Як пройшов перший саміт ЄС за участі вже новопризначеного прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо та чи дотримався він свого курсу, чому Чехія має вийти з ООН, як Росія посилила тиск на Молдову і що покращить відносини України та Румунії? Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України за минулий тиждень з 23 по 29 жовтня. 

«Корупція та недоцільність»: Орбан і Фіцо не підтримали виділення Україні коштів ЄС

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан та його новопризначений словацький колега Роберт Фіцо під час саміту національних лідерів ЄС виступили проти виділення Європейським Союзом Україні 50 мільярдів євро допомоги.

Виконавчий орган блоку запропонував державам-членам зробити додаткові внески до спільного бюджету, щоб надати Україні 50 мільярдів євро та витратити ще 15 мільярдів євро на розв’язання міграційної проблеми. Інша пропозиція передбачала виділення Україні 20 мільярдів євро військової допомоги.

Для їх прийняття бюджетні рішення мали бути підтримані представниками всіх країн-учасниць. 

Однак ​​Орбан заявив, що Угорщина не підтримає збільшення допомоги Україні, якщо не побачить «дуже обґрунтовану пропозицію».

Коментарі Орбана прозвучали в той час, коли Будапешт намагається розблокувати мільярди допомоги, передбаченої для Угорщини в бюджеті ЄС.

Роберт Фіцо, у свою чергу, назвав причиною своєї позиції проти надання допомоги Україні корупційні проблеми в державі.

Однак, на думку прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте, попри те, що Орбан і Фіцо мають власні погляди на війну, «але обидва не блокують рішення; вони також не блокують єдність ЄС».

Міністерка оборони Чехії закликала країну вийти з ООН 

Міністерка оборони Чехії Яна Чернохова у своїй публікації в соцмережі Х (колишній Twitter) закликала Чехію вийти з Організації Об’єднаних Націй. Так вона відреагувала на резолюцію Генеральної Асамблеї ООН про негайне «гуманітарне припинення вогню» в секторі Газа.

«Мені соромно за Організацію Об’єднаних Націй. На мою думку, Чехія не має нічого спільного з організацією, яка вболіває за терористів і не поважає основоположне право на самооборону. Давай забиратися», – закликала вона у дописі.

Чехія була однією з 14 країн, які проголосували проти резолюції.

Посол Чехії в ООН Якуб Кулганек обґрунтував позицію Чехії тим, що в тексті відсутня вимога звільнення викрадених бойовиками заручників або засудження ХАМАСу за напад на Ізраїль 7 жовтня. 

«Резолюція також не визнає право Ізраїлю захищати себе і своїх громадян від тероризму», – сказав Кулганек.

Резолюції Генеральної Асамблеї ООН не є обов’язковими до виконання, але вони мають сильне символічне значення.

Президентка Угорщини поширила наратив про «два мільйони прийнятих українців»

Президентка Угорщини Каталін Новак дала інтерв’ю австралійській газеті «The Australian». За її словами, у світі часом складається хибне уявлення про Угорщину.

«Серед іншого, тому що вони не розуміють угорської мови, а з іншого боку, угорська позиція часто не вписується в мейнстрімний, ліберальний наратив […] Часто важко зрозуміти, як люди, які навіть не були в Угорщині, можуть стверджувати такі хибні уявлення про Угорщину та угорський народ».

Також вона заявила, що «Угорщина прийняла два мільйони українців», проте не уточнила, звідки взяла такі дані. Адже, за даними УВКБ ООН, загалом з початку війни до Угорщини з України прибуло 53 375 біженців. З них 38 185 подали заяви про надання притулку, тимчасового захисту тощо. Водночас 5 826 700 людей виїхали з України до країн Європи.

Якби дані про «два мільйони українців» в Угорщині виявились підтвердженими даними, це означало б, що кожен п’ятий житель країни є українцем (чисельність населення в Угорщині станом на 2022 рік становила 9,68 млн осіб).

Москва звинуватила Молдову в «русофобії» через запропоновану заборону сайтів

Росія звинуватила Молдову в «русофобській позиції» та намаганні усунути  російськомовний контент і ЗМІ з інформаційного простору Молдови. Такі заяви пролунали після вимоги Служби інформації та безпеки країни SIS заблокувати 22 веб-сайти, що транслювали російський контент.

«Схоже, що офіційний Кишинів, який безпідставно звинувачує Росію у втручанні у виборчу кампанію, намагається таким чином покращити своє становище», – зазначила прес-секретар МЗС у Москві Марія Захарова.

Проте в самій Молдові на заклик SIS заблокувати державні та пропагандистські російські канали не відреагували ні наглядові органи ЗМІ, ні асоціація журналістів.

Україна визнала тотожність румунської та «молдовської» мов

В середині жовтня президент України Володимир Зеленський відвідав Румунію, де з прем’єр-міністром Румунії Марчелом Чолаку обговорив питання співпраці між країнами. Однією з тем розмови стала вимога Румунії скасувати політику радянських часів поділу етнічних румунів і молдован в Україні за мовною ознакою.

За словами Зеленського, прагнення до партнерства між країнами спонукатиме до розв’язання мовного питання.

«Наш уряд збереться через тиждень-два і прийме рішення», – сказав тоді президент. – «Я схиляюся до рішення зміцнити наше партнерство та вирішити такі проблеми».

Вже через тиждень після спільного засідання урядів двох країн у Києві у спільній заяві прем’єр-міністри наголосили, що український уряд «розв’язав питання штучного розмежування між румунською та «молдовською» мовами». 

Варто додати, що у березні цього року парламент Молдови ухвалив рішення щодо перейменування державної мови з молдовської на румунську.

Востаннє всерйоз питання захисту румунської мовної ідентичності і визнання тотожності румунської і «молдовської» мови порушувалось Румунією майже напередодні повномасштабного вторгнення Росії. Тоді президент Румунії Клаус Йоганніс у розмові з Володимиром Зеленським висловив сподівання, що після визнання українською стороною у квітні 2021 року тотожності румунської мови та «молдовської мови», Україна офіційно визнає відсутність «молдовської мови».

Infopost.Media