Як я одного разу була татаркою
17 Квітня, 2024
Якось, роздумуючи про українську економіку під час війни, релокацію підприємств, нові ринки збуту для наших виробників, мені пригадалися дві короткі історії. На перший погляд вони не пов’язані не те що з Україною, чи тим паче її економікою, а навіть між собою.
Але, як на мене, в них є багато повчального і для нас, і для світу.
Історія перша: «Made in Germany»
Ця фраза, яка зараз означає високий рівень якості і є навіть певним предметом гордості, була придумана зовсім не німцями. Вона була запроваджена на законодавчому рівні у Великобританії ще в 1887 році. Ідея такого маркування полягала в тому, щоб показати, що це товар не власного виробництва і натякнути на його гіршу якість. Але з часом, як я вже казав, це маркування отримало зовсім інше сприйняття – надійний товар високої якості, який хочеться придбати.
Історія друга: «сирне різотто Массімо Боттури»
У 2012 році в Північній Італії, в провінції Модена, стався землетрус. Окрім людських жертв і руйнувань будівель він завдав значної шкоди місцевому сироварінню. В результаті землетрусу з полиць складів місцевих виробників впали і пошкодились тисячі голівок сиру пармезан на мільйони євро. Пошкоджені головки сиру не могли довго зберігатись, а також втратили товарний вигляд. Все це загрожувало банкрутством сироварів і занепадом цієї галузі в Модені.
Але на допомогу прийшов відомий місцевий ресторатор Массімо Боттура. Він придумав особливий рецепт різотто «risotto cacio e pepe». Одним з інгредієнтів став пармезан, який треба було натирати в рис, і для цього прекрасно підходили пошкоджені землетрусом головки пармезану. Кухар через медіа закликав готувати саме це різотто вдома та у ресторанах, щоб підтримати італійських сироварів. Мода на різотто з Модени швидко поширилась на увесь світ від Японії до США, а виробники пармезану змогли продати майже всі пошкоджені головки сиру і не збанкрутувати.
Здавалось би, а до чого тут Україна і війна?
Так от. Зрозуміло, що початок повномасштабної війни Росії проти України суттєво вплинув на український бізнес, зокрема на українських виробників. Хтось втратив виробничі потужності, хтось перевіз їх у безпечніші регіони, окремі підприємства втратили традиційні ринки збуту і вимушені шукати нові. Зрозуміло, що кількість промислової продукції, яку виробляють в Україні зменшилась… але все ж значна частина підприємств працює. Хтось навіть пробує розширювати асортимент та виробництво загалом, з’являються нові ідеї та бажання рухатися вперед.
І в цих умовах важливим питанням залишається реалізація готової продукції. Попри кризові явища, існує гостра потреба у збереженні вже освоєних майданчиків, а також пошук нових ринків збуту.
Як це зробити?
Звісно є традиційні способи завойовування ринків та просування товарів в умовах вільної конкуренції. Але, як правило, це досить довгий і складний шлях. Тому зараз було б правильним використовувати інтерес до України у світі і щире бажання громадян інших країн допомогти українцям, закликаючи купувати українські товари.
Так це не нова ідея і в цьому плані вже є певні здобутки: маркетплейс для просування українського експорту «Made with bravery», який запустила IT компанія EVO за підтримки Visa та Мінцифри, ініціатива МЗС Nazovni і таке інше. Але це робота, в якій кожен може взяти участь.
Виробники, що готують продукцію на експорт, повинні робити її такою, щоб здалеку було помітно, що цей товар з України (згадайте австрійські вина з кришкою в кольорах Австрії чи іспанський прапорець на упаковках хамону). Тобто українські товари мають стати помітними на прилавках Європи, Америки чи східних країн.
Якщо б великі торгові мережі відводили під українську продукцію окремі полиці з маркуванням «Made in Ukraine», то це б так само посилювало б «видимість» товарів з країни, яка воює. І воює не тільки за себе. Врешті решт, якщо мільйони українців, які опинилися за межами нашої країни, на своєму побутовому рівні будуть просувати тезу, що найпростіший спосіб підтримати Україну – це купити український товар, то це може стати великою користю у цій справі.
Звісно, ми вдячні світу за ту допомогу, яку отримувала і отримує Україна. Але ми не хочемо бути просто прохачами, ми хочемо стати партнерами, пропонуючи якісну продукцію, купивши яку, людина і отримає потрібний товар, і підтримає Україну.
Світ має почути просту і зрозумілу тезу: хочеш підтримати Україну – купи товар з позначкою «Made in Ukraine».
І буде всім щастя та спільна перемога!
Андрій Шекета спеціально для Infopost.Media
Фото зі сторінки автора
Рекомендуємо прочитати інші авторські колонки для нашого видання
* Текст є авторською колонкою, відтак у ньому представлені, перш за все, думки автора матеріалу, які можуть не збігатися з позицією редакції InfoPost. Ми публікуємо авторські колонки, насамперед, заради дискусії на важливі теми, бо віримо в силу публічного діалогу. Якщо ви маєте бажання написати для нас авторську колонку, напишіть нам на editor.infopost@gmail.com
** Цей матеріал підготовлений у рамках ініціативи Re:Open Ukraine, яка реалізується Інститутом Центральноєвропейської Стратегії
Re:Open Ukraine – це проєкт Інституту Центральноєвропейської Стратегії, метою якого є перевідкрити та пояснити нову Україну як для неї самої, так і для її безпосередніх західних сусідів. Проєкт має 3 фокусні регіони України, а саме Закарпаття, Буковина та Одещина, та 5 фокусних країн ЄС і НАТО, а саме Польщу, Румунію, Угорщину, Словаччину та Чехію.
Що таке Infopost.Media?
Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.
