Від розміновувачів до артилерії: словаки та чехи збирають кошти на артилерійські снаряди для України
17 Квітня, 2024
В Естонії пройшли вибори до місцевих органів влади і нам випала нагода стежити за їх ходом. Відразу варто наголосити, що правила виборів у цій країні значно відрізняються від наших.
По-перше, в Естонії вже 16 років існує і так зване електронне голосування, коли виборець може проголосувати просто з комп’ютера. На цих виборах електронним голосуванням скористалося 275 тисяч осіб. І що цікаво, за всі ці роки було лише декілька спроб просто нелегально увійти в систему. Не обов’язково, що це були спроби фальсифікацій. Скоріше за все, заради цікавості. Але система надійно захищена. Взагалі було дивно бачити, як під час підрахунку голосів у спортивному комплексі сиділи за столами жінки та чоловіки і рахували. За ними майже ніхто не спостерігав. Наше питання до голови комісії, чи не є це небезпечним у плані можливих фальсифікацій, було просто недоречним. Відповідь була короткою: “Фальсифікації не відповідають нашій ментальності”.
Загалом у мільйонній Естонії на цих виборах було 10 тисяч кандидатів до місцевих рад. Голосувати можна було не лише за партії, які потім отримували відповідні квоти на депутатів, але й виборчі союзи. Такі собі організації за інтересами. Можна було і самовисуватися, але незалежні кандидати повинні були набирати особисту квоту, а це майже неможливо. Тому головним чином боротьба точилася міх партіями.
Якось так сталося, що до рад йде зовсім мало молоді. І не так багато жінок. Найбільше серед кандидатів чоловіків від 45 до 55 років.
Ніхто тут не дивиться на вашу освіту. Бувають у списках і такі, що мають тільки початкову освіту.
Особливості голосування в Естонії
Дострокове голосування Естонії проводиться протягом цілого тижня. При цьому, електронно голосувати можна по декілька разів, але зараховуватися буде лише останнє голосування. Тобто, якщо виборець проголосував, а потім раптом передумав, то може проголосувати ще раз. Якщо йому і той варіант не сподобався, то може проголосувати знову. Щодо голосування бюлетенями, то це остаточне голосування, але якщо ви раптом зіпсували бюлетень, або випадково не там поставили галочку, то вам його просто замінять на інший на виборчій дільниці.
Читайте також:
Через пандемію COVID-19 цього разу голосували також “на дому”. Виїзну бригаду формували два представники дільничної виборчої комісії та незалежний спостерігач.
Що цікаво, виборчі дільниці були розміщені у публічних місцях, подеколи просто в наметах на центральній площі, або, до прикладу, в торгівельних центрах.
Ще одне цікаве нововведення останніх виборів – голосувати можна було, якщо вам виповнилося 16 років. Таким чином влада має намір притягнути до громадської активності все більше молоді. Щоправда, це не дуже спрацьовує, бо в такому віці молодь таки голосує дуже пасивно.
Голосувати на цих виборах в Естонії, на відміну від виборів до парламенту чи Європарламенту, могли не лише громадяни Естонії, але й резиденти, які живуть в Естонії, навчаються тут або працюють. До речі, таких тут 74 тисячі, серед яких 18 тисяч громадян України.
Всі мешканці мають право спостерігати за ходом виборів і підрахунком голосів, а не тільки офіційні спостерігачі. Але мало хто спостерігає. Знову ж таки – ментальність. Естонці чітко усвідомлюють – вибори повинні бути чесними і прозорими.
Як обирають мерів
І ще один нюанс – тут немає виборів мерів. Власне, мера тут потім визначають обрані на виборах депутати. Мер може обиратися хоч скільки разів (до речі, президент Естонії обирається на 4 роки, але не більше двох разів поспіль). Ми були в гостях у мера Тарту Урмаса Клааса і він вже 17 років керує містом. Цього разу його Партія Реформ знову здобула переконливу перемогу на виборах і немає сумнівів, що Урмас Клаас буде мером ще наступні 4 роки.
Ну і дещо про партії. Нас цікавило, які партії що сповідують, чи є тут проєвропейські партії і проросійські. В Естонії 35% населення складають не етнічні естонці. Їх тут називають російськомовними. З них більшість – росіяни. Є 35 тисяч етнічних українців. Всі експерти, з якими ми спілкувалися, переконували, що “російськомовний” в Естонії не означає “проросійський”. Звичайно, що деякі російськомовні мешканці старшого покоління беруть інформацію з російських телеканалів і вони також “зомбуються” та часто нарікають на дії влади Естонії чи, до прикладу, говорять про утиски росіян в Естонії. Але більшість навіть російськомовного населення чітко проповідує європейський напрям розвитку.
Деякі партії можуть активно загравати з російськомовним населенням і в своїх програмах фіксувати турботу про саме російськомовну частину виборців. Однак сама партія все-одно дотримується європейського курсу. Це курс, з яким естонці визначилися давно і впевнено.
Ну і ще кілька слів про виборчу кампанію. Якщо порівняти з Україною, то здається, що там все дуже нудно і не цікаво. Є трохи білбордів, десь представники партій можуть пригощати потенційних виборців млинцями і закликати підтримати їх на виборах. Десь хтось може використовувати критику опонентів. Але все відбувається дуже толерантно, без бруду. Немає “чорнухи” в пресі, ніхто не завалює вас макулатурою. А от теледебати тут ціняться. Тут всі давно зрозуміли, що виборець чітко розрізняє популізм від конкретики.
Відразу після закриття виборчих дільниць я увімкнув місцевий російськомовний канал на телебаченні. До студії запросили чергового лідера партії і запитали його, що він у першу чергу зробив відразу після закінчення виборів. Той відразу ж відповів: “Пройшовся по штабам своїх опонентів і кожному лідеру партії подарував по пляшці шампанського і подякував за гарно проведену виборчу кампанію”. Нам потрібно саме цього вчитися.
Раніше ми також розповідали особливості муніципальних виборів у сусідній з Україною Словаччині. Попри те, що участь у місцевих виборах можуть брати і не громадяни країни, які мають дозвіл на тривале проживання, навіть органи статистики не мають даних про те, скільки іноземців насправді проголосувало.
Петро Гойс для InfoPost.Media
Що таке Infopost.Media?
Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.
