Питання на мільйон: чи голосують українці на виборах у Словаччині?

На муніципальних виборах 2018 року у словацькому місті Жиліна, де проживають чеська, румунська та угорська громади, зареєструвала 1869 іноземців, які могли взяти у них участь. А, наприклад, у Трнаві, де крім того є ромська, німецька та інші національні спільноти, було 1224 іноземців у списку виборців. Є у цих містах і українські громади, хоча й не дуже чисельні. Проте єдиного списку іноземців, які мають право голосу на місцевих виборах у Словаччині, не існує досі.

Для того, щоб проголосувати або бути обраним на муніципальних виборах та виборах до самоврядування регіону (VÚC), іноземцям потрібно тільки мати дозвіл на постійне проживання. За офіційними даними у червні 2021 року 152 902 іноземців проживали у Словаччині, однак інформації про те, скільки з них мали постійне місце проживання в країні, немає.

За даними поліції, 24 603 громадян третіх країн мали дозвіл на постійне місце проживання станом на червень, більшість з них – із України, Росії, Великобританії, Китаю та В’єтнаму. Дані для ще 55 882 громадян ЄС не містять інформації про статус їх проживання на території Словаччини. Слід зазначити, що за офіційним переписом населення у 2001 році в Словаччині проживало 55 тис. громадян ЄС, які вважають себе українцями.

Проте, навіть органи статистики не мають даних про те, скільки іноземців насправді проголосувало на попередніх виборах у Жиліні та Трнаві. І це поширене явище у Словаччині.

На запит журналістів щодо голосування іноземців на муніципальних виборах у 2018 році у Міністерстві внутрішніх справ Словацької республіки відповіли:

“Що стосується тих, хто проголосував на виборах, то таких даних не існує, що суперечить законодавству Словацької республіки”.

Чи балотуються іноземці на виборах

У муніципалітетах, зокрема Братиславі та Жиліні повідомили, що не зареєстрували жодного іноземця, який хотів би балотуватися на останніх муніципальних виборах та виборах до парламенту.

“Багато іноземців не усвідомлюють, що вони мають право балотуватися на державні посади”, – стверджує Едді Акрам (Adnan Akram) зі Східного Лондона, який майже 30 років проживає у Спішській Новій Весі (Spišská Nová Ves), на території східної Словаччини.

Вважається, що британець є єдиним іноземцем у країні, який був обраний до керівного складу Кошицького самоврядування. Коли Акрам оголосив про свій план балотуватися у 2006 році, місцеві жителі подумали, що це жарт. Таким чином, його перемога стала величезною несподіванкою для багатьох людей.

На відміну від підприємця Джемала Кодразі (Džemal Kodrazi), який переїхав до Словаччини у вісімдесятих з колишньої Югославії та не зміг стати мером Кошице у 2018 році, наполеглива праця Акрама дала можливість йому перебувати вже третій термін на своїй посаді.

“Відчуття, що я роблю щось позитивне, мене підтримує”, – сказав він. “Ваше володіння словацькою мовою не мусить бути ідеальним, щоб виконувати цю роботу. Я тому приклад”.

Однак, за словами представників національних спільнот, вони не становлять якогось значного інтересу для місцевих політичних партій. Тому і вплив нацменшин на державну політику і управління у Словаччині доволі низький.

InfoPost.Media за матеріалами spectator.sme.sk

Фото: spectator.sme.sk

Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.