Європарламент голосуватиме щодо зняття недоторканості з головного суперника Віктора Орбана
11 Жовтня, 2024
Угорський прем’єр знову стоїть кісткою поперек горла Брюсселю, який намагається обійти його вето, Роберт Фіцо в Ужгороді намагався вибороти транзит російського газу, Росія відчайдушно тисне на Молдову в процесі її євроінтеграції, а поляки стали менше підтримувати українських мігрантів.
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 7 по 13 жовтня.
Брюссель планує обійти тривале вето Угорщини на 6,6 млрд євро для України
Дипломати Європейського Союзу розробили новий план, який дозволить обійти вето Угорщини щодо надання військової допомоги Україні. З травня 2023 року заблокованими залишаються 6,6 мільярда євро з Європейського фонду миру (EPF) – позабюджетного інструменту, який блок використовує для часткової компенсації державам-членам за зброю та боєприпаси, передані Україні. Угорщина застосувала вето після внесення Україною угорського OTP Bank у список «міжнародних спонсорів війни» та не зняла після його виключення, вимагаючи додаткових гарантій.
Головна ідея полягає в тому, щоб дозволити державам-членам робити фінансові внески до EPF на добровільній основі, а не в обов’язковому порядку. Однак перетворення EPF у добровільний інструмент може призвести до зворотних наслідків, оскільки це може створити небезпечний прецедент і послабити єдиний фронт ЄС проти Кремля. Адже незрозуміло, скільки країн відмовляться від добровільного внеску, як, вірогідно, Угорщина.
Однак пропонований план не означає, що лідери відмовляться від свого плану А: змусити Орбана скасувати своє вето та відновити відшкодування згідно з чинним EPF. Наразі відновлення напруги між Віктором Орбаном і Європейською комісією свідчить про те, що його позиція щодо вето залишається незмінною.
Європарламент голосуватиме щодо зняття недоторканості з головного суперника Віктора Орбана
Головний прокурор Угорщини нещодавно звернувся до Європейського парламенту з проханням позбавити імунітету депутата Європарламенту Петерa Мадяра, лідера угорської правоцентристської партії Tisza (EPP), через начебто крадіжку телефону під час нічного відпочинку в Будапешті. Ця ситуація виникла після сварки між Мадяром та іншим гостем у нічному клубі, що призвело до висунення звинувачень у вересні.
Президентка Європейського парламенту Роберта Мецола підтвердила отримання офіційного запиту з Будапешта.
Це розпочинає тривалу процедуру розгляду справи Комітетом з правових питань (JURI), який повинен обговорити питання і представити проект звіту. Остаточне рішення щодо зняття імунітету буде ухвалене шляхом таємного голосування.
Енергетика, російський газ та мирний план України: про що говорили прем’єри України та Словаччини в Ужгороді
«Жодної кулі» не дати Україні, і «поки я буду прем’єр-міністром Словацької Республіки, я скеровуватиму депутатів, як голова партії, щоб вони ніколи не погоджувалися на членство України в НАТО» – це відомі висловлювання прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо. Однак, вони не завадили йому приїхати до України. Щоправда, не до Києва, а до Ужгорода, де він і зустрівся із головою українського уряду Денисом Шмигалем.
За підсумками міжурядових консультації було підписано чотири документи, як повідомив український прем’єр Денис Шмигаль. Зокрема, спільну декларацію, де йшлося посилення політичного діалогу та побудову добросусідських відносин, підтримку суверенітету та територіальної цілісності України.
Також, за словами чиновників, досягнуто прогресу щодо реалізації трьох ключових проєктів:
- реконструкції інтерконектора (міжмережевий з’єднувач, який дозволяє пропускати електрику між окремими мережами або з’єднувати синхронні мережі);
- прямому залізничному сполученні;
- та модернізації прикордонної інфраструктури.
Якщо у питанні електроенергії Україна та Словаччина мають спільне бачення, то стосовно транзиту газу з Росії через Україну, інтереси країн розійшлись. Прем’єр Шмигаль висловив позицію, за якою ніякого подальшого продовження підписання нової угоди між «Нафтогазом» і «Газпромом» бути не може.
Словацький прем’єр Роберт Фіцо під час зустрічі заявив, що «не проти» вступу України в ЄС, проте «холодно» ставиться до членства України в НАТО.
Підтримка Польщею прийому українських біженців досягла нового мінімуму
Тільки кожен другий поляк (53%) виступає за прийняття українських біженців. Це, за даними національного статистичного управління Польщі CBOS, найнижчий показник з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У 2022 році 94% респондентів заявили, що підтримують прийом біженців. Протягом 2022 року цей показник залишався вище 80%.
Відкритий спротив прийому українських біженців зараз становить 40% проти 3% у березні 2022 року. Однією з причин падіння підтримки стала «зернова криза» 2023 року, коли відкриття ЄС так званих смуг солідарності призвело до того, що українське зерно та інший імпорт агропродовольчої продукції заполонили польський ринок, що призвело до різкого падіння цін на вітчизняну продукцію.
Респондентів також запитували, чи повинна польська влада повертати в Україну чоловіків призовного віку. Таку ідею підтримали аж дві третини респондентів (67%), проти – трохи більше п’ятої частини (22%).
Приблизно кожен другий поляк (51%) стурбований тим, що Росія може застосувати ядерну зброю проти України, що менше порівняно з початком повномасштабної війни, коли аж 77% висловили таке занепокоєння. Водночас 46% респондентів хочуть, щоб Україна продовжувала боротьбу, а 39% підтримують мир навіть ціною територіальних чи політичних поступок України.
Битва за Молдову: Бухарест звинуватив Росію у «відчайдушних» спробах змінити шлях Молдови до ЄС
Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку відповів на звинувачення речниці МЗС Росії Марії Захарової, що нібито Румунія намагається «анексувати» Молдову. Румунський прем’єр заявив, що Росія «відчайдушно» намагається змінити шлях Молдови до ЄС.
Історично територія сучасної Молдови в міжвоєнний період входила до складу Румунії. Сьогодні обидві нації мають тісні зв’язки, а офіційною мовою Молдови є румунська. Ці аргументи часто використовує Москва, щоб стверджувати, що Бухарест має амбіції «анексувати» Молдову.
Європейські парламентарі прийняли резолюцію, яка закликає Росію поважати незалежність Молдови і припинити політичне втручання напередодні президентських виборів і референдуму щодо євроінтеграції Молдови в ЄС 20 жовтня. Резолюція засудила «підкуп виборців, кібероперації та інформаційну війну».
Служби безпеки Молдови підрахували, що Росія витратила приблизно 100 мільйонів євро на підрив майбутнього виборчого процесу через проросійських молдовських олігархів і фінансовану державою російську мережу RT, щоб змусити молдован проголосувати проти тісніших зв’язків з ЄС.
