Новини 08 Листопада 22:52

До Словаччини можуть перенести офіс об’єкта ЮНЕСКО, який відповідає за букові праліси Карпат

Словаччина може стати місцем розташування постійного координаційного офісу об’єкта Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО – «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи». Про готовність до проекту заявив міністр навколишнього середовища Ян Будай на засіданні Уряду Словацької Республіки.

Наразі тривають обговорення, яке місто з червня 2024 року замінить Брюссель у якості штаб-квартири. Зацікавленість у створенні координаційного офісу виявили також сусідні Австрія та Бельгія.

До Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як розширення існуючого транснаціонального природного об’єкта в Європі – букових пралісів Карпат – у східній Словаччині входять п’ять місцевостей: Пралес Гавешова, Рожок, Вігорлат, Удава та Стужиця – Буковське Врхи в Пряшівському краї.

1644418506 Pralisy 4

Всесвітня спадщина букових пралісів на карті Європи / Голос України

Крім перерахованих місцевостей до об’єкту мав би увійти Кийовський Пралес (Kyjovský Prales) – в ЮНЕСКО рекомендували Словаччині розширити охоронну зону та з’єднати її з Вігорлатом. Таким чином можна буде усунути труднощі з охороною місцевості.

«Компоненти цього міжнародного об’єкта на території Словаччини охоплюють майже 4000 гектарів найбільш охоронюваних рідкісних букових пралісів з буферною зоною ще 15 000 гектарів», — повідомили в міністерстві.

Українські букові праліси у списку ЮНЕСКО

У 2007 році букові праліси на території Карпатського біосферного заповідника, як єдиний природний об’єкт України, були занесені до переліку об’єктів Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО. Туди вони потрапили у складі українсько-словацької номінації «Букові праліси Карпат».

До складу української частини об’єкта входять ділянки Карпатського біосферного заповідника, природних заповідників «Горгани» та «Розточчя», національних природних парків «Ужанський», «Синевир», «Зачарований край» й «Подільські Товтри» загальною площею 26985,98 га. Саме Україна займає перше місце за площею об’єкта. За нею йдуть Румунія та Болгарія.

Про Букові праліси Карпат

Об’єкт Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО – «Букові праліси Карпат та інших регіонів Європи» має спільну систему координації між країнами з 2010 року. Двічі на рік проходять засідання спільного керівного комітету, членами якого виступають представники міністерств навколишнього середовища країн-учасниць.

Окрім Словаччини, об’єкт охоплює території Албанії, Австрії, Бельгії, Боснії та Герцеговини, Болгарії, Хорватії, Чехії, Франції, Німеччини, Італії, Північної Македонії, Польщі, Румунії, Словенії, Іспанії, Швейцарії та України. З цих 18 країн до списку ЮНЕСКО входять 94 компоненти, де розташовані букові праліси.

Map Whc

Компоненти об’єкта спадщини ЮНЕСКО, де розташовані букові праліси / Карпатський біосферний заповідник

У 2011 році об’єкт ЮНЕСКО, до якого на той час входили українські та словацькі праліси, розширили за рахунок німецьких кластерів давніх букових лісів та присвоїли йому нову назву – «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини». А у 2017-му, на 41 засіданні Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що проходив у Кракові, на його базі сформували трансєвропейський об’єкт Всесвітньої спадщини «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи». Чергове розширення території об’єкта пройшло у 2021 році.

Нагадаємо, що список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у 2020-2021 роках поповнився новими об’єктами. Сюди увійшли твори Йоже Плечника у словенській Любляні, гірничий ландшафт Рошія-Монтане (Rosia Montana) в Румунії, Колхідські тропічні ліси та водно-болотні угіддя у Грузії та нові об’єкти букових пралісів Карпат.

 

InfoPost.Media за матеріалами MŽP SR, Голос України

Титульне фото: location4film.com.ua


Що таке Infopost.Media?

Це суспільно-політичне видання, яке розповідає українській аудиторії про національні меншини, а їм – про сучасну Україну. Ціль Infopost.Media – посилити національний діалог та згуртованість, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Коментарі