Національні спільноти України як амбасадори євроінтеграції: досвід Буковини
02 Грудня, 2024
У розмовах про Центральну Європу завжди випадає Білорусь.
Ми, поляки, сприймаємо її в межах першої Речі Посполитої, тому розглядаємо Білорусь у центральноєвропейському контексті. Але, якщо дивитися на питання спадщини Австро-Угорщини, то очевидно, що Білорусь випадає.
Чому ми загубили Білорусь у Європі? На це є дві причини.
Перша, у 90-х рр. всі були зайняті собою. Ми будували правову державу, перезавантажували економіку, визначали курс на ЄС.
Друга: такого запиту не було від самої Білорусії. Еліта країни не пропагувала наратив повернення до Європи, як у Польщі, наприклад. На виборах 1994 року переміг Лукашенко, який від початку будував свою програму на почутті ностальгії за Радянським Союзом та співпраці з Росією.
У 1996 році він уклав угоду з Росією про союзну державу і йому було зовсім не до Заходу. І хоча за час його правління й були перманенті зв’язки з Європою, але це радше шантаж Росії заради вигоди, аніж стійкі перспективні зв’язки заради європейського майбутнього.
Громадянське суспільство Білорусії теж не чинило спротив, як, наприклад, в Україні в 2004 та 2014 роках.
Цікаво, що нема таких інструментів у західних країнах, які б змусили Лукашенка змінити свою політику. І це теж свідчить про слабкість Заходу.
Тобто, можливо, такі інструменти і є, але вони дуже дорогі.
Уявімо, що ЄС повністю зупиняє торгівлю з Білорусією, і питання не в тому, як переконати в цьому українців, поляків та литовців, а як португальців, греків та іспанців.
Читай також: Чи є Білорусь центральноєвропейською? Колонка Андрія Любки
Що ми можемо зробити? Як допомогти Білорусії?
Грати в довгу, підтримувати громадянське суспільство в Білорусії та ті зміни у ментальності, які вже показують опитування.
Нам важко комунікувати з білорусами, зважаючи на ті хвилі репресій, що їх робить Лукашенко у своїй країні. Мусимо показувати також деструктивну роль Росії у цій ситуації і чекати позитивних змін у самій РФ.
А що з Україною? Ми можемо і повинні сперечатися про історію, але варто пам’ятати і про фундаментальні речі – Польща підтримує вступ України у НАТО і ЄС, санкції проти Росії та територіальну цілісність України.
Є поняття політичної та ментальної Центральної Європи, і це не варто змішувати.
Безперечно, Україна є частиною ментальної Центральної Європи, а от щодо політичної, то є питання.
Бо велика частина Центральної Європи у 2004 році увійшла до Євросоюзу.
На жаль, до 2014 року у Європі не було спільної думки, чи варто Україні стати її частиною, на жаль.
Зараз я сподіваюся, що Україна повторить успіх Вишеградської четвірки, і як Асоційоване тріо, повернеться до політичної Європи, до якої і належить.
Тадеуш Іванскі,
керівник департаменту з питань України, Білорусі і Молдови, Центр Східних Досліджень у Варшаві
Фото Сергія Денисенка
*Цей матеріал створено на основі виступу Тадеуша Іванскі на форумі Re:Open Zakarpattia 2021, організованого Інститутом Центральноєвропейської Стратегії.
Що таке Infopost.Media?
Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.
