Новини 08 Червня 09:49

Населення польських міст зросло на 15-30% через українських біженців

Польський Ряшів прийняв понад 100 000 українських біженців, збільшивши своє населення більш ніж наполовину. Але, оскільки війна Росії проти України наразі не закінчена, польському місту тепер доводиться думати, як залишатись домом для цих новоприбулих на довгострокову перспективу.

З тих пір, як російські танки вперше увійшли в Україну, близько 1 мільйона людей пройшли через це польське місто, яке знаходиться всього за 100 кілометрів від кордону.

Screenshot 2

Ставши першою точкою прийому більшості українців, які тікають від війни, він перейшов у режим надзвичайної ситуації. Волонтери зустрічали біженців на вокзалі гарячою їжею, місцева влада перетворила спортивні комплекси на склади гуманітарної допомоги, а місцевий торговий центр став притулком.

Населення польських міст зросло на 15-30% 

Ельжбета Собусяк, яка є співвласницею невеликого приватного дитячого садка, розповіла, що до неї звернулося стільки українських батьків, що вона відкрила нову групу — з українською нянькою — щоб піклуватися про їхніх маленьких дітей.

“Завдяки величезним зусиллям місто… не впало, не було жодної драми, жодних таборів [біженців], все було під контролем”, – сказав мер Ряшева Конрад Фійолек.

Тепер, коли відчуття надзвичайної ситуації минуло, перед містом стоїть новий виклик: як інтегрувати тих, хто вирішив залишитися.

Багато біженців з тих пір переїхали до інших міст Польщі чи інших країн ЄС або вирішили повернутися в Україну. Однак, ті, хто все ще залишився в Ряшеві, посилили тиск на і без того напружений ринок житла та жорсткі місцеві бюджети.

Ряшів є яскравим прикладом проблем, з якими стикаються міста по всій Польщі. Згідно зі звітом Союзу польських митрополій, опублікованим минулого місяця, із 3,2 мільйонів українців, які втекли до Польщі, 2,2 мільйона живуть у містах. Населення Варшави, наприклад, зросло на 15 відсотків, у Кракові – на 23 відсотки, у Гданську – на 34 відсотки.

Нещодавнє опитування, проведене незалежною соціологічною організацією ARC Rynek i Opinia, показало, що 58% українців у Польщі заявили про намір залишитися доти, доки триватиме війна. 27% заявили, що планують залишитися назавжди.

Це означає, що місцеві органи влади повинні розробити довгострокові стратегії для інтеграції своїх новоприбулих. Сюди входить масове розширення шкіл та створення нових робочих місць. Таку думку висловив Марек Войчик, експерт з питань регулювання Асоціації міст Польщі.

“Спочатку йшлося про гарантування базової безпеки: допомога, їжа, одяг, квартири”, – сказав він. – “Але тепер ми перейшли до другого етапу”.

Що дає Польща українцям

Завдяки механізму надзвичайних ситуацій, запущеному ЄС, українські біженці можуть легально жити та працювати по всьому блоку. Вони також мають право на ті самі пільги, що й громадяни Польщі: медичне страхування, безкоштовна державна освіта, допомога на дитину.

На місцевому рівні, за словами мера Ряшева, зосереджені на забезпеченні біженців роботою, доступом до освіти та довгострокового проживання.

Більшість українських студентів закінчують навчальний рік дистанційно, але якщо вони залишаться в Польщі, їм доведеться інтегруватися в польську систему та вивчати мову. Це означає більше класів і більше вчителів.

“Ми можемо дожити до кінця [цього] навчального року… але потім нам знадобляться реальні дії”, — сказав Фійолек.

Марек Войчик зазначає, що й інші польські муніципалітети стикаються з подібними проблемами.

“Є міста, де так багато нових дітей, що потрібно будувати кілька чи десяток нових шкіл і садочків”, – сказав він.

У Варшаві, де проживає близько 100 000 українських біженців, якщо всі українські діти захотіли б навчатися стаціонарно, нам знадобилося б у чотири рази більше інфраструктури для молодих біженців.

Житло у Польщі

Інша проблема, що назріла, – це житло. По всій країні поляки прийняли близько 700 000 біженців у власні домівки, і багато біженців живуть у тимчасових квартирах. Але ці короткострокові рішення стосуються більш глибокої проблеми: ринок оренди в більшості польських міст перенасичений — попит уже перевищує пропозицію, а ціни зростають.

У Ряшеві кожна орендована нерухомість наразі зайнята.

Польські мери не соромляться того факту, що їм потрібно більше грошей, щоб адаптуватися до нової реальності.

Войчик сказав, що його асоціація спілкувалася з чиновниками та експертами ЄС, які прагнуть дати містам поради та “розповісти, як допомогти в таких ситуаціях”. Але досвід — це лише частина рівняння, підкреслив він.

“Нам просто потрібні кошти, щоб ми могли взяти на себе відповідальність за допомогу біженцям”.

У перший місяць війни польський уряд створив надзвичайний фонд у розмірі 500 мільйонів злотих (109 мільйонів євро) для допомоги місцевим органам влади.

На початку травня Фійолек сказав, що ця підтримка ще не дуже змінилась, оскільки вона лише почала повільно роздаватись.

“Подивимося, чи отримаємо ці гроші: на школи, на соціальне обслуговування, на будівництво нової інфраструктури, на транспорт, на будинки. Справжнє випробування попереду”, – додав він.

Гранти та ультрадешеві кредити Польщі від ЄС

Але Варшава намагається знайти нові кошти для покриття цих додаткових витрат — і вона звертається за допомогою до ЄС.

Наразі Брюссель виділив Польщі 144,6 млн євро в рамках нового фонду, спрямованого на допомогу країнам, які найбільше постраждали від кризи біженців. Брюссель також заявив, що Польща може отримати 1,2 мільярда євро невикористаних коштів від REACT EU, що є частиною допомоги блоку у відновленні після пандемії, і використовувати частину свого фінансування згуртованості для політики підтримки українських біженців.

За словами Павла Шефернакера, міністра Польщі, відповідального за допомогу Україні, цього “замало”.

“З самого початку ми говорили, що допомога, яку ми надаємо, обчислюється мільярдами, а не мільйонами євро. Допомога ЄС країнам, які допомагають біженцям, також має становити мільярди євро”, – сказав він минулого тижня.

У середу Європейська комісія схвалила національний план відновлення Польщі, згідно з яким країна може отримати близько 24 мільярдів євро грантів та 12 мільярдів євро в якості ультрадешевих позик. Очікується, що цей крок, який деякі комісари ЄС вважають передчасним на тлі триваючої суперечки щодо верховенства права в Польщі, підвищить здатність Варшави реагувати на наплив українських біженців. Угода вимагає від уряду виконати певні “віхи”, включаючи верховенство права, перш ніж отримати доступ до грошей.

Деякі місцеві політики, зокрема Рафал Тшасковський, мер Варшави, звернулися до ЄС з проханням направити кошти безпосередньо регіональним органам влади, а не національному уряду.

“Гроші важливі, і не тільки ті гроші, які вже є в Польщі, але й нові гроші, свіжі гроші”, – сказав він журналістам у Брюсселі минулого тижня після зустрічі з головою Комісії Урсулою фон дер Ляєн. – “Дуже важливо, щоб європейські гроші йшли не лише до центральної влади, а й на підтримку місцевої влади, на підтримку громадських організацій”.

Якщо відправити гроші в міста виявиться неможливим, додав Тшасковський, Комісія повинна встановити жорсткі критерії щодо розподілу коштів, які вона надає Польщі. Це щоб гарантувати, що вони не будуть використані неправомірно.

За словами Войчика, така підтримка має бути терміновою: “Ми були б дуже вдячні, якби в європейських структурах це дійсно помітили”.

 

InfoPost.Media

Фото: Artur Widak/NurPhoto


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі