Орбан в Україні, проросійські «патріоти» у Європарламенті та заборона мітингів у Словаччині – що було у сусідів минулого тижня

Минулий тиждень ознаменувався виборами у європейських країнах, розподілом посад у Європейському парламенті та формуванням нових груп впливу. Зокрема угорський прем’єр Віктор Орбан, який напередодні головування Угорщини в Раді ЄС намагався сконцентрувати власний вплив, зокрема завдяки об’єднанню з третьої за величиною в Європейському парламенті правою групою Європейських консерваторів і реформістів (ECR).Та оскільки це йому не вдалося — довелось створювати спою політичну «міні-групу» з колегами із такою ж сумнівною політичною орієнтацією.

Тим часом у Словаччині ще дужче «закрутили гайки» з правом протестувати проти влади через напад на Роберта Фіцо, а в Молдові продовжують боротись із проросійським впливом політика-олігарха та його команди.

Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 23 по 30 червня.

Лідери ЄС розподілили керівні посади в Євросоюзі

У п’ятницю, 28 червня, під час засідання Європейської ради відбувся розподіл посад у керівництві Євросоюзу на наступні 5 років.

Саміт затвердив кандидатуру Урсули фон дер Ляєн від правоцентристської Європейської народної партії (ЄНП) для призначення на посаду президентки Європейської комісії на другий п’ятирічний термін. Остаточно вона буде затверджена на посаді у разі позитивного голосування в Європейському парламенті, що відбудеться 18 липня.

Президентом Європейської ради стане португальський експрем’єр, соціал-демократ Антоніу Кошта, якого лідери погодилися призначити на 2,5 роки, після чого можливе його перезатвердження на ще 2,5 роки.

Очільницею дипломатичної служби ЄС, тобто високою представницею ЄС з безпекової та зовнішньої політики на наступні 5 років стане Кая Каллас, нині прем’єрка Естонії.

Президенткою Європарламенту на новий термін, ймовірно, буде перезатверджена Роберта Метсола.

Орбан, Кікль та Бабіш: проросійські «Патріоти за Європу» у Європарламенті

Лідер австрійських ультраправих Герберт Кікль (FPÖ), прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан (Fidesz) і колишній лідер Чехії Андрей Бабіш (ANO) у неділю, 30 червня, анонсували новий політичний альянс під назвою «Патріоти за Європу». Нова політична група спрямована на інституційні зміни в ЄС, зокрема більший суверенітет малих країн у рамках ЄС, зміну підходу ЄС до міграції, зеленої політики та війни Росії в Україні.

Цей альянс сформували популістські партії трьох країн, котрі прагнуть сформувати нову політичну групу в Європейському парламенті до 15 липня. Однак, попри те, що група вже налічує більше 23 членів, за правилами Європарламенту їм  потрібні депутати Європарламенту ще принаймні з чотирьох інших країн.

Розсекречені 11 вимог Угорщини та можливий візит Орбана в Україну

Стали відомі 11 пунктів вимог Угорщини до України, які Віктор Орбан висунув в обмін на згоду підтримати початок переговорів про вступ України в ЄС. Європейська правда опублікувала деталі угорської позиції та її найпроблемніших елементів, зокрема гарантованого законом представництва у парламенті представників кількох національних меншин, визначення в Україні місць з особливим рівнем гарантії прав угорців тощо.

Проте віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина зазначила, що у відносинах з Угорщиною Києву вдалось досягти успіху попри те, що уряд Віктора Орбана, за її словами, охоплює «специфічну групу людей». За її словами, жодних зазіхань на територіальну цілісність України з боку угорського уряду «немає і не було», і це «абсолютно не є предметом розмови».

Також минулого тижня стало відомо, що угорський прем’єр-міністр найближчим часом може зустрітись із президентом України, аби зробити крок до налагодження відносин. Офіційна причина – початок головування Угорщини у Раді ЄС, що стартує вже 1 липня.

У Словаччині планують заборонити мітинги після замаху на прем’єра Фіцо

Словацький парламент у четвер, 27 червня, схвалив так званий «Lex Assassination», – пакет заходів, який, на думку правлячої коаліції, має покращити ситуацію з безпекою в Словаччині після нападу на прем’єр-міністра Роберта Фіцо.

Серед різноманітних заходів, запроваджених Lex Assassination, який набуде чинності 15 липня, є нові підстави для заборони чи скасування публічних зібрань. Серед найбільш критикованих — заборона зібрань, якщо внаслідок цього може бути порушене право на приватне життя, або якщо існує ризик зіткнень між учасниками різних мітингів.

Також Lex Assassination передбачає ряд «бонусів» для ТОП-чиновників. Так, президент, спікер парламенту та прем’єр-міністр матимуть право на «належним чином обладнане» житло від Міністерства внутрішніх справ, а спікери парламенту та прем’єр-міністри, які прослужили понад два повних терміни виборів, матимуть право на довічну зарплату та охорону.

Цей пункт критикували як спеціально розроблений для чинного прем’єр-міністра Роберта Фіцо, єдиного словацького політика, який відповідає цьому опису.

Зміни відразу ж розкритикували у Amnesty International Slovensko, назвавши «Lex Assassination» токсичним прикладом зневаги до прав людини.

Meta заблокувала сторінки проросійських молдовських політиків 

Meta заблокувала облікові записи проросійського втікача Ілана Шора та його найближчих соратників у Facebook та Instagram, назвавши їх «небезпечними». Серед тих, хто потрапив під блокування — депутатка Марина Таубер, губернаторка Гагаузії Євгенія Гуцул і лідер забороненої партії Sansa Олексій Лунгу.

«Ми оцінюємо ці суб’єкти на основі їх поведінки онлайн і офлайн», — зазначили в Мета.

Ілан Шор розшукується в Молдові для відбування 15-річного ув’язнення, призначеного в квітні минулого року після того, як його визнали винним у організації крадіжки 1 мільярда доларів із банківської системи Молдови в період з 2012 по 2014 роки. Наприкінці 2022 року США наклали на нього санкції за співпрацю з Кремлем. За інформацією США, основна задача Шора — підірвати єдність проєвропейського уряду і президента в Молдові.

Зараз Шор проживає в Росії. Молдова звинуватила його в активній участі у гібридній війні Росії проти країни, зокрема через його акаунти в соціальних мережах, які регулярно поширюють підтримувані Кремлем наративи про Молдову, Захід і війну в Україні. Крім того, Вища судова палата Молдови відхилила касацію пов’язаної з Іланом Шором проросійської партії «Шанс», яка опротестувала рішення влади щодо зняття з місцевих виборів у жовтні 2023 року.

Infopost.media