Останній президент

Державна рада Республіки Татарстан схвалила поправки до конституції, згідно з якими посаду керівника цієї російської республіки називатимуть не президент, а «раїс» (це арабське слово, яке може бути перекладене і як голова, і як вождь, і як лідер, і як президент). До цього рішення Татарстан залишався єдиною республікою у Росії, чий глава іменувався президентом.

Решта попрощалися з цією назвою багато років тому. Ініціатором відмови республіканських лідерів від права іменуватись президентами (а тоді президенти були майже у кожній російській республіці) став, зрозуміло ж, Рамзан Кадиров – і ми добре розуміємо, хто його про це попросив.

Тож до 2015 року президент у Росії залишився лише один. Тобто два — президент Росії та президент Татарстану.

Татарстану дозволили зберегти пост президента до 2016 року на тій підставі, що республіка мала договір про розмежування повноважень з Москвою. Саме цей договір, підписаний ще першими президентами Росії та Татарстану Борисом Єльциним та Мінтімером Шаймієвим, дозволив подолати конституційну кризу, пов’язану із небажанням Казані підписувати Федеративний договір, як це зробили інші російські регіони. До 1991 року Татарстан активно виступав за вихід зі складу Російської Федерації та набуття статусу союзної республіки. Але коли СРСР розпався, виходити не стало куди. Єльцин і Шаймієв воліли не воювати, а домовитися. Але у Путіна виявилися зовсім інші погляди на суверенітет російських республік і права російських народів.

Президент Татарстану Рустем Мінніханов / Фото: Shutterstock

Коли у 2016 році термін договору з Татарстаном минув, у Москві відмовилися від його продовження. Однак натомість президенту Татарстану Рустему Мінніханову дозволили називатися президентом до закінчення терміну його повноважень у 2020 році. Однак і у 2020 році жодних змін не відбулося, Мініханов знову був обраний президентом Татарстану. Навіть зараз, коли до парламенту республіки було внесено законопроєкт про перейменування посади голови Татарстану, Комітет державного будівництва відхилив поправки до конституції. Парламент проголосував лише після втручання самого президента — при цьому Мінніханов називатиметься президентом аж до закінчення терміну своїх повноважень у 2025 році.

Раїсом стане наступний глава Татарстану – очевидно, що це буде сам Мінніханов.

Здавалося б, особливої різниці між тим, як називатиметься глава республіки, немає. Однак це лише так здається. Для татар саме існування посади президента Татарстану — доказ державного статусу їхньої республіки. Вимоги Кремля відмовитися від цієї назви завжди сприймалися у Казані як образа та прояв шовінізму. Ще у жовтні 2021 року Держрада Татарстану відмовилася підтримати федеральний закон про зміну назв посад глав регіонів. Але натомість саме цей закон дозволить Мінніханову обратися на третій термін. Тож питання скасування посади президента стало питанням часу – а після нападу Росії на Україну можливостей суперечити Путіну взагалі не залишилося.

Глава Держради Татарстану Фарід Мухаметшин / Фото: Казанський репортер

Однак Татарстаном керують досвідчені люди — це та сама еліта, яка прийшла до влади ще наприкінці 80-х років минулого століття. Мінніханов став наступником Шаймієва у 2010 році, при цьому завжди відзначалися близькі особисті зв’язки першого та другого президентів та їхніх родичів. Глава Держради Татарстану Фарід Мухаметшин очолює республіканський парламент… з червня 1991 року, за винятком недовгого періоду, коли він керував урядом республіки. Причому його наступником на посаді прем’єра став… правильно, Мінніханов. Перший президент Шаймієв все ще обіймає почесну посаду державного радника Татарстану. Тобто все це ті самі люди, які керували процесами оформлення республіканського суверенітету, а потім приватизували Татарстан. Фонд боротьби із корупцією опублікував спеціальне розслідування, яке довело, що головні сім’ї Татарстану живуть як справжні шейхи. Ну тепер — як раїси.

Зараз усі ці люди просто вичікують.

Вони чудово розуміють, що вплив Москви знову слабшає і що їхні співвітчизники роздратовані шовіністичним наступом Путіна на Татарстан, його символи державності, татарську мову та культуру. І що з послабленням позицій Путіна посилюватимуться позиції прихильників суверенітету Татарстану.

Тоді вони знову будуть готові очолити цей процес і нагадають, як з казанського Кремля боролися з московським Кремлем, як відстоювали право татар на свого президента і не погоджувалися з російськими дискримінаційними законами стільки, скільки могли. Вже зараз головні татарські сім’ї готуються до нової гри з Москвою та власним народом. Ставкою буде втрачений суверенітет Татарстану.

Віталій Портников, спеціально для Infopost.Media

Рекомендуємо прочитати авторські колонки Віталія Портникова для нашого видання

* Текст є авторською колонкою, відтак у ньому представлені, перш за все, думки автора матеріалу, які можуть не збігатися з позицією редакції InfoPost. Ми публікуємо авторські колонки насамперед заради дискусії на важливі теми, бо віримо в силу публічного діалогу. Якщо ви маєте бажання написати для нас авторську колонку, напишіть нам на editor.infopost@gmail.com

** Матеріал підготовлений у рамках ініціативи Re:Open Ukraine, яка реалізується Інститутом Центральноєвропейської Стратегії

Re:Open Ukraine – це проєкт Інституту Центральноєвропейської Стратегії, метою якого є перевідкрити та пояснити нову Україну як для неї самої, так і для її безпосередніх західних сусідів. Проєкт має 3 фокусні регіони України, а саме Закарпаття, Буковина та Одещина, та 5 фокусних країн ЄС і НАТО, а саме Польщу, Румунію, Угорщину, Словаччину та Чехію.

Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.