У Словаччині жителі протестують проти знищення урядом Фіцо спеціальної прокуратури, румунські фермери та далекобійники вирішили боротись за свої преференції методом поляків, а Орбана не хочуть бачити президентом Європейської ради.

Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України за минулий тиждень з 8 по 14 січня.

У Словаччині десятки тисяч жителів вийшли на протест проти дій уряду Фіцо

11 січня у Словаччині відбулись масштабні протести проти прем’єр-міністра Роберта Фіцо продовжуються. Акції пройшли одночасно у кількох містах — Братиславі, Кошице та Банській Бистриці.

За словами словацької журналістки Станіслави Гаркотової, люди протестують проти пакету законів у сфері кримінального права та наміру розпустити спеціальну прокуратуру, яка займається серйозними злочинами.

Крім того, олії у вогонь підлив новий скандал — Роберт Фіцо не зміг пояснити, де він взяв півмільйона євро на покупку розкішної квартири.

“Ми не дамо вкрасти Словаччину або викрасти її з Євросоюзу кудись за Урал”, – сказав на демонстрації лідер опозиційної партії “Прогресивна Словаччина” Міхал Шимечка.

Також на мітингу у Братиславі звучали гасла проти можливого президентства Петера Пеллегріні та на підтримку кандидатури ексміністра закордонних справ Словацької Республіки Івана Корчка.

Орбан може стати наступником Шарля Мішеля в Єврораді

Президент Ради ЄС Шарль Мішель оголосив, що подасть у відставку, щоб балотуватися в Європарламент від бельгійської ліберальної партії – Реформістського руху (MR) на виборах 6-9 червня.

Це означає, що Мішель, колишній прем’єр-міністр Бельгії, який очолював Європейську раду з 2019 року, з високою ймовірністю буде обраний членом Європейського парламенту (ЄП) і залишить посаду голови Ради після виборів.

Тепер у 27 глав урядів ЄС є менш як 6 місяців, щоб обрати його наступника. Роль Президента передбачає головування на засіданнях Європейської Ради та посередництво в укладенні угод між державами-членами, зокрема щодо важливих бюджетних та зовнішньополітичних рішень.

А поки країни ЄС не визначились із наступником Шарля Мішеля, великою є вірогідність зайняття цієї посади угорським прем’єром Віктором Орбаном. Річ у тому, що у разі відсутності президента країна, яка головує в Раді протягом шести місяців, бере на себе обов’язки тимчасового президента. Це означає, що без наступника Орбан візьме під свій контроль Раду, коли його країна почне головувати 1 липня.

Частина європарламентарів хоче позбавити Угорщину права голосу 

Міжпартійна коаліція зі 120 членів Європейського парламенту вимагає позбавити Угорщину права голосу через регрес країни в галузі демократії та «неприйнятне» використання Віктором Орбаном права вето.

Лідери збираються знову зібратися 1 лютого, щоб або прийняти відповідне рішення, або розробити альтернативний план. 

Варто нагадати, що під час засідання Європейської ради в грудні 2023 року Віктор Орбан використав своє право вето, щоб скасувати пропозицію перегляду спільного бюджету блоку для надання пакету допомоги Україні у розмірі 50 мільярдів євро.

Такий крок може привести до того, що Єврорада проголосує за призупинення «певних» прав, якими користується Угорщина, включаючи право голосу для прийняття законодавства та узгодження спільних позицій.

Румунські фермери та перевізники “надихнулись прикладом” німців та поляків

З 10 січня в Румунії триває протест перевізників та фермерів, які перешкоджають руху автомобілів на трасах та збираються на прикордонних ділянках, тимчасово заблокувавши північно-східний кордон з Україною.

У неділю, 14 січня, румунські протестувальники продовжили протест у вигляді повільного руху навколо кількох міст, включаючи столицю Бухарест, висловлюючи низку нарікань від високих ставок податків до уповільнення виплати компенсацій.

Водії вантажівок скаржаться на високі страхові та податкові ставки та довгий час очікування на кордонах. Аграрії своєю чергою вимагають пришвидшення виплати дотацій і компенсацій тим, хто постраждав від посухи чи перебоїв з імпортом українських зернових.

Україна підписала безпекову угоду з Великою Британією “аж до вступу в НАТО”

Прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак у п’ятницю, 12 січня, відвідав Київ, щоб підписати нову безпекову угоду. Під час виступу у парламенті він оголосив про збільшення військового фінансування для України на купівлю розвідувальних, ударних і морських безпілотників.

Лідери двох країн підписали те, що Володимир Зеленський назвав «безпрецедентною угодою про безпеку» – угода, за словами президента, діятиме до моменту приєднання Києва до НАТО.

InfoPost.Media

Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.