Перша українська школа в Будапешті: як працюватиме та чому потрібна

5 серпня в Будапешті зареєстрували першу державну україно-угорську двомовну середню школу та гімназію. Вже з 1 вересня українські учні, які проживають в столиці Угорщини, матимуть змогу вчитись рідною мовою з 1 по 12 класи у повнокомплектній пʼятиденній школі.

Разом з тим як першу іноземну мову діти вивчатимуть угорську, а згодом додасться друга —  англійська. Це дасть їм більше можливостей для вступу до українських та європейських університетів.

Фінансувати школу та гімназію буде угорський уряд за кошти державного бюджету.

Як в Угорщині з освітою для українців

Станом на весну 2023 року в Угорщині не було жодної повноцінної української школи, однак були освітні заклади, де викладання велось частково українською.

Так, наприклад, у 1993 році в гімназії Боктолорантгази було започатковане викладання української мови, яке велося впродовж 16 років. За цей час її випускниками стали близько 2000 учнів, які надалі отримали можливість продовжити навчання на кафедрі української мови вищої школи в місті Ніредьгаза.

У 2021 році у середній школі ім. Шомоді Режьо у місті Кішварді почали викладати українську мову.

Восени 2023 року в Ніредьгазі відкрилась українська школа ім. Лесі Українки, яка запрацювала як філія школи в Будапешті, де цього року також розпочався навчальний процес. Навчання тут було організоване в другій половині дня, оскільки зранку діти зобов’язані були відвідувати угорські школи. Тоді до них записалось близько сотні учнів, які в основному були з сімей українського або змішаного походження.

Натомість в Україні, за даними Міністерства освіти та науки України,  у 2023 / 2024 навчальному році функціонувало 67 шкіл з угорською мовою навчання.

Про важливість відкриття української школи в Угорщині, особливості роботи нового навчального закладу та можливі складнощі його запуску ми поспілкувалися з речницею української меншини в парламенті Угорщини Ліліаною Грексою та ініціаторкою проєкту школи — пані Оленою Безкоровайною.

Чому в Угорщині досі не було української школи

За словами обидвох, Угорщина – одна з небагатьох країн Європи, яка створює умови для розвитку всіх національних меншин і підтримує відкриття національних шкіл та садочків. Але досі саме української школи не було.

–        Ми бачимо, що державне самоврядування українців в Угорщині за останні 20-25 років не змогло створити діючий освітній заклад. Це створює певну проблему для українців, які не мають доступу до задоволення однієї з базових потреб – освіти для своїх дітей, — розповідає Ліліана Грекса.

З початком російської агресії до Угорщини переїхало чимало українських сімей з дітьми. Тому потреба стала нагальною і потрібно було дуже швидко рухатись в цьому напрямку.

Як стверджує речниця української нацменшини в угорському парламенті, вона підтримала та просувала ідею відкриття такої школи на урядовому рівні відразу після перших кроків до її створення. Ініціатором заснування школи став «Дім українських традицій» – недержавна громадська організація. І саме її недержавність спершу  стала однією з перепон для відкриття повноцінного освітнього закладу з державним фінансуванням. Однак зваживши на серйозність підходу та ініціативність, угорська влада пішла назустріч у реєстрації школи. Для цього «Дім українських традицій» ще з березня 2023 року до моменту подачі документів проводив постійні консультації з угорськими фахівцями щодо організації навчальної програми.

За словами Ліліани Грекси, ситуація покращилась після переговорів керівництва Офісу президента України, Закарпатської ОВА та угорського МЗС на початку року. Потім під час зустрічі президента України Володимира Зеленського та прем’єра Угорщини Віктора Орбана з уст останнього прозвучала обіцянка «відкрити стільки українських шкіл в Угорщині, скільки буде потрібно».

Коли з’явилась ідея відкриття української школи в Будапешті

Співзасновниця «Дому українських традицій» Олена Безкоровайна живе з сім’єю в Угорщині з 2008 року. Подібно до інших батьків, приїхавши сюди з дітьми вперше, почали шукати для них школу. Оскільки син та донька до того вчились у звичайних українських школах у Києві, сім’я шукала щось рівнозначне в Будапешті. Дітям потрібно було довчитись, адже вони були вже у випускних класах.

–        До цього ми все життя прожили в Києві, а потім фактично вирвали дітей із київського середовища, помістили сюди і я пам’ятаю як складно їм було. Наш син закінчив 9 класів в Україні, потім в дев’ятий клас пішов в Угорщині і через важкість мови мусив ще двічі вчитись у 9 класі. Тоді він казав нам: «Батьки, я вже так втомився вчитися!». Але ми знали мету цього навчання, ми знали, що залишаємось тут і угорську потрібно знати добре. Так само донька два роки навчалась у мовному інституті, щоб потім вступити до університету, де хотіла вчитись.

Української школи в Будапешті не було і дітям довелось довчатись екстерном дистанційно. Тоді й зародилася думка, що потрібно створити в Угорщині українську школу для великої діаспори.

–        Спочатку ми у 2014 році заснували неприбуткову громадську організацію «Дім українських традицій» і вже з 2015-го року почали сюди привозити в літні та осінні табори дітей загиблих військовослужбовців.  Як культурна спільнота, «Дім українських традицій» популяризувала українську культуру в Угорщині. Ми запрошували сюди багатьох письменників, музикантів, влаштовували творчі вечори, угорці знайомилися з найкращими українськими творами мистецтва.

Коли у 2014-му році до Угорщини почали переїжджати багато жителів Центральної України, вони в більшості не володіли угорською мовою і не знали її культури. Тому для них важливо було мати власний культурний та духовний осередок.

В Угорщині на той час діяли й зараз працюють чудові українські організації. Є старші, на кшталт Товариства української культури в Угорщині, яке працює вже 30 років, є і відносно молоді та перспективні «Нова хвиля» та «Єдність».

–        Це все назрівало. У 2019-му році священник української греко-католицької церкви в Будапешті запросив нас допомогти з організацією суботньої школи при церкві. Потім, коли у березні 2022 року до Будапешта переїхала величезна кількість дітей з України, ми взяли в суботню школу ще додатково 250 дітей до тих 60, котрі у нас вже вчилися. Таким чином ми допомогли їм завершити навчальний рік.

У суботній школі діти тільки довчали українську мову та літературу, культуру та історію України.

–        Минулий рік ми працювали як освітній центр «Дому українських традицій» та як філія Міжнародної української школи (МУШ), історія якої охоплює понад 18 років.

МУШ — школа, створена у 2005 році для дітей, які навчаються за кордоном, за ініціативи українських громадських організацій Греції, Іспанії, Португалії, Франції та Лівії. Спочатку вона працювала під егідою Міністерства закордонних справ та Міністерства освіти і науки України у форматі суботніх і недільних шкіл. А вже у 2008 році школою було атестовано понад 730 учнів у п’яти країнах світу.

–У нас, як у філії МУШ, навчалось за звичайним п’ятиденним графіком 130 дітей, працювали 22 викладачі, які викладали всі предмети за українською програмою.

Після того вже два наступних роки Олена з чоловіком та командою займалась підготовкою документів та пошуком можливостей для прийняття державних рішень про відкриття повноцінної школи.

–        З одного боку в Угорщині добре прописано процедурно процес відкриття школи. Але з іншого боку завжди є політична складова і ще торік ситуація не була налаштована на те, щоб тут відкрилася українська школа. Цьогоріч таке рішення нарешті прийняли.

Велику роль у зрушенні процесу відкриття зіграло те, що угорська влада побачила, що діти є, педагоги є, потрібно тільки розширити вже існуючий заклад та провести офіційну реєстрацію. Бо жодне політичне рішення не допоможе, якщо справу потрібно починати з нуля.

Як функціонуватиме нова школа в Будапешті

Формально нова школа зареєстрована як двомовний україно-угорський навчальний заклад, за угорським законодавством. Основна мова навчання тут — українська, а перша іноземна — угорська. У 9-12 класах угорська вже вивчається на вищому рівні, який дасть змогу дітям складати державні іспити.

Навчальну програму побудували так, що в старших класах все більше уроків ведеться українською. До прикладу, в початковій школі (1-4 класи) за програмою 60% предметів викладаються угорською, відповідно 40% – українською мовою. Це означає, що діти вчаться читати й писати одразу двома мовами. З 5 по 8 клас співвідношення вже складає 50/50. Наприклад, історія та математика, дисципліна «Я досліджую світ» та багато інших предметів  вже з 5 класу викладатимуться українською. Також з 5 класу додається англійська як друга іноземна.

На гімназійному рівні (9-12 класи) на угорську мову залишається 30%, в основному вивчаються угорська мова та література, щоб діти могли підготуватись до іспитів. Натомість англійська отримує суттєво більше годин, наприклад, гімназисти мають 4 уроки англійської на тиждень, 11 клас – 6 уроків. Тобто програма гімназії виписана таким чином, аби дати випускникам максимум можливостей для вступу в університети не тільки в Україні чи Угорщині, а й в інших країнах Європи.

Як проходить вступна кампанія та чи є відбір за рівнем підготовки

За словами Олени Безкоровайної, набрати перших учнів їм допомогла вже наявна з 2022 року база учнів суботньої школи та МУШ. Далі спрацювало «черезтинне радіо» й інформація швидко розійшлася серед батьків.

–        5 серпня ми офіційно отримали ліцензію та відкрили електронний запис. Тобто до нас перейшли майже всі діти, які навчались у двох закладах-попередниках і додались нові з-поміж бажаючих.

