше половини словаків вважають членство в Європейському Союзі правильною ідеєю, проте майже 75% вважають це вигідним для країни. На тлі Угорщини з її 61% підтримки членства у Євросоюзі попри складні відносини угорського уряду з Брюсселем, така картина виглядає не надто позитивно.

Після майже 20 років членства у ЄС Словаччина з країни із найбільшим ентузіазмом фактично стала одним з найбільших євроскептиків. Цим вдало маніпулюють словацькі опозиційні політики, які намагаються заробити політичні бали, заповнюючи інформаційний простір фейками, спрямованими на дискредитацію європейських цінностей.

Тож як словаки ставляться до Євросоюзу, який вплив на це має освіта та чи є у словаків цікавість до ситуації в ЄС? Infopost дослідив це на основі опитування Міжнародного проєкту регулярних опитувань громадської думки «Євробарометр», що здійснюється під егідою Європейської Комісії.

Scascsaca

44% – добре, 47% – погано

Згідно з дослідженням «Євробарометру», середній показник серед жителів країн ЄС, які вважають членство правильним, становить 62% людей і 10% вважають це поганим. У випадку Словаччини цей показник суттєво відрізняється.

«На думку громадян Словаччини, членство в ЄС — це добре для 44% і погано для 47%», — зазначає Івана Янікова Ставровська (Ivana Janíková Stavrovská), прес-аташе офісу Європейського парламенту в Словаччині.

Screenshot 2

За її словами, 77% людей, які задоволені демократією в ЄС, вважають членство правильним.

«Тих, кого не влаштовує демократія, лише 23%», – уточнила вона.

Голова офісу Європарламенту в Словаччині Роберт Сермек (Robert Sermek) вважає, що негативне сприйняття ЄС словаками є довгостроковою тенденцією.

«У минулому, через роки після вступу, ми були серед країн, які є найбільш оптимістичними, і цифри становили близько 60-65% позитивного сприйняття ЄС», – додав він. 

Так, наприклад, у 2006 році 65% словаків позитивно ставилися до вступу до ЄС, однак відтоді це число суттєво зменшилось (до 44%) і тут Словаччина випереджує тільки дві з країн ЄС — Австрію та Грецію.

Screenshot 1

На думку соціолога Інституту європейських досліджень і міжнародних відносин факультету соціальних та економічних відносин Університету Коменського Ольги Дярфашової, це пов’язано з тим, що критика ЄС стала темою популістських партій

«Не кажучи вже про праворадикальні партії. Тож наратив про те, що ЄС – це щось погане чи, принаймні, не дуже позитивне, було внесено в публічний дискурс», – зазначає вона.

Такої ж думки притримується словацький соціолог Міхал Вашечка (Michal Vašečka), який бачить у цьому багато причин, як-от ціннісні орієнтації, поширеність неймовірної кількості змов у суспільстві, а також відсутність європейських тем у соціальному дискурсі. Це, на його думку, вказує, зокрема, і на відсутність європейської ідентичності серед словаків.

Звичка чи «любов із розрахунку»?

Про відсутність інтересу до європейського контексту свідчить також те, що 56% словаків не стежать за ситуацією щодо політики Європейського Союзу. Переважна більшість жителів Словаччини сприймає ЄС не як прояв своїх цінностей, а радше як засіб покращення рівня свого життя.

«Коли це закінчиться (економічна вигода членства в ЄС, – ред), громадяни Словаччини, насичені теоріями змови, пропагандою чи просто справжніми нісенітницями словаки обернуться проти Брюсселя», – вважає Вашечка.

Попри те, що майже половина словаків вважає членство негативним, 70% опитаних вбачають у цьому перевагу. Наприклад, 43% словаків вважають переваги членства новими можливостями працевлаштування, а на думку 29% жителів ЄС, це сприяє збереженню миру та зміцненню безпеки.

Screenshot 3

Дослідники вбачають низький рівень європейської ідентичності серед словаків у недостатньому рівні знань про Європейський Союз, зокрема традиційної проєвропейської освіти у початкових та середніх класах. Такі уроки є у школах за навчальними планами, однак, за словами викладачів, їх часто використовують більше для того, щоб надолужити інші пропущені заняття замість того, щоб провести учнів через історію ЄС і пояснити його структуру. Про це йдеться у дослідженні Visegrad Insight.

«ЄС практично відсутній у національній навчальній програмі, і учні дізнаються, як працює ЄС і як його рішення впливають на їхнє повсякденне життя, лише на дуже обмеженій кількості уроків», — зазначає Роберт Сермек.

На його думку, ЄС потрібно показувати у словацьких школах відчутні досягнення членства у Євросоюзі, однак досі немає відкритої дискусії щодо зміни цієї частини навчальної програми.

* Осіннє дослідження громадської думки «Євробарометр» для Європарламенту провела компанія Kantar на вибірці з 26 431 респондента з усіх 27 країн ЄС у період з 12 жовтня по 7 листопада. Опитування проводилося у формі особистого інтерв’ю, у Чехії та Данії його доповнювали онлайн-інтерв’ю. Результати на рівні ЄС були зважені відповідно до населення кожної країни-члена Союзу.

 

InfoPost.Media

Титульне фото: Reuters

* Цей матеріал підготовлений у рамках ініціативи Re:Open Ukraine, яка реалізується Інститутом Центральноєвропейської Стратегії

Re:Open Ukraine – це проєкт Інституту Центральноєвропейської Стратегії, метою якого є перевідкрити та пояснити нову Україну як для неї самої, так і для її безпосередніх західних сусідів. Проєкт має 3 фокусні регіони України, а саме Закарпаття, Буковина та Одещина, та 5 фокусних країн ЄС і НАТО, а саме Польщу, Румунію, Угорщину, Словаччину та Чехію.


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі