Демографічний спад у Центральній та Східній Європі досі представлявся націоналістичними урядами як екзистенційна проблема. Її намагались вирішити різними методами стимулювання народжуваності.
У звіті, підготовленому британською благодійною організацією Population Matters, детально описано, як праві, популістські та/або націоналістичні адміністрації стигматизують жінок, які вирішили мати менші сім’ї, як непатріотичних.
Звіт також описує, як політика, спрямована на обмеження репродуктивного вибору жінок, пов’язана з цілями народонаселення.
“Такі режими інструменталізують жіночі органи для обслуговування націоналістичних, економічних та патріархальних інтересів. Порушення сексуального та репродуктивного здоров’я і прав ніколи не виправдовується. Важливо, щоб ми всі захищали їх, де і з якої причини їм би не загрожували”, – говорить директор з питань народонаселення Робін Мейнард.
У багатьох країнах лідери побоюються впливу на їхні економічні та політичні цілі, якщо сім’ї вирішать мати менше дітей. У результаті, згідно з останніми даними ООН, відсоток країн із пронатальною політикою зріс із 10 відсотків у 1976 році до 28 відсотків у 2015 році. Не вся така політика зловживає репродуктивними правами, але все більша кількість робить це.
У доповіді розглядаються приклади таких обмежень репродуктивних прав у Китаї, Ірані, Росії та Туреччині, а також у країнах, що розвиваються в Європі – Угорщині та Польщі. Крім того політики в США та Німеччині починають просувати ту саму програму.
Угорщина та Польща
Як стверджує видання Emerging Europe, Угорщині уряд Віктора Орбана зараз намагається повністю заборонити аборт. Орбан каже: “Нам потрібні угорські діти. Міграція для нас – це капітуляція”.
ДОПОВНЕНО. Вочевидь, йдеться про те, що минулого року Угорщина та ряд інших країн, підписали спільну зі США декларацію проти абортів – так звану “Женевську консенсусну декларацію”. Однак сам Віктор Орбан заперечив звинувачення угорських жінок у парламенті про те, що аборти будуть заборонені, “так само, як це зараз намагаються в Польщі”.
Раніше цього року колишній віце-президент США Майк Пенс заявив на саміті в столиці Угорщини Будапешті, що “зниження народжуваності є кризою, яка вражає саме серце цивілізації”, додавши, що він сподівається на скасування Верховнии судом США такого орієнтиру в політиці.
Тим часом у Польщі правляча популістська та пронаталістська партія “Закон і справедливість” нещодавно посилила обмеження на аборти, заборонивши їх на підставі аномалій плоду, які були причиною 98% усіх абортів у країні. Нещодавно у країні померла вагітна жінка після того, як їй відмовили в екстреній операції. Лікарі наполягали на відтермінуванні аборту, оскільки не могли визначити серцебиття її дитини.
Польська борець за репродуктивні права Антоніна Левандовська, яка написала передмову до звіту, каже:
“Польський рух пронаталістів довів лікарів до такого стану страху, що вони скоріше дозволять жінці впасти в септичний шок, ніж раніше перервати вагітність і врятувати їй життя. Вони бояться судового переслідування та стигми, оскільки рухи пронаталістів, ймовірно, з’їдять їх живцем”.
За її словами, з іншого боку є група медичних працівників, які доволі задоволені поточною ситуацією, оскільки це дозволяє їм стверджувати, що медична недбалість відбувається через “ефект заморожування” закону, а не через власну некомпетентність, помилки чи свідомий вибір не надавати своїм пацієнтам необхідну медичну допомогу (аборт) через свої особисті переконання.
“В обох випадках зрозуміло – агресивний фундаменталістський пронаталізм проклав шлях для порушення прав людини в Польщі”, – зазначає вона.
Економічна цінність літніх людей
Демографічний спад у Центральній та Східній Європі досі представлявся як екзистенційна проблема. Але чи правильним був ракурс погляду да цю проблему?
Навіть відносно бідні країни, такі як Румунія та Болгарія, зараз висувають більше вимог до відновлюваних ресурсів своєї землі, ніж вони можуть забезпечити. Однак зменшення кількості населення зменшує і попит на ресурси та тиск на біорізноманіття.
“Румунія є однією з найбільш біорізноманітних країн Європи, наприклад, з великим лісовим покривом і водно-болотними угіддями в дельті Дунаю . Обидва є цінними для світу, а не лише для Румунії”, – розповідає Алістер Каррі, керівник кампанії та комунікацій у Population Matters.
За його словами, в міру того, як Румунія стає більш заможною, у неї з’являється можливість більш стійко управляти цією землею та природним середовищем. Сільське господарство у світі є основним чинником зміни середовища існування. І там, де країни не намагаються прогодувати своє населення за допомогою інтенсивного сільського господарства та монокультур, це може дати природі відпочинок.
Побоювання дефіциту робочої сили часто перебільшують через триваюче зростання населення та автоматизацію виробничих процесів. Але Керрі припускає, що будь-який дефіцит, який все-таки виникає, можна подолати за допомогою таких заходів, як збільшення участі робочої сили, розумна імміграційна політика, подальша автоматизація та підвищення пенсійного віку.
“Фіскальні проблеми, пов’язані зі старінням населення, можна вирішити шляхом пенсійної реформи, підвищення продуктивності літніх працівників, пізнішого виходу на пенсію, інвестування в профілактику здоров’я, щоб зменшити пов’язані з цим витрати на охорону здоров’я, і, де це доречно, справедливе підвищення податків”, – каже він.
На думку дослідника, потенційне підвищення віку виходу на пенсію – важливе рішення, оскільки у більшій частині Центральної та Східної Європи цей поріг низький. Однак для цього потрібні здорове населення, що вимагає інвестицій у профілактичну медичну допомогу.
“Пронатальна політика, тим часом, не є продуктивною. Вона часто дорога, у короткостроковій перспективі вона збільшує кількість дітей-утриманців, а в довгостроковій перспективі — збільшує споживання та використання ресурсів”, – стверджує Керрі.
Нагадаємо, за даними дослідження Національного інституту статистики Румунії, понад 23% румунів не можуть дозволити собі гідне життя, що вдвічі більше, ніж у розвинених країнах Західної Європи. Зокрема, чотири з половиною мільйони румунів живуть за межею бідності, і шанси вийти з цієї ситуації незначні.
InfoPost.Media за матеріалами Еmerging Еurope
Що таке Infopost.Media?
Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.