Загалом по реєстрації у нас зараз близько 400 учнів.

В Угорщині законодавство дозволяє учням записуватись до нових шкіл чи мігрувати між школами до 30 вересня. Тож у школі очікують, що вступна кампанія триватиме стільки ж.

–        Поки-що у нас по одному класу з першого по четвертий та один – 11-й. Решти класів у нас по два.

Що стосується критеріїв відбору, то якщо дитина пережила складну ситуацію в Україні — війну, переїзд до чужої країни, не взяти її до школи через низький рівень знань з якогось предмета було б неправильно. Тут варто додати, що через навчання онлайн діти практично всі на одному рівні, а рівень підготовки доволі низький, вони багато зі шкільної програми пропустили.

Зараз у штаті української школи в Будапешті 32 педагоги. Практично всі вчителі — переселенці з України. Але оскільки вони вже тут два роки, то всі відвідували мовні курси. Угорські предмети викладають у більшості місцеві, є також є дві угорськомовні вчительки із Закарпаття.

Чи потрібна дітям з національних спільнот білінгвальна освіта

На думку пані Олени, кожна родина сама вирішує, де буде потім вчитись їхня дитина, де вони її бачать в житті.

–        Я ж можу навести два приклади: у нас на батьківських зборах була родина із Закарпаття, в якій батьки майже не розмовляють ні російською, ні українською, тільки угорською. Тому їх син, який перфектно розмовляє українською мовою, був перекладачем для своїх батьків.

Інший приклад — моя помічниця, яка ходила в берегівську школу (м. Берегово в Закарпатській області, – ред.), виросла в угорськомовній родині, а потім вступила в Ужгородський університет, де навчання було повністю українською мовою. Весь перший курс їй довелось вчити українську майже з нуля. Але ж була мотивація, тому вона її вивчила.

Про підтримку та відповідальність

Українські сім’ї з дітьми розпорошені по всій Угорщині і, за даними «Дому українських традицій», на школи з рідною мовою навчання у них є великий запит. Зокрема, пані Олена каже, що до них вже звертались українці з районів Балатон, Дьор, Мішкольц та з Дебрецена. Основним магнітом для таких сімей стали райони, де розташовані великі виробництва і є робота.

Однак одна справа — зробити освітній простір для дітей, коли вони навчаються онлайн в Україні, а в Угорщині мають тільки домашнє завдання. Зовсім інша — взяти на себе відповідальність за долі дітей та їх майбутнє.

–        Варто зрозуміти, що угорська держава не буде за нас робити те, що маємо зробити ми, зокрема і відкривати школи, які потрібні нам. Угорське законодавство виписане так, що ти можеш відкрити національну школу, однак відповідальність мусиш взяти на себе. Наприклад, коли в Будапешті минулого року відкривалась школа імені Лесі Українки, яка фінансується угорською державою, та школа, де діти з угорським громадянством можуть вивчати українську мову та культуру, держава пішла назустріч та школу відкрили не 1 вересня, а з 1 листопада.

Підтримка є на різних рівнях. Зокрема, пані Олена відзначила участь українського посольства та тимчасового повіреного у справах України в Угорщині, які допомагали школі у різний спосіб, зокрема з підручниками тощо. Окрема участь в освітньому процесі — в українських організацій в Угорщині. Вони допомагають із проведенням спільних заходів, та міжнародних благодійних організацій та фондів.

–        Коли ми працювали як філія МУШ, то існували в основному за рахунок спонсорських коштів американського благодійного фонду та міжнародних донорів, які крім всього профінансували й обладнання для навчання, табори для понад 300 дітей.

Проте у такій раптовій відкритості та фінансовій підтримці угорського уряду відкриття нових шкіл є і певна небезпека, вважає Ліліана Грекса.

–        Ми вже спостерігаємо певні рухи, коли під вивіскою «українських шкіл» починають відкриватись інші заклади освіти, які не мають насправді українського коріння та не зможуть надати якісних освітніх послуг нашим дітям. У той час нам потрібна така освіта, яка дозволить українцям як комфортно почуватись в Угорщині, так і повернутись додому та за потреби продовжити там навчання і не відчувати при цьому нестачі якихось знань.

На думку Ліліани Грекси, нове скликання державного  самоврядування українців в Угорщині, яке почне працювати з 11 жовтня, матиме якісну освіту українських дітей одним з пріоритетів у своїй роботі. Вже наступного року планується відкриття принаймні ще однієї української школи в Будапешті.

🇭🇺 Ez a cikk magyar nyelven is elérhető: Az első ukrán iskola Budapesten: hogyan fog működni és miért van rá szükség

Віталій Дячук для Infopost.media
Титульне фото зі сторінки Юлії Гришиної