Угорці і далі хочуть сильного лідера, словацький прем’єр Фіцо продовжує на словах блокувати вступ України до НАТО, Придністров’я готується «проситися» до Росії, а Україна намагається розвивати свій західний кордон із Європою.

Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 19 по 25 лютого.

Kyiv not Kiev: Німеччина офіційно почала вживати правильну назву української столиці

Уряд Німеччини змінив написання української столиці у своїх офіційних повідомленнях з «Kiew» на «Kyjiw». Про це оголосила міністр закордонних справ Анналена Бербок у другу річницю російського вторгнення.

Цей крок відбувся після тривалої кампанії українського уряду починаючи з 2018 року, яка лобіювала використання транслітерації, ближчих до українського написання «Kyiv», ніж до російського «Kiev». У 2019 році українську версію написання Києва англійською мовою ухвалив американський уряд, а основні англомовні ЗМІ, такі як BBC і New York Times, також змінили правопис.

Угорці хочуть сильного лідера, але незадоволені державною системою

Більшість угорці хоче, щоб лідер із сильною рукою забрав владу у багатих і могутніх. Це, серед іншого, видно з результатів опитування Ipsos, проведеного наприкінці 2023 року. Так, 71% віддає перевагу сильному лідеру, а 45% навіть готові до порушень правила з його боку.

Також 66% угорців вважає, що державна система працює неправильно (у світі середній показник становить 61%), а на думку 69% респондентів, країна занепадає (це на 12% вище середнього показника 28 країн-учасниць опитування).

Понад три чверті (78%) опитаних погоджуються, що економіка Угорщини зорієнтована на багатих, а 73% респондентів незадоволені традиційними партіями, тому що їм байдужі «такі, як я». Тому, на думку 69% опитаних угорців, найважливіші політичні питання мають вирішуватися на референдумі, а не обраними посадовцями.

Фіцо ветуватиме вступ України до НАТО, але хоче спільних інфраструктурних проєктів

Словацький прем’єр Роберт Фіцо анонсував виїзне засідання уряду в Кошице, на яке запросив прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля. Змістом їхніх спільних переговорів мають стати цивільні теми, такі як залізничне сполучення Київ-Кошице, енергетичне сполучення Мукачево – Вельке Капушани та відновлення роботи прикордонного переходу Вишнє Нємецке. Також планують обговорити більш ефективне залучення українських емігрантів до зайнятості у Словаччині.

Попри це він вкотре озвучив свій намір блокувати вступ України до НАТО. За словами Фіцо, потрібна домовленість, щоб, з одного боку, були дотримані вимоги України, а з іншого – були дані гарантії безпеки Росії. Фіцо заявив, що на 100% переконаний, що військового вирішення конфлікту в Україні немає.

У Молдові стурбовані можливим зверненням до Путіна депутатів Придністров’я

В уряді Молдови повідомили, що уважно стежать за ситуацією в Придністровському регіоні після попередження, що 28 лютого Тирасполь може попросити Москву приєднати сепаратистський регіон до Російської Федерації.

«Тирасполь усвідомлює наслідки, які він бере на себе в разі необдуманих кроків», – зазначають в Офісі з політики реінтеграції.

Варто зазначити, що на з’їзді так званих депутатів усіх рівнів Придністров’я, який відбудеться 28 лютого, планується прийняти звернення до Москви щодо приєднання регіону до РФ. Про це заявив придністровський опозиціонер Генадій Чорба. При цьому Чорба звернув увагу на те, що зустріч відбудеться за день до звернення президента Росії Владіміра Путіна до Федеральних зборів. Придністровська опозиція не виключає, що ця директива на організацію з’їзду була дана з самої Москви.

1/10 нових бізнесів у Польщі — українські

Кожен десятий бізнес у Польщі відкривають громадяни України. Про це повідомили за результатами дослідження у Польському економічному інституті. Так, у 2022-2023 роках громадяни України заснували в Польщі 44,5 тисяч компаній, які ведуть активну підприємницьку діяльність.

Водночас у Польщі продовжують фіксувати випадки системного псування українських вантажів. Так у ніч на 25 лютого в Польщі біля порту Гданськ невідомі висипали українську кукурудзу з 8 піввагонів — близько 180 тонн, повідомляє АТ УЗ.

Інцидент стався за 150 км від порту Гданськ, звідки вантаж мав вирушити за межі Польщі. Тобто українська сільськогосподарська продукція їхала транзитом через країну.

Новий пункт пропуску з Угорщиною і потенційне відновлення чотирьох існуючих

Останні дні принесли для України позитивні новини в напрямку західного кордону України. По-перше, уряд передав чотири пункти пропуску через державний кордон у Закарпатській області Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України. Йдеться про КПП «Ужгород», «Чоп (Тиса)», «Лужанка» та «Вилок». КПП «Ужгород» знаходиться на кордоні зі Словаччиною. Три інші — біля угорського кордону. Найближчим часом там планують провести технічну інвентаризацію об’єктів та актуалізувати їхню проєктно-кошторисну документацію.

До того, в жовтні 2023 року, обстеження КПП «Ужгород», «Лужанка» та «Тиса» здійснили представники USAID відповідно до меморандуму з Держмитслужбою України. Наразі тут короткостроковими проєктами проводять модернізацію — змінили дорожні знаки на КПП, частково змінили освітлення та закупили огороджувальні елементи.

Другою позитивною новиною стало те, що український уряд схвалив рішення про відкриття пункту пропуску «Велика Паладь – Нодьгодош» на українсько-угорському кордоні. Раніше ми також розповідали про нього, адже у свій час цей пункт пропуску можна було відкрити дуже швидко. Він первинно вже був запланований як спільний, тобто зі спільним прикордонним та митним контролем та мав запрацювати до кінця 2014-го. У 2017-му з українського боку облаштували новеньку дорогу до цього пункту пропуску з прицілом на відкриття. Для нього не вистачило невеликої зміни в міждержавній угоді, щоб пункт пропуску міг запрацювати і не як спільний.

Також після понад року перемовин, обґрунтувань, підготовки документальної бази для руху порожніх вантажних автомобілів відкривають КПП «Лужанка – Берегшурань».

InfoPost.Media