Нещодавно в соцмережах розповсюдилось відео з салону літака, на якому, за словами очевидців, з рейсу зняли чоловіка через те, що він не міг сісти на своє місце через протез. Як ідеться у відео, яке поширило видання Nexta, чоловік втратив ногу на війні, а повертався з лікування в Ізраїлі додому в Україну. 

За словами автора відео, чоловік простояв півтори години в кутку літака, впав, поранивши руки, після цього екіпаж висадив його з рейсу Тель-Авів — Варшава через нібито неадекватну поведінку.

ОНОВЛЕНО. МЗС України сконтактувало з чоловіком, якого працівники угорського лоукостера зняли з рейсу. Про це на сторінці в Facebook повідомив речник МЗС України Олег Ніколенко.

Виявилось, що чоловік не є ветераном ЗСУ, а кінцівку втратив у ДТП багато років тому. Однак у МЗС залишились при своїй позиції, вважаючи, що права українця порушені.

Йому допомогли сісти на рейс до Європи, щоб той зміг дістатись до України.

У twitter-аккаунті угорської компанії Wizz Air, у літаку якої трапився інцидент, опублікували вибачення за ситуацію з українцем, якого висадили з рейсу та пообіцяли внутрішнє розслідування

@mbbddkОн плакал и орал «как я вернусь домой?» он показал стюардессе рукзак в котором были исключительно подарки для его семьи которая наерняка его долго ждала. Прости рандомный мужчина из самолета. Ты герой.♬ оригинальный звук – hhhwvix

У авіакомпанії-лоукостері заявили, що екіпаж відповідальний за те, щоб усі пасажири були «у стані» для перельоту, або щоб вони мали супровід для допомоги. Якщо пасажир може «поставити під загрозу переліт», його знімуть із рейсу.

«Це було важким, але необхідним рішенням, ухваленим з урахуванням безпеки пасажира», — стверджують у Wizz Air.

Випадок викликав бурхливу реакцію соцмереж, які засудили дії персоналу перевізника. З’явилась і реакція українського МЗС — його речник Олег Ніколенко написав, що відомство дуже засмучене ситуацією в аеропорту і хоче в ній розібратися.

Однак такий випадок в роботі угорського лоукостера не поодинокий. Ми зібрали кілька найсвіжіших та найрезонансніших випадків, коли пасажири Wizz Air залишались поза літаком попри бронювання та придбані квитки.

Польські скаути та туристи з Мілану

Група підлітків-скаутів застрягла в Единбурзькому аеропорту на всю ніч після того, як їхній рейс компанії Wizz Air скасували через кілька годин після того, як він мав вилетіти.

17 польських скаутів віком від 10 до 15 років та їхні керівники мали вилетіти до польського Гданська на 12-денний табір. Але, попри те, що їх пропустили на рейс, пасажири були змушені чекати на злітній смузі протягом п’яти годин, перш ніж їх попросили залишити літак і повернутися в термінал.

Тоді протягом доби для пасажирів не змогли організувати нічліг, оскільки у готелях не виявилось вільних місць. Також підліткам не запропонували ні їжі, ні води, запропонувавши тільки відшкодувати «розумні витрати» на готель, який вони знайдуть собі самостійно.

Також у липні цього року без нічлігу залишились десятки пасажирів рейсу компанії Wizz Air з Мілану до столиці Албанії Тірани, адже їх літак через негоду не зміг приземлитись та повернувся до Італії. Однак після посадки у аеропорту Мальпенса Wizz Air не запропонувала пасажирам таксі або проживання в готелях у цьому районі. Пасажири разом з дітьми близько 8 годин змушені були чекати наступного рейсу.

Представники угорської авіакомпанії ще тричі повідомляли про перенесення рейсу і знову ж пасажиромісткість іншого літака виявилась меншою, ніж кількість квитків, які компанія продала для невдалого рейсу.

В аеропорту Мілана знову залишилися майже 50 пасажирів.

У жовтні минулого року з подібними труднощами зіштовхнулись і українці. Андрій разом зі ще 20 іншими пасажирами не зміг зареєструватись на рейс Варшава-Париж, повертаючись із Польщі, куди, рятуючись від війни, виїхала його родина. 

«…Ми намагалися зареєструватися онлайн», — розповідає він. – «На жаль, я постійно отримував повідомлення про те, що тип літака змінився, і наші місця більше не доступні».

Йому довелось купити квитки на новий рейс для себе та своєї дружини, але й на них вони не змогли зареєструватися. Йому довелося заплатити 76 фунтів стерлінгів (близько 89 євро) за реєстрацію на стійці терміналу.

Коли пасажир попросив відшкодування, у Wizz Air відмовили, аргументуючи тим, що рейс було «затримано/скасовано через несподівані обставини».

Регулярний овербукінг

Цьогоріч 180 людей у Румунії запланували на перший день Великодня рейс до Німеччини з компанією Wizz Air. Однак 58 з них не змогли вилетіти та залишилися у аеропорту через… брак місць у літаку. Ситуація викликала справжній скандал в аеропорту Отопені (Otopeni, Румунія). Люди звинуватили компанію-лоукостера у тому, що вона продала більше квитків, ніж міг вмістити літак.

У авіакомпанії заперечили звинувачення та заявили, що мусили замінити літак на менший через технічні негаразди у основного борту. 

«Wizz Air приносить вибачення постраждалим клієнтам, але безпека пасажирів, екіпажу та літака є її головним пріоритетом», – зазначили в компанії.

Практика овербукінгу врегульована на європейському рівні, адже за статистикою завжди є певна кількість людей, які, хоча й заплатили за квиток, не з’являються в аеропорту на рейс. Щоб перестрахуватись від незаповненого літака, авіакомпанії продають більше квитків, ніж є посадкових місць. У випадку, якщо попри більшу кількість проданих квитків всі пасажири з’явились на рейс, авіакомпанія спочатку оголошує можливість бажаючим відмовитись від бронювання в обмін на певну суму коштів. Якщо ж бажаючих не знаходиться, то авіакомпанія може відмовити в посадці останнім прибулим, але повинна надати їм квиток, щоб дістатися до місця призначення, навіть з іншим перевізником, розміщення в готелі, якщо необхідно, або повернути вартість квитка та компенсацію.

Важливо, щоб пасажири в цій ситуації отримали документ про відмову в посадці. Однак на практиці отримати відшкодування відразу доволі складно, часом компанія відшкодовує втрати тривалий період.

За сотанні кілька років з’явились кілька сервісів, які допомагають отримати компенсацію за відсоток від заявленої суми. Посередники мають налагоджену юридичну практику направлення позовів проти авіаперевізників з посиланням на європейське законодавство, тож у таких випадках лоукостери воліють покривати витрати своїх пасажирів вчасно.

Що з Wizz Air не так?

Минулого року авіаційний регулятор (Управління цивільної авіації (CAA) розкритикував Wizz Air за «неприйнятну» поведінку, оскільки її пасажири набагато частіше подають скарги, ніж інші авіакомпанії.

Так, лоукостер має не менше 881 невиконаного рішення окружного суду на загальну суму майже 5 мільйонів фунтів стерлінгів у вигляді відшкодування незадоволеним пасажирам. Дані регулятора за третій квартал 2022 року показали, що Wizz Air отримала найбільшу кількість скарг, переданих на розгляд (811 скарг на мільйон пасажирів).

Інші авіакомпанії мали вдвічі менше скарг, а багато – значно менше. 

Скарги на неякісне обслуговування від Wizz Air були загальною темою нещодавнього щорічного опитування пасажирів Which?, у якому її назвали «найгіршою короткомагістральною авіакомпанією».

Компанія Wizz була заснована в 2003 році генеральним директором Джозефом Вараді. Відтоді авіакомпанія швидко розвивалася, поширюючись зі своїх основних східноєвропейських ринків Польщі, Угорщини та Румунії до Великобританії, Італії та інших частин Західної Європи.

Бізнес-модель лоукостерів побудована таким чином, що замість того, аби входити у бізнес традиційних перевізників, бюджетні авіакомпанії часто створюють нових пасажирів серед людей, яким раніше було занадто дорого літати. Однак часом маршрути лоукостерів повторюють рейси інших авіакомпаній, проте за нижчими цінами.

2021 рік став для лоукостерів, у тому числі Wizz Air, роком втрат після COVID-19, зростання цін на пальне та збоїв у ланцюжку поставок.  Аналітики очікують, що збитки Wizz Air складуть близько 467 мільйонів фунтів стерлінгів (близько 548 мільйонів євро), хоча це менше, ніж її дефіцит у 552 мільйони фунтів стерлінгів (648 мільйонів євро) у 2021 році. Наступного ж року компанія планує вийти на прибуток.

Варто нагадати, що у травні 2022 року уряд Угорщини повідомив, що значно збільшує оподаткування великих компаній, аби впоратися з економічною кризою та збільшити видатки на армію. Авіакомпанії, в тому числі й угорська Wizz Air, які раніше не сплачували додаткових зборів, також опинились в урядовому списку додаткових зборів. Саме для цього лоукостера спеціальний податок означав додатково загальну суму 30 мільярдів форинтів на рік.

Infopost.Media