У Словаччині партія Фіцо може поглинути свого союзника Hlas-SD після балотування Петера Пеллегріні на пост президента країни, в Угорщині «закручують гайки» опозиційним партіям, Молдова продовжує вихід з СНД, а Єврокомісія ніяк не справиться з польськими протестувальниками на кордоні з Україною.

Infopost.media підготував дайджест важливих подій у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України за минулий тиждень з 20 по 26 листопада.

У Словаччині партія Фіцо може поглинути своїх союзників по коаліції

У Словаччині обговорюють можливість поглинання провладною партією Smer-SD її союзника по коаліції — соціал-демократів Hlas-SD. Ймовірно відбутись злиття партій може після президентських виборів у 2024 році, коли лідер «Гласу» Петер Пеллегріні висуне свою кандидатуру. При цьому теперішній спікер парламенту, за опитуванням агентств Ipsos та AKO, має найвищі шанси на перемогу.

При цьому, якщо Пеллегріні переможе, відносно молода партія Hlas-SD, яка свого часу утворилась, відбрунькувавшись від Smer-SD, повинна буде знайти нового лідера.

Власне, ідея приєднати «Глас» до «Смеру» не нова відразу після її створення у 2020 році аналітики передбачали, що дві партії об’єднаються після парламентських виборів 2023 року. Вголос ідея об’єднання прозвучала після партійного з’їзду Smer-SD, який відбувся 17 листопада. Тоді Фіцо сказав, що 2024 рік буде надзвичайно вимогливим для лівих та їхньої позиції в словацькій політиці.

«Ви достатньо досвідчені та вправні, щоб розуміти, про що я зараз говорю», — сказав Фіцо.

Словацький прем’єр зазначив, що після президентських виборів і виборів до Європарламенту наступного року політична карта Словаччини може кардинально змінитися. При цьому в самій партії Hlas-SD називають слова Фіцо провокацією та можливість злиття заперечують.

«Фідес» намагається позбавити опозицію фінансування через зміни в конституції

Правляча партія Угорщини подала проект закону, який, за програмою «Фідес», має позбавити політику країни від впливу іноземних грошей. Опозиція ж стверджує, що він спрямований на нейтралізацію критики перед виборами до Європейського парламенту в червні 2024 року.

Законопроект про «захист національного суверенітету», який вніс на розгляд парламенту однопартієць Орбана Мате Кочіш, пропонує внести зміни до конституції, щоб включити частину про суверенітет.

Згідно із законопроєктом, отримання іноземного фінансування під час балотування на виборах каратиметься позбавленням волі на строк до трьох років. Також буде створено нове агентство для моніторингу та розслідування іноземного втручання в політику, включно з НУО чи іншими організаціями, чия «діяльність з використанням іноземного фінансування може вплинути на результати виборів» або які «беруть участь або підтримують діяльність з метою впливу на волю виборців за допомогою іноземного фінансування».

Офіс із захисту суверенітету має бути створено до лютого 2024 року, але він не матиме жодних повноважень накладати санкції, окрім публікації щорічного «звіту про суверенітет» і передачі інформації владі.

Єврокомісія не впоралась із протестами польських далекобійників

Європейська комісія провела переговори з Польщею та Словаччиною щодо їх нездатності залишити зовнішній кордон ЄС з Україною відкритим для автомобільного транспорту. Однак, за словами речника Єврокомісії Адальберта Янца, переговори пройшли на технічному, а не на високому політичному рівні. При цьому протести далекобійників у своїй політичній кампанії використали націоналістичні, проросійські та антиєвропейські партії в Польщі та Словаччині.

Ситуацію ускладнює те, що Польща застрягла у процесі зміни влади, оскільки правляча партія «Право і справедливість» відкладає передачу влади до опозиції після своєї поразки на виборах 15 жовтня.

Незаконні блокування невеликими групами польських і словацьких далекобійників, які вимагали обмежити своїх українських колег, спричинили багатокілометрові черги на кордоні, де водії з усієї Європи змушені були чекати до п’яти днів, щоб перетнути кордон.

Молдова продовжує рух від СНД до ЄС

Парламент Молдови денонсував ще сім договорів, укладених у рамках СНД.  Документи стосуються співробітництва з країнами СНД у галузі охорони здоров’я населення, інформаційної діяльності, взаємодопомоги при аваріях та інших надзвичайних ситуаціях на електростанціях, забезпечення прикордонників зброєю та військовою технікою, а також сфери наукових та ядерних досліджень.

На думку уряду, положення цих угод є неактуальними, в них немає жодної користі для громадян. А денонсація цих документів не матиме жодних негативних стратегічних чи операційних наслідків.

Натомість парламент планує перенести до національного законодавства кілька директив ЄС, які охоплюють різні сфери.

Про вихід з СНД у Молдові вперше заговорили після того, як у березні 2022 року Кишинів подав заявку на вступ до ЄС.

Infopost.Media