Білінгвальна екоосвіта: як у гуцульському селищі працює угорськомовна початкова школа

Селище Ясіня на Закарпатті має горду назву столиці Гуцульської республіки. Та попри свою повстанську історію і віддаленість від кордону з Угорщиною тут мешкає доволі значна угорськомовна спільнота зі своєю історією. За даними останнього перепису населення 2001 року частка угорськомовного населення тут складала понад 8%.

На запит угорськомовних жителів у одній зі шкіл селища вже кілька років працюють 9 класів з угорською мовою навчання. Початкову освіту угорськомовним дітям тут викладає вчителька зі швабським, словацьким та угорським корінням Марія Кеслер. Певний час, щоб діти мали змогу навчатись мовою нацспільноти, пані Марія щотижня долала 250 кілометрів з Ужгорода.

– Заберіть від людей мову і нація припинить своє існування, тому кожна нація  бореться за свою мову, — каже педагогиня. – А оскільки у нас в Закарпатті сотні років живуть і українці, і етнічні угорці, румуни, серби, поляки, словаки, то саме розмовляючи в побуті рідною мовою вони намагаються зберегти своє коріння. 

За словами Марії, знання державної мови для представників нацспільнот є не стільки вимогою закону, скільки можливостями, адже це дає змогу вступати до українських університетів, розвиватися в країні, де вони проживають. Однак важливо при цьому зберігати свою етнічну ідентичність, мову та культуру.

Про особливості білінгвальної освіти

Одним з інструментів для збереження національної ідентичності є можливість білінгвальної освіти, яку дає українське освітнє законодавство. 

– Рахівський район — гуцульський край і угорська мова тут майже вимерла. Тому батьки, бажаючи, щоб діти не забули мову бабусь та дідусів, віддають дітей в угорськомовні класи, аби діти могли вітатися угорською, рахувати.

👉 Читай також:
Перша українська школа в Будапешті: як працюватиме та чому потрібна

За спостереженням Марії Кеслер, навчання у школах з угорськомовними класами у Ясінях, Берегові, Виноградові та Ужгороді відрізняється.  Так само як і навчання в румунських класах у кількох інших населених пунктах Закарпаття. Це зумовлене тим, що національні спільноти нерівномірно розселені по всій території області та по-різному зберегли свою мову. Якщо в Берегові вчителю доводиться пояснювати українські правила з предмету української мови чи української літератури спочатку угорською, то в Ясінях навпаки — спочатку матеріал подають українською і тільки потім вчитель може перекладати його на угорську.

– Мої колеги-педагоги жартують, що поки поясниш складний матеріал доступно для всіх дітей, то можна спітніти. У такому випадку вчителів-білінгвалів, які одне й теж мусять пояснити за той самий час двома мовами, після уроку взагалі можна викручувати, — каже Марія.

Поради для вчителів-білінгвалів

Серед особливостей білінгвальної освіти, які варто враховувати для викладання угорською мовою є те, що вона не слов’янська.

– Звук «о» український не дорівнює звуку «о» угорською, тому, якщо ми навчаємо дітей угорською, то дуже чітко потрібно відпрацювати спочатку вимову та звуки.

Другий обов’язковий елемент такої освіти, який наводить педагогиня, — наочність.

– При цьому наочність має бути дуже конкретною. До прикладу, українське слово «окуляри» має чітко зрозумілий корінь, з якого можна зрозуміти походження цього слова. Угорське ж слово «окуляри» має два корені і якщо корінь «око» зрозумілий, то корінь «скло» має багато значень — віконне скло, скло для пляшок, збільшувальне скло тощо. Тому підкріплюючи слова відповідними картинками, ми допомагаємо дітям швидше їх засвоювати.

Важливим інструментом у білінгвальному навчанні пані Марія вважає роботу в групах, це суттєво полегшує роботу вчителя. 

– Дуже добре спрацьовує у випадку з дітьми з нацспільнот принцип Нової української школи (НУШ) «граючи — навчаємось». Це коли навіть під час фізкультхвилинки вчитель коментує вправи мовою, яку діткам потрібно вивчити краще. Щоб діти, танцюючи, підспівуючи та повторюючи за вчителем чи улюбленим мульт-героєм, запам’ятовували нові для себе слова.

Також, на думку Марії Кеслер, у білінгвальному навчанні найкраще спрацьовує поєднання кількох видів сприйняття інформації. Тому на уроках музики часто обирає… караоке. 

– Діти одночасно чують правильну вимову та можуть бачити слова на екрані, вгадувати, які слова йтимуть далі в пісні.

Про позитивні кейси в роботі

У методиці навчання, яку втілює Марія Кеслер, є ще одна складова, яку вона вплітає у свої заняття — екологічність, збереження природи. Цьому буде присвячено її збірник з екоідеями для вчителів початкових класів «Екологічна краплинка у творчості вчителя», щоб уроки для малечі були цікавішими.

– Минулого року ми з дітьми брали участь у міжнародному проекті «П’ять країн — одна ріка». Організатори шукали угорську школу, що мала б стосунок до річки Тиса, якій цей проєкт присвячений. Оскільки Ясіня знаходиться біля витоку Тиси, то наш угорськомовний клас обрали представляти Україну в цьому проєкті. 

Рахівщина — гірський, логістично незручний та віддалений від обласного центру район. Тож тутешні діти, як правило, рідко кудись виїжджають за його межі. Тому участь у міжнародному проєкті мала й позитивний бонус.

– Завдяки участі в проєкті наші діти також змогли поїхати до санаторію із повним забезпеченням та відпочити, більше познайомитись із Закарпаттям, у якому вони живуть. 

Про українську школу в Угорщині

На думку Марії Кеслер, країни-сусідки мали б дзеркально ставитись до питання освіти українських дітей на своїй території. Це показало б справжнє ставлення до України та допомогло б налагоджувати двосторонні відносини. Позитивне зрушення — нещодавнє відкриття в Будапешті першої угорсько-української школи. 

– Це чудова можливість для українських дітей навчатися рідною мовою за кордоном. Угорська мова мегаважка, не подібна до слов’янських і дуже багато дітей мають труднощі з навчанням, коли потрапили в нове середовище, це стрес для них.

За словами педагогині, не мати можливості вчитися рідною мовою — подвійний стрес для дітей. 

– Я вважаю, що кожна дружня країна має мати у себе на території школи, які надають можливість навчатися мовою сусідів. Тож якщо Закарпаття має заклади з румунською, угорською, словацькою мовами навчання, то чому їх не може бути, наприклад, в Угорщині?

Українців за кордоном стало більше і це пов’язане не тільки з війною — процеси міграції почались набагато раніше. Це і робоча міграція, і виїзд за кордон за шлюбом, і ще багато випадків. Відсутність національних шкіл за кордоном це не плюс, це скоріше мінус системі національної освіти цих країн. Тому кожне таке відкриття це вагома подія для українців.

🇭🇺 Ez a cikk magyar nyelven is elérhető: Kétnyelvű ökooktatás: hogyan működik egy magyar tannyelvű általános iskola egy hucul faluban

Віталій Дячук для Infopost.media