Віктор Орбан продовжив тиснути на ЄС, вимагаючи передивитись позицію на членство України в Євросоюзі, Польща може отримати нового прем’єра вже наступного тижня, а ультраправі у Європі почали передвиборчу кампанію (хоча всередині не можуть домовитись навіть про ставлення до антиросійських санкцій).
Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України за минулий тиждень з 27 листопада по 3 грудня.
Стратегічне партнерство замість членства: варіант Орбана для України
Членство України в ЄС наразі не збігається з національними інтересами Угорщини, і ЄС має запропонувати «стратегічне партнерство» з Україною перед початком переговорів про вступ воюючої країни. Про це заявив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан у традиційному п’ятничному інтерв’ю на радіо Kossuth 1 грудня.
Фото: PETER KLAUNZER / EPA-EFE
Також угорський прем’єр запропонував країнам ЄС надавати Україні допомогу зі своїх національних скарбниць, а не з бюджету ЄС, а переговори про членство, на його думку, навіть не мають бути «на порядку денному» на саміті 14-15 грудня.
«Я був би за те, щоб ЄС спочатку уклав угоду про стратегічне партнерство з Україною», — сказав Орбан. – «Це може тривати від п’яти до десяти років. Давайте їх наблизимо. Відстань зараз занадто велика (…) Дайте нам час, щоб почати працювати разом».
Заяви Віктора Орбана прозвучали в той момент, коли ЄС готується до жорсткого протистояння всередині на саміті щодо запропонованого перегляду бюджету ЄС. Цей бюджет включає 50 мільярдів євро нової допомоги Україні.
Дональд Туск має шанс стати прем’єром Польщі
Президент Польщі Анджей Дуда висуне Дональда Туска на пост прем’єр-міністра, якщо уряд Матеуша Моравецького не отримає вотум довіри, а кандидатуру Туска підтримає парламент.
Після загальних виборів у жовтні Дуда доручив Матеушу Моравецькому («Право і справедливість» (PiS), яка перемогла на виборах) сформувати новий уряд, який склав присягу минулого тижня. Однак, оскільки PiS ще не має більшості в новому парламенті, то скоріш за все уряд Моравецького не зможе отримати вотум довіри на голосуванні, запланованому на 11 грудня.
Фото: OLIVIER HOSLET / EPA
Згідно з польською конституцією, в такому випадку парламент бере на себе ініціативу і кваліфікованою більшістю обирає прем’єр-міністра та міністрів, яких президент повинен призначити. Ймовірно, це призведе до того, що Туск стане прем’єр-міністром і його коаліція з трьох блоків прийде до влади.
Такий сценарій може бути неприємним для Дуди як колишнього члена PiS. Якщо Моравецький не отримає вотум довіри в понеділок, 11 грудня, парламент спробує обрати нового прем’єр-міністра того ж дня.
Єврокомісія натякнула на позов до Європейського суду на Польщу за блокування кордону з Україною
Європейська комісія різко засудила блокаду українського кордону, спровоковану польськими далекобійниками та фермерами, пригрозивши судовим позовом польському уряду.
«Правда в тому, що я вважаю ситуацію на польському кордоні з Україною абсолютно неприйнятною», – заявила 29 листопада єврокомісар з питань транспорту Адіна Велян. – «Хоча я підтримую право людей на протест, однак весь ЄС, не кажучи вже про Україну, яка зараз перебуває у стані війни, не можна взяти заручниками, блокуючи наші зовнішні кордони».
З 6 листопада польські далекобійники та фермери заблокували транзит через різні пункти пропуску на польсько-українському кордоні. Крім того, цілодобові обмеження поширили на четвертий переїзд, у Медиці, що ще більше посилило кризу.
За словами Велян, існує перелік «технічних заходів», які можуть зняти напругу та відновити транзит, але вони «мають бути прийняті польською стороною». Однак Єврокомісія має право втрутитись у разі порушення таких заходів, що у свою чергу може призвести до судового позову до Європейського суду. Наслідком стане накладення щоденних штрафів на державу-члена, яка не відповідає вимогам.
Ультраправі починають виборчу кампанію в ЄС, але «не все так однозначно»
Лідери правого крила Європи провели перший захід своєї обіцяної загальноєвропейської виборчої кампанії на мітингу «жорсткої» групи Ідентичності та демократії (ID) у Флоренції. Всього участь у мітингу взяли 14 європейських партій, які входять до ID, під проводом італійської правої партії «Ліга».
За словами лідера «Ліги» Маттео Сальвіні, ID прагне стати третьою за чисельністю групою в Європейському парламенті після правоцентристської Європейської народної партії (ЄНП) і лівоцентристської партії Соціалістів і демократів.
Фото: Andreas Solaro / AFP via Getty Images
Серед партійних ліній учасники ID єдині у своїй критиці ісламу, нелегальної міграції та політкоректності, але розділилися щодо війни в Україні. Так, німецька AfD виступає проти санкцій Заходу щодо Росії, стверджуючи, що вони завдали шкоди економіці ЄС більше, ніж економіці РФ. Однак та ж «Ліга» має іншу позицію.
Крім того здивування викликала заява лідера румунських праворадикалів AUR Джорджа Сіміона, який за день до мітингу вирішив підтримати ECR, яку очолює ворог Сальвіні, прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні. До речі, про те, хто такі AUR та чим відомий Джордж Сіміон ми розбирали у окремому матеріалі.
Словацькі перевізники заблокували кордон з Україною
Словацькі автоперевізники приєдналися до своїх польських колег у блокуванні прикордонних переходів з Україною на знак протесту проти «нечесної» конкуренції. Словаки заблокували рух вантажівок на напрямку пунктів пропуску «Вишнє-Нємецьке» – «Ужгород».
Міністри транспорту країн ЄС збираються зустрітися в Брюсселі в понеділок на тлі зростаючих протестів. Польські та словацькі далекобійники стверджують, що українські автоперевізники забрали їхній бізнес після того, як ЄС скасував дозвільну систему в місяців після початку війни.
У п’ятницю, 1 грудня, криза поглибилася, коли українські далекобійники, які застрягли на Корчовій, одному із заблокованих пунктів пропуску, оголосили про початок голодування.
Пропонуємо аналіз BIRN про те, наскільки виправдані заяви європейських перевізників.
