Якісні критерії не мають національності

На сьогоднішній день наші університети мають повну академічну автономію, проблема тільки в тому, що вони не мають фінансової автономії. Тобто, вони не можуть капіталізувати свої академічні досягнення.  “Хто добре працює, той добре не живе”. Тобто, коли говоримо про автономію, говоримо, що вони є окремими господарюючими суб’єктами, і маємо багато роботи в цьому напрямі.  

Якщо ми говоримо про якість, то давайте говорити з професійної позиції. Стосовно вищої освіти в Україні, то ми є частиною єдиного Європейського освітнього простору з вищої освіти, ми маємо документ з 2015 року, який говорить, що означає забезпечення якості, як визначаються всі процеси в університеті – навіть стосунки між викладачами і студентами, які не можуть бути порушені, жодна людина не має бути ображена, наприклад.

Ми маємо всі інструменти, щоб реагувати на негідні речі у освіті, але, на жаль, це не стосується політики. Бо реформа освіти в Україні відбувається на хвилі великого захоплення і волі від громадянського суспільства. Це наша перевага, і на це треба звернути особливу увагу. 

Одна з найбільших наших проблем – заклади професійно-технічної освіти, зараз це ліцеї і коледжі. Статистика часів Радянського союзу свідчить, що 20% випускників шкіл йшли у ВНЗ, 80% – на ринок праці або у заклади професійно-технічної освіти.

Зараз ЄС декларує, що студентами ВНЗ стають 30% випускників шкіл, а у нас –  80%. 

Це свідчить про те, що у нас, по перше, люди не можуть знайти гідну роботу на ринку праці, а з цим уже пов’язана проблемна мережа закладів професійно-технічної освіти.

УжНУ – дуже престижний заклад. Коли я питав ректора Смоланку, чи має він проблеми з абітурієнтами, бо ж близько кордони з європейськими державами, які охоче приймають українських абітурієнтів, він відповів: “Ні”. Бо, абітурієнти, які виїжджають на навчання за кордон – не ті, які нам потрібні, адже їх рівень ЗНО дуже малий. 

Крім УжНУ, є інші ВНЗ. І тут питання не у престижності українських закладів. Треба розуміти, що якісні критерії не мають національності. Ми живемо у глобальному світі, і ми або конкурентноздатні на ринку, або ні. І аби наші університети були такими, ми маємо пройти шляхом фінансової автономії. І це завдання номер один, і тоді ми будемо мати престиж.

Але є й соціальний аспект. Важливо не тільки вчитися, але й щоб наші випускники мали можливість проявити себе в Україні, щоб вони були тут потрібні, аби були соціальні ліфти. Тому розвиток освіти тісно пов’язаний з розвитком індустрій. Але я думаю, ми на правильному шляху, і сьогоднішня дискусія допомагає цьому.

Сергій Квіт, голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти 

Запрошуємо прочитати також інші колонки відомих авторів для нашого видання.

Цей матеріал створений на основі виступу Сергія Квіта на форумі Re:Open Zakarpattia 2021 https://reopen.zakarpattia.org.ua , організованого Інститутом Центральноєвропейської Стратегії https://ices.org.ua. Відтак у ньому представлені, перш за все, думки автора матеріалу, які можуть не збігатися з позицією редакції InfoPost. Ми публікуємо авторські колонки, насамперед, заради дискусії на важливі теми, бо віримо в силу публічного діалогу. Якщо ви маєте бажання написати для нас авторську колонку, напишіть нам на editor.infopost@gmail.com

Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.