Історія кав’ярні-книгарні у Кракові: як суспільне підприємство допомагає українцям

До моменту відкритого вторгнення Росії в Україну українці були четвертою за кількістю національною спільнотою найбільш мононаціональної країни Європи – Польщі. Дані Об’єднання українців у Польщі раніше вказували на те, що кількість українців становила 250-500 тис. осіб.

Підрахунок ускладнювався тим, що значна кількість українців у Польщі були трудовими мігрантами. Загальна кількість заробітчан налічувала більше 2 мільйонів.

Однак у січні 2019 року поляки використали високі технології, щоб порахувати кількість мігрантів. Так фірма Selectivv зафіксувала кількість власників смартфонів, які використовували україно- чи російськомовний інтерфейс і та хоча б раз на рік перетинали кордон з Україною. Дослідження показало 1,27 мільйонів користувачів і це число подавалось як найточніші дані про кількість українців у Польщі.

Та буквально протягом кількох тижнів у лютому-березні 2022 року ситуація кардинально змінилась. За даними польської прикордонної служби, станом на 15 червня, близько 3,7 мільйона українців перетнули польський кордон з 24 лютого.

Тепер українці, які осіли у Польщі задовго до початку відкритого вторгнення стали опорою для своїх співвітчизників, які приїхали після 24 лютого та тих, які залишились в Україні. Часто рушійною силою у організації гуманітарних вантажів, які направляються в Україну є підприємці, які заснували свій бізнес у великих польських містах – Варшаві, Кракові, Лодзі. Офіси та склади перепрофілювались під місця збору необхідних речей, а офісні працівники стали вантажниками, логістами та байєрами для закупівлі необхідної амуніції і медикаментів.

Однією з точок збору гуманітарної допомоги для українців стала NIĆ. Kawiarnio-księgarnia у Кракові. Цю кав’ярню-книгарню як соціальний проект заснували троє українців – Олександр і Микола Ганюшкіни, Надія Мороз-Ольшанська та її чоловік Якуб Матушевський.

Відкрили заклад у розпал епідемії коронавірусу у 2020 році.

“В Україні кажуть: не ділись своїми планами наперед, бо зурочиш. У нашому випадку все виявилось навпаки – чим більше ми розповідали про свою ідею, тим більше людей підключалось до організації проекту. Долучались і українці, і поляки, були навіть волонтери з Нігерії”. Це мав бути простір, який би поєднував кілька форматів – освітній, культурний, творчий”, – розповідає співзасновниця проекту Надія Мороз-Ольшанська. 

За словами Надії, запускати заклад у розпал COVID було таким собі експериментом.

“Більшість робіт ми виконували самі, навіть власними силами облаштували альтанку на вулиці. І багато хто приєднувався, підказував як краще зробити те чи інше, де знайти відповідні матеріали”.

Чому саме такий формат – “кав’ярня-книгарня”?

“Наша Фундація масових видовищ мала організовувати свої заходи в книгарнях і виникла ідея відкрити такий простір. Потім ми дізнались, що Краків дуже підтримує маленькі книгарні. На той момент у Кракові була книгарня із російською літературою, але українських не було”. 

Друзі-співзасновники вирішили, що якщо 10% жителів Кракова є українцями, а української книгарні немає, то потрібно це виправити.

Спочатку це мав бути міні-формат, однак зараз заклад розширився через великий попит на українську книгу.

“Якщо раніше ми працювали із двома-трьома видавництвами, то зараз їх понад 20. Ще у нашому списку партнерів така ж кількість польських видавництв”. 

Заклад запустили у форматі спільного підприємства за сприяння міської влади Кракова за програмою Агенції розвитку. Ініціатори ідеї отримали кошти для оплати праці працівників на перші півроку та на закупівлю початкового устаткування. Бізнес-план писали паралельно з ремонтом у самій кав’ярні.

Кав‘ярня-книгарня є суспільним підприємством, що крім соціального направлення для працівників, мало в ідеї створення місця зустрічей і неформальної комунікації різних людей із різних культур.

“Я виїжджала з України у 2012 році, тож на той час відкриття бізнесу вдома виглядало суттєво складнішим, ніж виявилось потім у Польщі.Тут же, якщо зрозуміти польську систему бюрократії та все робити вчасно, то жодних проблем не виникає”, – розповідає Надія.

Що користується більшим попитом – кава чи книги?

Попит на обидві складові закладу – книги та напої – залежить від сезону.

“Взимку, наприклад, книги більш популярні. Влітку ми проводимо більше відкритих заходів, тому більш популярною є кав’ярня та бар”. 

За другий рік функціонування кав’ярня у березні цього року почала виходити “в плюс”, що дозволяє перекривати минулі збиткові місяці. У Польщі, за словами Надії розраховувати на прибуток у перші два роки, навіть якщо це щось топове, дуже амбітно.

Аудиторія кав’ярні-книгарні дуже різноманітна. Звичайно, на культурні заходи, пов’язані з Україною, приходить більше українців.

“Але ми проводимо і зустрічі експатів з різних країн, розмовні клуби, на які приходять у більшості поляки. Те ж саме по віку – є постійні клієнти серед старших людей, які люблять посидіти на нашій терасі і є багато молоді, яка навідується, в основному вечорами” – каже співзасновниця.

Допомога Україні

Вже 24 лютого у кав’ярні зустрілись представники більшості українських організацій, які працюють у Кракові, відбувся розподіл обов’язків, яка організація яким напрямком роботи буде займатись.

“Почала сходитись неймовірна кількість людей, які несли необхідні речі, кошти для придбання військової амуніції. Перші півтора тижні у кав’ярні проходив збір саме військового забезпечення та медикаментів. В перший місяць волонтери відправили в Україну більше 20 завантажених автомобілів, у тому числі 15 вантажівок”. 

Тоді ж серед поляків виник масовий інтерес до всього українського, у тому числі і до книг українською.

“Поляки просто заходили до нашої кав’ярні, брали з поличок книги і йшли на касу розраховуватись, щоб хоч так допомогти Україні”.

У пропозиції книгарні є література українською мовою та українська література в перекладі на польську. Навіть під час війни заклад активно співпрацює та підтримує українські видавництва. З першого дня кав‘ярня-книгарня стала місцем, де відбувається безліч культурних подій, особливо пов’язаних з Україною.

* Матеріал створено у співпраці з dopomogo.com — сервісом, за допомогою якого українці за кордоном можуть знайти та підтримати один одного.

Віталій Дячук спеціально для InfoPost.Media

Фото: NIĆ. Kawiarnio-księgarnia

Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.